Рішення

від 21.07.2015 по справі 910/12736/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/12736/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцсм»

про стягнення 19 694,27грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Горбан А.В. (представник за довіреністю №1282-О від 15.04.2014р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцсм» (надалі також - відповідач) заборгованості в сумі 19 694,27 грн., в тому числі 10 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 6 603,33 грн. заборгованості по процентам, 3 090,94 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, про причини неявки в судові засідання суд не повідомлено, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. суддею Морозовим С.М. порушено провадження в справ №910/12736/15 та призначено її до розгляду на 23.06.2015р.

Судове засідання 23.06.2015р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на тривалому лікарняному.

У зв'язку з виходом 13.07.2015р. судді Морозова С.М. з лікарняного, справа №910/12736/15 ухвалою від зазначеної дати була призначена до розгляду на 14.07.2015р.

В судове засідання 14.07.2015р. представник зі сторони відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 21.07.2015р., окрім того продовжено строк розгляду спору на 15 днів терміном до 02.08.2015р. включно.

В судове засідання 21.07.2015р. представник від відповідача не з'явився.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 21 липня 2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2013р. згідно заяви відповідач приєднався та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Відповідачу було відкрито поточний рахунок №26007056203824.

Відповідно до Договору, відповідачу надано можливість користуватись послугою "Гарантований платіж".

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «Приватбанк» надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ «Приватбанк». Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «Приватбанк» заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «Приватбанк» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «Приватбанк» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.74 Умов).

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.75 Умов).

Після отримання ПАТ КБ «Приватбанк» за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, ПАТ КБ «Приватбанк» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.76. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується довідкою про наданий кредит по рахунку та випискою по рахунку, копії наявні в матеріалах справи.

Відповідач скориставшись кредитною послугою «Гарантований платіж» відповідно до оформленої заявки №6 від 09.01.2014р. на суму 10 000,00 грн., прострочив виконання грошових зобов'язань та не погасив заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

Позивачем відповідачу була направлена претензія №40109К52DS046 від 24.02.2015р. з вимогою сплатити 16 074,44 грн. за кредитною послугою «Гарантований платіж» у розмірі 10 000,00 грн простроченої заборгованості за тілом кредита, 6 074,44 грн. заборгованості по відсоткам.

Враховуючи те, що відповідачем вказана заборгованість не сплачена, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість за кредитом у розмірі 10 000,00 грн., 6 603,33 грн. - заборгованості по відсоткам, 3 090,94 грн. - сума пені.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач належним чином не виконав умови Договору, внаслідок чого станом на 30.03.2015р. за відповідачем утворилася та є непогашеною на даний час заборгованість по кредиту в сумі 10 000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 6 603,33 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 3 90,94 грн.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. даного Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права , передбаченого п. 3.2.2.2. Договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.2.10.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3., здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 3 090,94 грн. пені підлягає задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/12736/15 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 6 603,33 грн. заборгованості по відсоткам та 3 090,94 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.

Судовій збір позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 1 827,00 грн., покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцсм» (код ЄДРПОУ 35599791; адреса: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості по кредиту, 6 603,33 грн. (шість тисяч шістсот три гривни 33 копійки) заборгованості по процентам, 3 090,94 грн. (три тисячі дев'яносто гривень 94 копійки) пені та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.2015р.

Суддя С.М. Морозов