Рішення

від 29.07.2015 по справі 906/746/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" липня 2015 р. Справа № 906/746/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль А.Д., дов. від 30.06.15р. № 08/9468

від відповідача: Ратушний М.А., дов. від 08.06.15р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Валькар" (м.Житомир)

про стягнення 129347,69 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.07.15р. до 29.07.15р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 129347,69 грн., з яких 77461,12 грн. боргу за недопоставлений товар згідно договорів про закупівлю товарів: №9003.14 та № 91/03.14 від 25.03.14р., 15341,55 грн. пені, 2050,64 грн. 3% річних та 34494,38 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 119723,13 грн., з яких 67836,56 грн. боргу за недопоставлений товар згідно договорів про закупівлю товарів: №9003.14 та № 91/03.14 від 25.03.14р., 15341,55 грн. пені, 2050,64 грн. 3% річних та 34494,38 грн. інфляційних нарахувань та зазначив, що відповідачем частина боргу в сумі 9624,56 грн. сплачена після подачі позову до господарського суду.

Відповідач у відзиві від 07.07.15р. на позовну заяву проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі у зв'язку з відсутністю будь-яких грошових зобов'язань перед позивачем (а.с.102,103).

Представник відповідача у доповненнях від 27.07.15р. до відзиву на позовну заяву (а.с.126,127) та в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки поставка товару була проведена відповідачем у повному обсязі. Крім того, зазначив, що отримані від позивача кошти у якості передоплати за товар у розмірі 9624,56 грн. були повернуті позивачу згідно платіжного доручення № 440 від 28.07.15р. (а.с.137).

Представник відповідача в судовому засіданні подане ним клопотання про призначення і проведення у справі судової експертизи не підтримав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (покупцем/позивачем) та Приватним підприємством "Валькар" (постачальником/відповідачем) були укладені договори про закупівлю товарів: № 9003.14 від 25.03.14р. (далі - договір 1)(а.с.17-20) та № 91/03.14 від 25.03.14р. (далі - договір 2)(а.с.21-24).

Згідно пп.1.1 договору 1, в порядку, на умовах та у визначені цим договором строки постачальник зобов'язався передати у власність елементи заповнення (склопакети та сендвіч-панелі) метало-пластикових віконних та дверних рам, перегородок та тому подібних виробів, надалі - товар, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пп.1.1 договору 2, в порядку, на умовах та у визначені цим договором строки постачальник зобов'язався передати у власність профільні системи та комплектуючі для виготовлення метало-пластикових конструктивних елементів (вікна, двері, перегородки і тому подібне), надалі - товар, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно пп.1.2 договорів, найменування, одиниці вимірювання товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються заявкою (замовленням), що є невід'ємним додатком до цього договору.

Відповідно до пп.4.1 договорів сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах даного договору та рахунку-фактурі з відстрочкою платежу 15 діб з моменту поставки товару.

Згідно пп.5.1 договорів, поставка товару проводиться партіями в асортименті і кількості (відповідно до замовлення (заявки)) за встановленими цим договором цінами, з якісними характеристиками й у строки, які не перевищують 5 (п'ять) календарних днів з дня надання заявки на партію товару.

Відповідно до пп.5.2 договорів, умови поставки продукції: - DDР, згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року). У випадках, коли сторонами у додатках до даного договору оговорюються інші умови поставки, взаємини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в Міжнародних правилах тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), з обліком погоджених сторонами застережень й умов поставок.

Місце поставки: м.Житомир, вул.Жуйка 12, окрім випадків постачання ТМЦ залізничним сполученням (місце поставки визначається в заявці), або якщо інше не обговорено сторонами у додаткових угодах до даного договору (пп.5.3 договорів).

Згідно пп.6.3.1 пп.6.3 договорів, постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пп.10.1 та пп.10.3 договорів, цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє по 31 грудня 2014 року включно. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

За своєю правовою природою договори про закупівлю товарів: № 9003.14 та №91/03.14 від 25.03.14р. є договорами поставки.

Згідно ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно даних позивача, станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 77461,12 грн. боргу за недопоставлений товар згідно договорів про закупівлю товарів: №9003.14 та № 91/03.14 від 25.03.14р. (а.с.3,4).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 9624,56 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 440 від 28.07.15р. (а.с.137).

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на відсутність будь-яких грошових зобов'язань, а також заборгованості перед позивачем, оскільки поставка товару була проведена відповідачем у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.07.15р. у даній справі сторони зобов'язувалися судом провести звірку розрахунків, а після проведення звірки всі спірні та неузгоджені питання викласти письмово, з посиланням на законодавство та відповідні докази, які подати у справу.

На судове засідання 28.07.15р. сторони вимог ухвали суду від 17.07.15р. не виконали, доказів проведення звірки розрахунків у справу не подали.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч.2 ст.82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в обґрунтування заявленого позову, не надано належних доказів, які б однозначно підтверджували наявність заборгованості відповідача перед позивачем та порушення відповідачем умов договорів від 25.03.14р. про закупівлю товарів: № 9003.14 та № 91/03.14.

Таким чином, подані позивачем докази не свідчать про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

У зв'язку з цим, господарський суд в позові відмовляє.

В частині стягнення 9624,56 грн. боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження за відсутністю предмета спору в частині боргу в сумі 9624,56 грн., сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі.

2. В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Валькар", 10005, м.Житомир, вул.Черняховського 108-в, кв.117, ідентифікаційний код 36617664:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10008, м.Житомир, вул.Пушкінська 32/8, ідентифікаційний код 22048622 - 192,49 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.07.15

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 1 прим. у справу.