Рішення

від 20.07.2015 по справі 908/3583/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/73/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015 Справа № 908/3583/15

За позовом: Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2, ідентифікаційний код 25473739)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Побуткомпослуга" (71000, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, 13, к. 201, ідентифікаційний код 35486141)

про стягнення 16 332, 23 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: не з'явився (в судовому засіданні 02.07.2015р. Саввон С.О., головний спеціаліст відділу з представництва інтересів міської ради та виконкому в судах юридичного управління виконавчого комітету Бердянської міської ради, довіреність № 2949 від 04.12.2014р.)

від відповідача: не з'явився

Управління комунальної власності Бердянської міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Побуткомпослуга" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р. в сумі 16 332, 23 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 530, 351 ЦК України, п. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 2, 29, 75, 82 ГПК України.

Ухвалою від 12.06.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3583/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.07.2015р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 02.07.2015р. розгляд справи відкладений на 20.07.2015р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 20.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 24.07.2015р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

Представник позивача в судове засідання 20.07.2015р. не з'явився.

В судовому засіданні 02.07.2015р. представник позивача підтримував позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 29.05.2015р. та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 3 336, 66 грн., пеню у розмірі 236,04 грн. та неустойку у розмірі 12 759,53 грн. за договором оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р.

В обґрунтування позовних позивач посилається на те, що між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (Орендодавцем) та ТОВ "Побуткомпослуга" (Орендарем) 17.01.2008р. укладений договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Димитрова, 11/8, площею 245.50 кв.м.

У відповідності до п. 3.1 Договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату у розмірі 462,67 грн. до 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку оренди. Порушивши умови договору ТОВ "Побуткомпослуга" не вносив зазначену орендну плату, тому станом на 28.05.2015р. заборгованість по орендній платі складає 3 336, 66 грн.

Згідно п.3.3 Договору, за неперерахування орендної плати або перерахування її після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка станом на 28.05.2015р. становить 236, 04 грн.

Відповідно до Договору з урахуванням змін та доповнень, зокрема, додаткової угоди від 01.02.2013р. до договору, строк дії договору встановлено до 25.12.2013р.

Відповідно до п.5.9 Договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору, в п'ятиденний термін повернути Орендодавцеві, або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване Майно за Актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної, або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

Об'єкт оренди ТОВ "Побуткомпослуга" згідно акту здачі-приймання повернув 13.01.2015р.

Відповідно до п. 8.5 Договору у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Враховуючи вказане, неустойка за Договором повинна бути нарахована за період з 31.12.2013р. до 13.01.2015р. та її розмір складає 12 759, 53 грн.

Пред'явлену Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради претензію Орендарем не задоволено, вказану заборгованість до теперішнього часу не оплачено.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом від 02.07.2015р. за № 20814350, станом на 02.07.2015р. місцезнаходженням ТОВ "Побуткомпослуга" є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, кімната, 201.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/3583/15 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 12.06.2015р. про порушення провадження у справі № 908/3583/15 та копія ухвали від 02.07.2015р. про відкладення розгляду справи, які направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не повертались.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача в судовому засіданні 02.07.2015р., суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "Побуткомпослуга" (Орендар) укладений договір оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р.

Згідно пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування підвальні нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі підприємства КП Бердянської міської ради "Житлосервіс-2а" (Майно) площею 245,50 кв.м. згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Димитрова, 11/ вул. Ломоносова, 8, підвальні нежитлові приміщення двоповерхового житлового будинку (будинку, приміщення, будівлі), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 231565, 00 грн. (за 1 кв.м. - 943,24 грн. без ПДВ, виконаною станом на 31.12.2012р. Запорізькою торгово - промисловою палатою оцінювачем БФ ЗТПП Іщенком Ю.І.

Згідно пункту 2.1 Договору, вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта здачі - приймання вказаного майна.

28.12.2007р. між КП "Житлосервіс-7" (Балансоутримувач) та ТОВ "Побуткомпослуга" (Орендар) було підписано акт здачі - приймання нежитлового приміщення у будинку 11/8 по вул. Димитрова, згідно якому, на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 30.11.2007р. № 16 Балансоутримувач здав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 245,50 кв.м., розташоване в двоповерховому житловому будинку, а саме підвальне нежитлове приміщення.

02.01.2013р. між КП "Житлосервіс-2А" (Балансоутримувач) та ТОВ "Побуткомпослуга" (Орендар) підписано акт здачі - приймання нежитлового приміщення у будинку 11/8 по вул. Димитрова, згідно якому на підставі договору оренди комунального майна від 17.01.2008р. № 1215 зі змінами та доповненнями Балансоутримувач здав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Димитрова,11/вул. Ломоносова,8, площею 245,50 кв.м. двоповерхового житлового будинку (підвальні нежитлові приміщення).

Відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Бердянськ, затвердженої рішенням сорокової сесії п'ятого скликання від 24.05.2005р. № 22 "Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ", складає станом на 01.01.2013р.: "Орендна плата за приміщення, площею 245,50 кв.м. під майстерню з шиття одягу, ставка 2 %.

231465,00 грн. х 2 % : 12 міс. = 385,94 грн.

ПДВ 20 % - 77,19 грн.

Разом: 385,94 грн. + 77,19 грн. = 463,13 грн. х 0,999 = 462,67 грн. х (Інд. інф.)".

Як передбачено у пункті 3.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.), Орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок № 34220999700011 у ГУДКСУ у Запорізькій області м. Запоріжжя МФО 813015, код ЄДРПОУ 38042560, одержувач: місцевий бюджет м. Бердянськ, щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання Договору оренди, яка становить 462,67 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо перерахування орендної плати за договором не виконав належними чином у зв'язку із чим за період з 01 січня 2013р. по 30 грудня 2013р. виникла заборгованість у розмірі 3 336,66 грн.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір діє з 28.12.2007р. до 28.11.2010р. строком на 2 роки і 11 місяців.

Додатковою угодою від 27.03.2011р. сторони продовжили строк оренди майна до 28.11.2012р.

Додатковою угоди від 02.01.2013р. сторони продовжили договір оренди нежитлового приміщення строком до 25.12.2013р.

Згідно пункту 5.9 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов'язаний в п'ятиденний термін повернути Орендодавцеві, або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване Майно за Актом здачі - приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодовувати Орендодавцеві збитки у розмірі погіршення стану, або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

В пункті 10.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) сторони передбачили, що строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін. У випадку якщо Орендар має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору він не пізніше ніж за три місяці до закінчення його дії звертається до Орендодавця з заявою про продовження строку дії Договору.

Строк дії Договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на подовження строку дії Договору.

Подовження строку дії Договору оформлюється додатковою угодою.

Дія договору оренди припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено (крім випадків встановлених п. 10.2);

приватизація об'єкта оренди (за участю Орендаря);

загибелі об'єкта оренди;

банкрутства Орендаря (п. 10.7 Договору, в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.).

Згідно пункту 2.3 Договору, передача майна в оренду здійснюється згідно Акта здачі - приймання, майно вважається поверненим після підписання Акта здачі - приймання.

13.01.2015р. між КП "Житлосервіс-2А" (Балансоутримувач) та ТОВ "Побуткомпослуга" (Орендар) підписано акт здачі - приймання нежитлового приміщення у будинку 11/8 по вул. Димитрова/Ломоносова, згідно якому Орендар здав, а Балансоутримувач прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 245,50 кв.м., розташоване в підвалі житлового будинку по вул. Димитрова, 11/ вул. Ломоносова,8.

В зв'язку з тим, що Орендар не повернув вчасно орендоване комунальне майно, йому нарахована неустойка за період з 31 грудня 2013р. по 13 січня 2015р. у розмірі 12 759,53 грн.

Доказів сплати орендної плати та неустойки відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

В даному випадку, відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Бердянськ, затвердженої рішенням сорокової сесії п'ятого скликання від 24.05.2005р. № 22 "Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ", складає станом на 01.01.2013р.: "Орендна плата за приміщення, площею 245,50 кв.м. під майстерню з шиття одягу, ставка 2 %.

231465,00 грн. х 2 % : 12 міс. = 385,94 грн.

ПДВ 20 % - 77,19 грн.

Разом: 385,94 грн. + 77,19 грн. = 463,13 грн. х 0,999 = 462,67 грн. х (Інд. інф.)".

Пунктом 3.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) визначено, що орендна плата перераховується до місцевого бюджету м. Бердянськ щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання Договору оренди, яка становить 462,67 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за період з 01 січня 2013р. по 30 грудня 2013р. за договором оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р. , які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання з боку ТОВ "Побуткомпослуга" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з орендної плати за період 01 січня 2013р. по 30 грудня 2013р. у розмірі 3 336,66 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Розрахунок позивача в цій частині (а.с.21) є вірним.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 236, 04 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Згідно до пункту п. 3.3 договору оренди комунального майна № 1215 від 17.01.2008р. (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.), у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, Орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасне виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання (включаючи день оплати).

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 236,04 грн. пені підлягають задоволенню повністю. Розрахунок позивача (а.с.22) в цій частині перевірений судом і визнаний правильним.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.7 договору № 1215 від 17.01.2008р.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди пов'язується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Додатковою угодою від 02.01.2013р. сторони подовжили договір оренди нежитлового приміщення строком до 25.12.2013р.

В пункті 10.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.) сторони передбачили, що строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін. У випадку якщо Орендар має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору він не пізніше ніж за три місяці до закінчення його дії звертається до Орендодавця з заявою про продовження строку дії Договору.

Строк дії Договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на подовження строку дії Договору.

Подовження строку дії Договору оформлюється додатковою угодою.

Дія договору оренди припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено (крім випадків встановлених п. 10.2);

приватизація об'єкта оренди (за участю Орендаря);

загибелі об'єкта оренди;

банкрутства Орендаря (п. 10.7 Договору, в редакції додаткової угоди від 02.01.2013р.).

Оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості, щодо продовження строку дії договору, тому строк дії договору сплив 25.12.2013р.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно пункту 5.9 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов'язаний в п'ятиденний термін повернути Орендодавцеві, або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване Майно за Актом здачі - приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодовувати Орендодавцеві збитки у розмірі погіршення стану, або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

Проте, не зважаючи на закінчення строку дії договору, відповідач лише 13.01.2015р. передав орендоване приміщення Балансоутримувачу КП "Житлосервіс-2А" за актом здачі - приймання нежитлового приміщення у будинку 11/8 по вул. Димитрова/Ломоносова.

На підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та Договору позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за час неправомірного використання комунального майна у розмірі 12 759, 53 грн.

Обґрунтованість нарахування цієї суми підтверджується детальним розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви (а.с.23).

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побуткомпослуга" (71000, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, 13, к. 201, ідентифікаційний код 35486141) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2, ідентифікаційний код 25473739) 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 66 коп. заборгованості з орендної плати, 236 (двісті тридцять шість) грн. 04 коп. пені, 12 759 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп. неустойки та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 24.07.2015р.

Суддя В.М. Соловйов