Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/11131/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/11131/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підпримства "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд"

про стягнення 50 993,81 грн.

за участю представників:

від позивача:Миколаєнко Я.Ю.- представник за довіреністю № 122 від 15.07.2015 р. від відповідача:Грищенко А.Л.- представник за довіреністю б/н від 26.01.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Державне підпримство "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" (далі - ДП "Інженерний центр") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" (далі - ТОВ "ІнтерКомБуд") про стягнення 50 993,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди № 06/2009 від 01.01.2009 р. в частині своєчасного здійснення плати за орендоване приміщення.

У позові Державне підпримство "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" заборгованість по орендній платі у сумі 50 993,81 грн., яка складається з 49 993,93 грн. - основної заборгованості та 999,88 грн. - 2 % штрафу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав спливу строків позовної давності. Просив припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.01.2009 р. між Державним підпримством "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" (орендар) був укладений договір оренди № 06/2009 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, що знаходиться на балансі орендодавця, розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ракетна, 26, корпус 2, площею 170,0 кв. м. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Мністрів України від 01.10.1195 р. № 786 із змінами та доповненнями, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна, яка становить 6 495,36 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Згідно з п. 2.3 договору орендна плата перераховується орендарем за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, або інших випадках (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з подальшою його пролонгацією до 31.12.2011 р. (додаткова угода № 3 від 01.01.2011 р.).

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду нерухоме державне майно, розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ракетна, 26, корпус 2, площею 170,0 кв. м., про що свідчить акт від 29.12.2007 р.

У подальшому вказане приміщення відповідачем було повернуто позивачу за актом приймання - передачі майна від 21.03.2011 р.

Відповідач зі свого боку зобов'язання за договором виконав неналежним чином, орендну плату за період з липня 2010 р. по березень 2011 р. на суму 55 193,93 грн. не сплатив, проте 21.03.2011 р. на адресу позивача надіслав гарантійний лист № 13, яким заборгованість у вказаній сумі визнав та зобов'язувався погасити.

Наявність заборгованості відповідача за період з липня 2010 р. по березень 2011 р. у сумі 55 193,93 грн. підтверджується рахунками-фактури за вказаний період, актами звірки взаєморозрахунків від 31.05.2013 р. та від 30.11.2013 р.

30.11.2013 р. між сторонами був підписаний акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони домовились про припинення обов'язків на суму 5 200, 00 грн. за договором оренди № 06/2009 від 01.01.2009 р. та рахунком-фактурою № 103 від 09.11.2009 р., за яким ДП "Інженерний центр" мало заборгованість на вказану суму перед відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 993,93 грн. Вказані обставини встановлені судом та сторонами не заперечуються.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

За умовами ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач доказів належної оплати заборгованості з орендної плати суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ІнтерКомБуд" основного боргу в сумі 49 993,93 грн. підлягають задоволенню.

Представник відповідача вказував на пропуск позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 1 п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Як вже встановлено судом, заборгованість у відповідача з орендної плати виникла за період з липня 2010 р. по березень 2011 р. (за відповідними рахунками-фактури), тобто позивач пропустив 3-річний строк на звернення до суду, оскільки з позовом ДП "Інженерний центр" звернулось до суду 28.04.2015 р.

Разом з тим, у матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків від 31.05.2013 р. та від 30.11.2013 р., якими відповідач визнав заборгованість, зокрема, за договором оренди № 06/2009 від 01.01.2009 р., тобто даною дією відповідач визнав борг, а тому суд вважає, що відбулось переривання строку позовної давності за спірними правовідносинами.

Статтею 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У пункті 4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 зазначено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач звернувся з вимогою про сплату заборгованості у сумі 49 993,93 грн. в межах строку позовної давності та ця вимога підлягає задоволенню

Щодо строку позовної давності до штрафних санкцій, які позивач просив стягнути з відповідача - 2 % штрафа у сумі 999,88 грн., суд вважає, що в цій частині позовних вимог строк позовної давності підлягає застосуванню.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.7 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вже було встановлено судом, заборгованість у відповідача з орендної плати виникла за період з липня 2010 р. по березень 2011 р. та орендна плата повинна бути здійснена орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 33 договору). Таким чином, строк позовної давності в один рік до вимог про стягнення з відповідача штрафу сплинув 21.03.2012 р. (1 рік з останнього місяця, в якому відбулось порушення), а з даним позовом до суду ДП "Інженерний центр" звернулося 28.04.2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 2 % штрафа у сумі 999,88 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд зазначає, що визнання відповідачем заборгованості з орендної плати шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків не свідчить про відсутність у нього заборгованості за договором оренди № 06/2009 від 01.01.2009 р., а тому підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підпримства "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" про стягнення 50 993,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, буд. 26, ідентифікаційний код 32374791) на користь Державного підпримства "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" (03680, м. Київ, вул. Ракетна, 26, ідентифікаційний код 02023034) заборгованість у сумі 49 993 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 93 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерКомБуд" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, буд. 26, ідентифікаційний код 32374791) на користь Державного підпримства "Інженерний центр зварювання тиском НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України" (03680, м. Київ, вул. Ракетна, 26, ідентифікаційний код 02023034) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 791 (одну тисячу сімсот дев'яносто одну) грн. 18 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 липня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 27 липня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна