Постанова

від 03.03.2007 по справі 32/400пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/400пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2007 р.                                                                         справа №32/400пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Склярук І.І.-за довір.,

від відповідача:Іванішко О.В.-за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства"Донецька залізниця" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від18.12.2006 року

по справі№32/400пд

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Донбас" м.Донецьк

доДержавного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруМіністерство транспорту та зв"язку України м.Київ

прозабов"язання укласти договор

Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2006р. по справі №32/400пд.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Донбас" м.Донецьк до Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк про зобов'язання укласти договір.

Зобов'язав Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк підписати  з ТОВ "Солді-Донбас" м.Донецьк договір купівлі-продажу державного майна, що знаходиться на

балансі Ясинуватського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства „Донецька залізниця”, позивач був визнаний переможцем аукціонів та йому було надано право на придбання об'єкту побутового приміщення на 95 вантажників з благоустроєм, будівлі технічного та комерційного огляду, майданчик для великовантажних контейнерів з огорожею, будівлі цеху поточного ремонту та допоміжного корпусу, які розташовані за адресою: м. Авдіївка, пров. Ясинуватський, 55.

Стягнув з Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Солді-Донбас” м. Донецьк витрати по сплаті  державного мита в сумі 85,00грн., та 118,00грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

Ухвалою від 14.02.2007р. апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Міністерство транспорту та зв"язку України, в зв"язку з тим, що воно є органом по управлінню державним майном, яке знаходиться у ДП "Донецька залізниця" на праві господарського відання. Ухвала отримана Міністерством 21.02.2007р., про що свідчить поштове повідомлення №5703847.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Солді-Донбас” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про зобов'язання укласти договір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист від 02.11.06р. № 133, лист від 14.11.06р. № знг-11/4107, проект договору купівлі-продажу, протокол № 1 аукціону № 6 від 07.09.06р., протокол № 1 аукціону № 5 від 07.09.06р., наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 837 від 02.08.06р., додаток до наказу № 837, наказ Міністерства транспорту та зв'язку України  № 836 від 02.08.06р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що: 1) керуючись наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.06р. № 898  відповідач листом від 14.11.06р. повідомив позивача про тимчасове зупинення всіх дій, пов'язаних з відчудженням державного майна; 2) відповідач в своїй діяльності керується ст. 73 ГК України та не може ігнорувати розпорядженням органу, уповноваженому управляти майном, яким є Міністерство транспорту та зв'язку України.

Враховуючи наступне, вимоги відповідача не можуть бути прийняті до уваги:

Згідно протоколу № 1 аукціону № 5, протоколу № 1 аукціону № 6 з продажу державного майна від 07.09.06р., що знаходиться на балансі Ясинуватського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства „Донецька залізниця”, позивач був визнаний переможцем аукціонів та йому було надано право на придбання об'єкту побутового приміщення на 95 вантажників з благоустроєм, будівлі технічного та комерційного огляду, майданчик для великовантажних контейнерів з огорожею, будівлі цеху поточного ремонту та допоміжного корпусу, які розташовані за адресою: м. Авдіївка, пров. Ясинуватський, 55.

Вказаний продаж державного майна відбувся на підставі наказів Міністерства транспорту та зв'язку України № 837, № 836 від 02.08.06р. „Про відчудження шляхом продажу основних фондів Донецької залізниці”.

Позивач листом № 133 від 02.11.06р. надіслав на адресу відповідача копії протоколів за № 1 аукціону № 6 та № 5 з продажу державного майна, який був проведений Донецькою товарною біржею, а також проекти договорів купівлі-продажу, підписані з боку позивача, з метою підписання проектів відповідачем.

Відповідач листом від 14.11.06р. відмовився на цей час підписувати вказані договори, посилаючись на наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.06р. № 898 „Про заборону дій, пов'язаних з розпорядженням майном підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Мінтрансзв”язку.

