Рішення

від 21.07.2015 по справі 910/13226/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13226/15 21.07.15 р.

За позовом Колективного підприємства "МОНТЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС"

про стягнення 207 338,19 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ковалівська Г.О. за довіреністю № 43 від 02.06.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "МОНТЕКС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" про стягнення 207 338,19 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2015 р.

12.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 18.06.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 18.06.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.07.2015 р.

19.06.2015 р. від відповідача надійшла заява про визнання позову.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2015 р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 21.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.12.2014 р. між Колективним підприємством "МОНТЕКС" (надалі - позивач, Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" (надалі - відповідач, Суборендар) укладено Договір № 2/15 суборенди нежитлових приміщень (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування на правах суборенди будівлі „В" та „Н" майнового комплексу з частиною території, що знаходяться за адресою: 04209, м. Київ, вулиця Озерна, 1 (надалі іменується "об'єкт суборенди") для виробничих потреб відповідно до Акту приймання-передачі об'єкта суборенди. Площі, що надаються в суборенду: нежитлові (основні, допоміжні) приміщення будівлі „В" та „Н" майнового комплексу, в тому числі виробничі приміщення загальною площею 982, 80 м2 та прилеглу до них територію.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. Договору, Договір діє з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2015 рік включно. При неналежному виконанні умов цього Договору Суборендарем, зокрема, що призвело до погіршення об'єкта суборенди чи використання його не за призначенням, Орендар може розірвати цей Договір, попередивши Суборендаря письмово не пізніше, як за один місяць до дати розірвання Договору.

Пунктами 4.1. - 4.3. Договору сторони погодили, що плата за об'єкт суборенди встановлюється в гривнях у розмірі 20 833, 33 грн. (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні 33 копійки), крім того ПДВ 20% - 4 166,67 грн. (чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 67 копійок), а загалом з ПДВ - 25 000, 00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) на місяць (базова ставка орендної плати). Плата за суборенду коригується Орендарем з урахуванням офіційного індексу інфляції відповідно даних Держкомстату України. У разі встановлення індексу інфляції із значенням менше 100 % коригування на коефіцієнт інфляції не відбувається. Розрахунок Суборендаря з Орендарем проводиться помісячно шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендаря не пізніше 5 (п'яти) днів після отримання Суборендарем документів на оплату суборенди за поточний місяць та інших платежів (компенсація спожитої електроенергії, тощо) за попередній місяць. Розмір плати за суборенду може бути переглянутий за домовленістю Сторін в разі економічного зростання ринкових цін, введення нових податків чи зборів, у випадках, передбачених чинним законодавством України, та інших випадках, що впливають на витрати Орендаря чи Суборендаря по утриманню приміщень та території.

За умовами п. 4.4. Договору, крім плати за суборенду Суборендар компенсує Орендарю: витрати по сплаті комунальних платежів, які розподіляються пропорційно займаній площі між усіма суборендарями комплексу (користування електро-, водо-, теплопостачанням, каналізацією, тощо) за основні та допоміжні приміщення, що використовуються Суборендарем відповідно до рахунків, наданих Орендарем згідно показників лічильників (в разі їх встановлення) та згідно розрахунку Орендаря у терміни, передбачені для оплати суборендної плати. У випадку споживання комунальних послуг понад встановлених Орендарем обсягів та порушень їх використання, Суборендар повинен компенсувати Орендарю всі витрати ( неустойку, штрафні санкції і т.п.); витрати, пов'язані з утриманням всього майнового комплексу, які розподіляються пропорційно займаній площі між усіма суборендарями комплексу, а саме: прибирання місць загального користування комплексу, обслуговування мереж електропостачання, освітлення та слабоструменевих, водо-, теплопостачання, водовідводу, каналізації (надалі по тексту - мереж), благоустрій прилеглої до комплексу території, дератизації, тощо; компенсує свою частку, погоджену Сторонами, від непередбачених витрат на поточні ремонти площ загального призначення (холи, коридори, сходи, туалетні кімнати та ін.) а також благоустрій прилеглої до комплексу будівель території й упорядкування доріг-підходів до нього з метою забезпечення їх нормального функціонального стану.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів та комунальних платежів належним чином і у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2015 р. по 30.04.2015 р. у розмірі 157 445,57 грн., яка станом на час розгляду справи залишається несплаченою.

Пунктами 10.1. - 10.3. Договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність відповідно чинного законодавства України. У випадку невиконання або неналежного виконання однією із Сторін своїх зобов'язань, за дам Договором, що призвело до заподіяння збитків іншій Стороні, Сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати такі збитки. У разі несвоєчасного перерахування коштів, вказаних у п. п. 4.1., 4.4. Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на період заборгованості, від розміру заборгованості за кожний день прострочки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та визнаним відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 17 879,08 грн. пені, 975,18 грн. 3% річних та 31 038,38 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1; код ЄДРПОУ 33229837) на користь Колективного підприємства "МОНТЕКС" (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1; код ЄДРПОУ 14350502) 157 445 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 55 коп. заборгованості, 17 879 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 08 коп. пені, 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп. 3 % річних, 31 038 (тридцять одну тисячу тридцять вісім) грн. 38 коп. інфляційних втрат та 4 147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.07.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна