Рішення

від 02.06.2015 по справі 911/1886/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" червня 2015 р. Справа № 911/1886/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» , с. Борівка Макарівського району,

про стягнення 128 049,77 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Довженко Д.С. , уповноважений, довіреність від 19.05.2015р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 24.04.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010», с. Борівка Макарівського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 127 849,77 грн. заборгованості, з яких: 102 400,00 грн. основного боргу за договором від 23.04.2014р. №02/23 про надання охоронних послуг, 3% річних в сумі 1 178,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 24 471,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором від 23.04.2014р. №02/23 про надання охоронних послуг в редакції додаткових угод в частині оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за відповідачем рахується основний борг в розмірі 102 400,00 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» зазначений борг з врахуванням передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 1 178,30 грн. та інфляційних втрат в сумі 24 471,47 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1886/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 19.05.2015р.

18.05.2015р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 14.05.2015р. про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що керівник ТОВ "Полісся 2010" знаходиться у відпустці.

В судове засідання 19.05.2015р. з'явився представник позивача, який подав клопотання про долучення витребуваних судом документів. Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 30.04.2015р. не виконав, витребувані судом документи не подав.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача від 14.05.2015р. про відкладення розгляду справи, суд відхилив його, оскільки відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання, а чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які при умові дотримання ст. 28 ГПК України та Глави 17 ЦК України, можуть представляти юридичну особу - відповідача. Крім того, підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, а неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні зокрема, з причини недостатності поданих документів та доказів. За таких обставин, в судовому засіданні 19.05.2015р. розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2015р. розгляд справи відкладено на 02.06.2015р.

В судове засідання 02.06.2015р. з'явився представник позивача.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання 19.05.2015р. та 02.06.2015р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 30.04.2015р. та від 19.05.2015р., не виконав, витребувані судом документи, відзив на позов суду не представив, та про причини нез'явлення в судові засідання господарський суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп», м. Київ (далі - ТОВ «Іберія Груп»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010», с. Борівка Макарівського району (далі - ТОВ «Полісся 2010»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 23.04.2014р. між ТОВ «Іберія Груп» (далі - виконавець/охорона) та ТОВ «Полісся 2010» (далі - замовник) Договір №02/23 про надання охоронних послуг (далі - Договір), згідно якого замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги (далі - послуги), а саме приймає під охорону об'єкт, вказаний в Дислокації (Додаток №1 до даного Договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та Дислокація постів визначається охороною та узгоджуються з замовником. Відповідно до умов Договору:

- замовник бере на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного Договору (п. 1.3. Договору);

- охорона надає послуги з першого дня даного Договору, здійснюючи функцію нагляду за об'єктом, що охороняється (пункт 3.1. Договору);

- загальна ціна Договору становить 38 000,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) щомісяця (пункт 4.1. Договору);

- сторони за взаємною згодою можуть установити інші умови і форми розрахунків за надані послуги, які передбачені чинним законодавством, склавши при цьому Додаток до даного Договору (пункт 4.3. Договору);

- порядок приймання-передачі послуг: щомісяця до 1 числа наступного за звітним охорона складає та надає акт виконаних робіт на адресу замовника. Замовник повинен підписати акт виконаних робіт відповідно до умов даного Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 7.2. Договору);

- Договір набуває чинності 23.04.2014р. і діє до 31.12.2014р. (пункт 11.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили дислокацію об'єктів, які передаються під охорону позивача.

В подальшому, на підставі листів замовника сторонами вносились зміни до дислокації об'єктів, які знаходились під охороною позивача, а також погоджувалась ціна послуг за Договором, шляхом підписання Додаткових угод до Договору та погодження Додатку №1 до Договору.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений Договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

ТОВ «Іберія Груп» свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі та за період квітень - листопад 2014р. надав охоронні послуги на загальну суму 307 335,48 грн. що підтверджується відповідними належним чином оформленими (підписаними обома сторонами та засвідченими печатками підприємств) актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

Акт №ОУ-0000010 на суму 10 133,33 грн.,

Акт №ОУ-0000016 на суму 38 000,00 грн.,

Акт №ОУ-0000031 на суму 46 000,00 грн.,

Акт №ОУ-0000043 на суму 47 806,45 грн.,

Акт №ОУ-0000043 на суму 47 806,45 грн.,

Акт №ОУ-0000056 на суму 38 129,03 грн.,

Акт №ОУ-0000074 на суму 52 866,67 грн.,

Акт №ОУ-0000095 на суму 56 000,00 грн.,

Акт №ОУ-0000101 на суму 18 400,00 грн. (належним чином засвідчені копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні 19.05.2015р.).

За таких обставин, суд робить висновок, що за період з квітень-листопад 2014р. позивачем надано належним чином та в повному обсязі, а відповідачем прийнято охоронні послуги без зауважень.

Відповідно до частини 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до частини 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. 21.11.2014р. відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» звернувся до позивача з листом №21/11, в якому просив припинити дію Договору починаючи з 24.11.2014р. та зняти усі пости охорони на підприємстві відповідача.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту зняття постів, підписаного обома сторонами Договору та засвідчені печатками підприємств, на підприємстві відповідача були розташовані 3 цілодобових поста охорони, які 23.11.2014р. о 24 год. 00 хв. зняті. За таких обставин, договір від 23.04.2014р. № 02/23 про надання охоронних послуг в порядку ст.ст. 651, 907 ЦК України є розірваним за домовленістю сторін.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Розірвання договору не звільняє відповідача від обовязку належним чином та в повному обсязі оплатити надані позивачем за час дії договору охоронні послуги, оскільки згідно частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до умов пункту пункт 4.2. Договору оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% від вартості послуг з 10 до 15 числа місяця, в якому надаються послуги. Наступна частина оплати в розмірі 50% здійснюється з 01 до 05 числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених Договором, на поточний рахунок охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати або без такого.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії довідки про надходження коштів по рахунку ТОВ «Іберія Груп» за період з 01.04.2014р. по 18.05.2015р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 204 935,48 грн. На твердження позивача, в порушення зазначених умов Договору відповідач оплату вартості наданих позивачем охоронних послуг в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 102 400,00 грн. (307 335,48 грн. - 204 935,48 грн.).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами від 30.04.2015р. та від 19.05.2015р. господарський суд зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату коштів за Договором, а також пропонував подати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Полісся 2010» своїх договірних зобов'язань перед ТОВ «Іберія Груп» в частині оплати вартості наданих за Договором охоронних послуг за період квітень-грудень 2014р., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 400,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1178,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 24 471,47 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену правову позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості наданих послуг, встановлені пунктом 4.2. Договору;

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України, судом встановлено, що за заявлений позивачем період з 05.12.2014р. по 24.04.2015р. з відповідача належить до стягнення на користь позивача три проценти річних в сумі 1 186,72 грн. та 42 188,80 грн. інфляційних втрат.

Позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 1 178,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 24 471,47 грн., суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відповідно зазначені вимоги підлягають задоволенню в заявлених сумах.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» 128 049,77 грн. заборгованості, з яких: 102 400,00 грн. основної заборгованості за договором від 23.04.2014р. №02/23 про надання охоронних послуг, 3% річних в сумі 1 178,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 24 471,47 грн.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» до товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» (08023, Київська обл., Макарівський район, с. Борівка, вул. Леніна, буд. 32-А, ідентифікаційний код 37341509)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іберія Груп» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 20, офіс 1, ідентифікаційний код 38937625)

102 400,00 грн. (сто дві тисячі чотириста гривень нуль копійок) основної заборгованості,

1 178,30 грн. (одну тисячу сто сімдесят вісім гривень тридцять копійок) 3% річних,

24 471,47 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят одну гривню сорок сім копійок) інфляційних втрат,

2 557,00 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 26.06.2015р.

Суддя О.В. Конюх