Рішення

від 15.07.2015 по справі 908/3838/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/142/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 Справа № 908/3838/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя

до відповідача: Михайло-Лукашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вільнянської районної ради Запорізької області, Запорізька область, Вільнянський р-н, с. Михайло-Лукашево

про стягнення 67 189,83 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Бурдак О.В., довіреність № 19/2868 від 01.04.2015р.

від відповідача: Могилат О.Г., наказ № 2 від 08.01.2004р.;

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення з Михайло-Лукашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вільнянської районної ради Запорізької області 67 189,83 грн. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Б-32037 від 29.12.2014р., а саме: 6 727,66 грн. основного боргу, 21 773,36 грн. пені, 37 554,66 грн. інфляційних втрат та 1 134,14 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.06.2015р. порушено провадження у справі № 908/3838/15, присвоєно справі номер провадження 13/142/15, розгляд якої призначено на 15.07.2015р.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

15.07.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві № 19/6869 від 24.06.2015р. та надав в судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог № 19/7568 від 15.07.2015р., в якій просить суд стягнути з відповідача 10,00 грн. пені, 10,00 грн. інфляційних втрат та 10,00 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги засновані ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193, 231, 232 ГК України та ст. 2, 54-57 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судовому зсіданні проти позову з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог не заперечив та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (Постачальник) та Михайло-Лукашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Вільнянської районної ради Запорізької області (Споживач) уклали договір № ТП-Б-32037 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник постачає природний газ (ДК 016-2010 код 06.20.1 «Газ природний, скраплений або в газоподібному стані») (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до умов договору, на протязі 2015 року позивач поставив відповідачу природний на загальну суму 153 658,35 грн. Обсяги отриманого газу підтверджуються актами приймання передачі.

Усі перелічені акти прийому-передачі природного газу, та акти про витрати газу до Договору, підписано сторонами договору без застережень.

Відповідно до п. 4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячі з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду, споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу у встановленому договором порядку.

Згідно п. 4.7 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

В порядку п. 4.8 Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу, Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформляється додатком до Договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості, Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

У відповідності до п.5.3.3 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість поставленого газу, визначену розділом 4 на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідач порушив своє грошове зобов'язання за Договором та не в строк провів оплату за поставлений газ.

Також, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» просить суд стягнути з відповідача 10,00 грн. пені, 10,00 грн. інфляційних витрат та 10,00 грн. - 3 % річних.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір № ТП-Б-32037 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 29.12.2014р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору № ТП-Б-32037 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 29.12.2014р. позивач на протязі 2015 року позивач поставив відповідачу природний на загальну суму 153 658,35 грн., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 153 658,35 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень, щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах передачі-приймання природного газу за договором № ТП-Б-32037 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 29.12.2014р.

Однак, відповідач порушив своє грошове зобов'язання за Договором та не в строк провів оплату за поставлений газ.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення складають інфляційні втрати в сумі 10,00 грн. та 3% річних в сумі 10,00 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Михайло-Лукашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вільнянської районної ради Запорізької області інфляційних втрат в сумі 10,00 грн. та 3 % річних в сумі 10,00 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.1 Договору зазначено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений газ.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання складає 10,00 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку пені позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 44. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Михайло-Лукашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вільнянської районної ради Запорізької області (70042, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайло-Лукашево, вул. Космічна, 55, код ЄДРПОУ 25742323) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716) 10 (десять) грн. 00 коп. пені, 10 (десять) грн. 00 коп. 3 % річних, 10 (десять) грн. 00 коп. інфляційних збитків та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.07.2015р.