ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2015 р. Справа № 911/2431/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «Коцюбинський», м.Ірпінь
про стягнення 122197,62 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Макарчук Л.Л.
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «Коцюбинський» (далі - відповідач ) про стягнення 122197,62 грн.
Провадження у справі №911/2431/15 порушено відповідно до ухвали суду від 15.06.2015 року та призначено справу до розгляду на 30.06.2015 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.06.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 14.07.2015 року.
В судовому засіданні 14.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В судове засідання 14.07.2015 року представник відповідача не з'явився, письмовий відзив на позов не надав.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, на підставі ст. 4, ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія «Коцюбинський», (відповідач, Абонент) було укладено Договір від 21.06.2012 року № 10611/4-1-08 на надання послуг з водопостачання (надалі - Договір).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» його дія поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
ПАТ «АК «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10 «вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода) - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води».
Таким чином, позивач є виробником та постачальником, а відповідач - споживачем (згідно зі ст. 1 Закону споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб) послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування).
Згідно з п. 2.1.1. Договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за Абонентом.
Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 Договору ) .
Відповідно до п. 2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.
Згідно з п. 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).
Абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.07.2012 року по 31.03.2015 року послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень п. 2.1.6 та п.2.2.4 Договору, кількість та вартість наданих ПАТ «АК «Київводоканал» з 01.07.2012 року по 31.03.2015 року послуг з водопостачання вважаються погодженими Абонентом.
Позивач обґрунтовує свої вимоги актами про зняття показників водолічильників, погодженими та підписаними відповідачем, які є первинними документами й підтверджують факт надання послуг та їх об'єми; дебетово-інформаційними повідомленнями та/або їх реєстрами, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача (надано для огляду суду).
Позивач зазначив, що виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов'язки сумлінно та належним чином, надаючи відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення цілодобово. Натомість, відповідач неналежно виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг.
Наявними у справі матеріалами підтверджується надання Абоненту послуг з водопостачання і водовідведення за період з 01.07.2012 року по 31.03.2015 року на суму 260 480,64 грн., з яких сплачено 36 979,68 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 76 802,06 грн. (з урахуванням перерахунків на суму -146 698,90 грн.).
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Пунктом 4.2. Договору передбачено відповідальність Абонента у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 29 271,74 грн. та 3% річних в сумі 2 939,61 грн.
На підставі наведених норм законодавства та п. 4.2 Договору з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5 503,99 грн.
Згідно п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє Абонента від обов'язку оплатити рахунок Постачальника.
Таким чином, відповідач повинен сплатити штраф на користь позивача у сумі 7 680,21 грн. (76 802,06Ч 10 %).
Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, штраф, 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано. Здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Житлово-експлуатаційна компанія «Коцюбинський» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корпус 2, код за ЄДРПОУ 37548026) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код за ЄДРПОУ 03327664) 76 802,06 грн. основного боргу, 29 271,74 грн. інфляційних, 2 939,61 грн. 3% річних, 5 503,99 грн. пені, 7 680,21 грн. штрафу та 2 443,95 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 24.07.2015 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2015 |
Оприлюднено | 03.08.2015 |
Номер документу | 47620729 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні