Ухвала

від 19.05.2014 по справі 910/15139/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 910/15139/13 19.05.14

За позовом Виробничої асоціації будівельників і підрядчиків міста Севастополя

до 1) Головного управління Держземагенства у міста Севастополі

2) Севастопольської міської державної адміністрації

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина»

про визнання недійсним розпорядження

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Стасюк С.В.

Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробнича асоціація будівельників і підрядчиків міста Севастополя звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Держземагенства у міста Севастополі та Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 10.03.2010р. № 521-р «Про надання обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельному кооперативу «Мис святого Валентина» дозволу на розроблення комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, розташованої в районі м. Сарич, орієнтовною площею 20,000 га за межами населених пунктів; визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010р. № 951-р «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановленням меж і натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі м. Сарич обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив « Мис святого Валентина»; скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 20,000 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, район м. Сарич для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15139/13, залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина», призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2013 р. за участю представників сторін, та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Звертаючись до суду з позовом, Виробнича асоціація будівельників і підрядчиків міста Севастополя просила вжити заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Севастопольській міської державної адміністрації, Головному управління Держземагентства у м. Севастополі, Державній реєстраційній службі України та її територіальним органам, будь-яким іншим посадовим особам, державним органам, підприємствам, установам та організаціям приймати рішення та вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей відносно земельної ділянки, в будь-які документи, реєстри та кадастри, автоматизовані системи, у тому числі до Державного земельного кадастру, земельно-кадастрової документації (карти, плани, схеми, текстові та інші матеріали тощо), до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру, кадастрового реєстру та системи реєстрації земель, кадастрового плану обмежень та обтяжень, кадастрових справ, а також здійснювати заходи та роботи із землеустрою, у тому числі складання, затвердження, погодження та реєстрацію документації із землеустрою, у тому числі проекту землеустрою; здійснювати реєстрацію права власності та обтяження, видавати та/або реєструвати нові свідоцтва про право власності на земельну ділянку, договори оренди, купівлі-продажу, застави, що стосуються вказаної земельної ділянки або її частин, а також приймати рішення про передачу та/або передавати в оренду чи постійне користування зазначені земельні ділянки будь-яким особам, приймати рішення про продаж або інше відчуження та/або продавати чи відчужувати в інший спосіб відносно земельної ділянки площею 20,000 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, район м. Сарич для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» та відносно земельних ділянок в межах згаданої земельної ділянки.

У судовому засіданні 16.09.2013 р. представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.10.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить нати недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 10 березня 2010 року № 521 -р «Про надання обслуговуючому кооперативу «Дачно- будівельному кооперативу «Мис святого Валентина» дозволу на розроблення комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, розташованої в районі м. Сарич, орієнтовною площею 20,0000 га за межами населених пунктів»; визнати недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року № 951-р «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі м. Сарич Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис св. Валентина»; скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 20,000 га, розташованої за адресою: Севастополь, район м. Сарич для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина»; визнати відсутнім право Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) приймати рішення та вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність, в оренду та інше тимчасове чи постійне землекористування, приймати рішення про продаж та/або інше відчуження, продавати або відчужувати у інший спосіб земельну ділянку площею 20,000га, що розташована за адресою: м. Севастополь, район мису Сарич, або її частин; визнати відсутнім право Головного управління Держземагенства у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13) здійснювати дії щодо визначення та присвоєння за зверненнями Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» кадастрового номеру земельній ділянці площею 20,0000 га, розташованій за адресою: м. Севастополь, район мису Сарич, для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови; Визнати відсутнім право Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18а) здійснювати дії щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Мис св. Валентина» на земельну ділянку площею 20,0 га, для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, розташовану за адресою: м. Севастополь, район мису Сарич.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/15139/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. визначено склад суду для подальшого розгляду справи № 910/15139/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Стасюк С.В. та Гулевець О.В.

01.11.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача 2 подав клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що Окружним адміністративним судом м. Севастополя розглядається справа № 827/2450/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Енерджи» до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» про скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду у даній справі змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. колегіальний склад суду у справі № 910/15139/13 змінено - Морозов С.М. (головуючий), Стасюк С.В. та Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2014р.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва віл 14.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. дану справу передано колегії суддів у складі - Пригунова А.Б. (головуюча), Стасюк С.В. та Любченко О.М.

Судове засідання призначене на 14.04.2014 р. не відбулось у зв'язку з участю судді Пригунової А.Б. у загальних зборах суддів Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. (обрання нового керівництва суду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. справу № 910/15139/13 призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2014 р.

Відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються під розписку безпосередньо у суді.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що листом №13-12/101 від 11.04.2014 р. Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» повідомила, що приймання до пересилання поштових відправлень адресованих на територію АР Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

При цьому суд відзначає, що останнім вчинялись всі можливі дії щодо повідомлення учасників провадження у справі про місце, дату та час судового засідання, докази про що містяться в матеріалах справи.

У дане судове засідання учасники судового процесу на виклик суду не з'явились.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позву у даній справі, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Тож, оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до змісту п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано жодними обставинами необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду доказів вчинення відповідачем 2 будь-яких дій, спрямованих на передачу чи відчуження будь-яким іншим способом спірної земельної ділянки, а також доказів на підтвердження наявності зв'язку між обраним позивачем заходом до забезпечення позову та предметом позовної вимоги у даній справі та, відповідно, доказів, які б свідчили про ускладнення та/або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З урахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі у повному обсязі.

Розглянувши клопотання Севастопольської міської державної адміністрації про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом м Севастополя пов'язаної з нею справи №827/2450/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Енерджи» до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» про скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації, суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У відповідності до п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Неможливість розгляду даного спору Севастопольська міська державна адміністрація пов'язує з оскарженням розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації № 521-р від 10.03.2010 р. та №951-р від 02.04.2010 р. в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд може самостійно встановити обставини, на підставі яких можливо дійти висновку про неправомірність розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації, а тому неможливість розгляду справи №910/15139/13 у даному випадку відсутня.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Севастопольської міської державної адміністрації про зупинення провадження у даній справі.

Щодо поданої заяви позивача про зміну предмету позову від 04.10.2013 р., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається у протоколі судового засідання.

В той же час, як встановлено судом, у судовому засіданні 16.09.2013 р. суд перейшов до розгляду справи № 910/15139/13 по суті, про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» заяви про зміну предмета або підстави позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Тож, приймаючи до уваги вищенаведене, заява позивача про зміну предмету позову суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд вважає за необхідне залишити її без розгляду.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.7,9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Неявка позивача в судове засідання перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Враховуючи вищевикладене, оскільки представник позивача без поважних причин не з'явився на виклик суду, з метою забезпечення реалізації прав і обов'язків всіх учасників провадження у справі , суд вважає за необхідне залишити позов Виробничої асоціації будівельників і підрядчиків міста Севастополя до 1) Головного управління Держземагенства у міста Севастополі 2) Севастопольської міської державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» про визнання недійсним розпорядження без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1.Позов Виробничої асоціації будівельників і підрядчиків міста Севастополя до 1) Головного управління Держземагенства у міста Севастополі, 2) Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Мис святого Валентина» про визнання недійсним розпорядження залишити без розгляду.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Стасюк С.В.

Любченко М.О.