Згідно наказів  Міністерства транспорту та зв'язку України № 837, № 836 від 02.08.06р. „Про відчудження шляхом продажу основних фондів Донецької залізниці”, та Порядку розпорядження майном підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженого наказом Мінтрансзв”язку України від 03.03.2006р за № 211,  Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000р. №1976, суб'єктний склад осіб, які мають право набути у власність майно, що є державною власністю та пропонується у продаж –не обмежений щодо статусу цих осіб.

Тобто, набувачами цього майна можуть бути, як юридичні особи (в тому числі, що не входять до сфери управління Мінтрансзв”язку), так і фізичні особи –громадяни.  

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 21.05.98 р. № 493/98, нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Також, абзац 8 п.1.5 Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів Міністерства транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 24 січня 2003 р. N 48, передбачено, що, якщо в тексті правового акта містяться правові норми й індивідуально-конкретні приписи, він вважається нормативним і підлягає державній реєстрації.

Відповідно  до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.2006 р. №898 заборонені дії по розпорядженню майном об'єднань, підприємств, установ та організації, що входять до сфери управління Мінтрансзв'язку, дозволи на здійснення яких були надані Міністерством після 01.01.2006р.

Тобто, наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.2006 р. № 898, містить приписи, які стосуються прав громадян та юридичних осіб (в тому числі, що не входять до сфери управління Мінтрансзв”язку), щодо їх прав на придбання майна, раніше запропонованого до продажу.

Як слід, цей наказ, за своїми ознаками є таким, що підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку Міністерством юстиції України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, державна реєстрація цього наказу в Міністерстві юстиції не проводилась.

При цьому, суд зазначає, що накази Мінтрансзв”язку № 837, 836 від 02.08.2006р. “Про відчудження шляхом продажу основних фондів Донецької залізниці”, не підлягали державної реєстрації, відповідно до п.б п.1.5 Порядок підготовки та подання на державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів Міністерства транспорту України затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 24 січня 2003 р. N 48.

Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.2006 р. № 898, забороняє дії по розпорядженню майном об'єднань, підприємств, установ та організації, що входять до сфери управління Мінтрансзв'язку, дозволи на здійснення яких були надані Міністерством після 01.01.2006 р., тобто він має зворотну дію у часі.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Але, ані нормами Порядку розпорядження майном підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженого наказом Мінтрансзв”язку України від 03.03.2006р за № 211,  ані Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000р. №1976, не передбачено такого порядку (який застосований  Мінтрансзв”язку шляхом прийняття зворотних наказів) заборони вчиняти дії по розпорядженню майном, за раніше наданими дозволами.

Пунктом 35 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000р. №1976, визначений порядок припинення проведення аукціону, зняття об'єкту продажу з аукціону та підстави такого припинення аукціону (зняття з аукціону).

Згаданий наказ не містить у собі підстав встановлених п.35 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000р. №1976.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.08.2006 р. № 898, як такий, що не відповідає діючому законодавству, не є підставою для ухилення відповідача від укладання спірного договору.

Окремо слід зазначити про те, що  під час аукціону вівся  протокол, до якого заносилися  початкова ціна продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта).

Протоколи підписані ліцитатором та нашим підприємством, яке одержало  право на придбання об'єкта (згідно  п.18 Положення  про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю).

Протокол у триденний термін був надісланий підприємству, на балансі якого перебуває майно, відповідачу по цій справі та затверджена ним, без всяких застережень.

Копії  затверджених протоколів видано позивачу, як переможцю аукціонів та організатору аукціону, що також відповідає вимогам п.18 вищезазначеного Положення.

Згідно п.31 Положення  про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджений протокол є підставою для укладання протягом 10 днів договору купівлі-продажу між переможцем аукціону, конкурсу та підприємством, а  право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу.

Враховуючи, що на цей час аукціони з продажу майна не визнано недійсними, протоколи щодо їх проведення оформлені у відповідності до чинного законодавства та затверджені відповідачем, у відповідача відсутні правові підстави для відмови від підписання договору купівлі-продажу.

Згідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушених цивільних прав є, зокрема, зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2006р. по справі 332/400пд без змін.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у  справу

          1 ДАГС

                                                                                                                                                1.третій особі

                                                                                                                                                 1.госп.суду