Рішення

від 14.07.2015 по справі 911/2476/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа № 911/2476/15

Розглянувши матеріали справи за позовом 1 управління начальника робіт Міністерства оборони України, м. Київ

до Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України, м.Ірпінь

про стягнення 501399,74 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Михайлюк В.П., Дробот С.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява 1 управління начальника робіт Міністерства оборони України (далі - позивач) до Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач ) про стягнення 501399,74 грн.

Провадження у справі №911/2476/15 порушено відповідно до ухвали суду від 16.06.2015 року та призначено справу до розгляду на 30.06.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.06.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 14.07.2015 року.

В судовому засіданні 14.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач в судове засідання 14.07.2015 року не з'явився.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 18.10.2013 року між Державним підприємством «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України (Генпідрядник) « 1 управлінням начальника робіт» Міністерства оборони України (Субпідрядник) був укладений Договір будівельного субпідряду № 1710/13 (надалі-Договір).

Згідно з п.1 Договору Субпідрядник зобов'язується на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами здійснити будівельні роботи, а саме: виконати необхідні випробування конструкції і систем по об'єкту: «Реконструкція рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України» по вул. Зоологічній, 3 Шевченківського району м. Києва», та передати Генпідряднику виконані роботи, виконавчу документацію, сертифікати якості, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 2 Договору договірна ціна за роботи становить 3 282 430 грн. (з ПДВ). Відповідно до п. 4.2. Договору Генпідрядник зобов'язаний в повному обсязі сплатити кошти за виконані роботи відповідно до умов розділу 9 Договору.

Згідно з п. 9.3.2. Договору розрахунки за фактично виконані роботи Субпідрядником Генпідрядник проводить протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт за формами КБ-3 та КБ-2В, видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін та отримання поточного фінансування замовника на розрахункові рахунки Генпідрядника.

Позивач зазначив, що всі зобов'язання за Договором ним виконані, акт виконаних робіт було підписано 25.12.2013 року.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі зобов'язання з оплати робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав. У зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 501399,74 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2015 року між « 1 управлінням начальника робіт» Міністерства оборони України та Державним підприємством «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України.

29.04.2015 року « 1 управлінням начальника робіт» Міністерства оборони України була направлена Претензія до Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України про сплату вказаного боргу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центр капітального будівництва» Міністерства доходів і зборів України (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Північна, 48а, код 32626020) на користь « 1 управлінням начальника робіт» Міністерства оборони України (04053, м. Київ, вул. Артема, 59, код 24978450) 501 399,74 грн. боргу та 10027,99 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик