Рішення

від 14.07.2015 по справі 911/2482/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа № 911/2482/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Бєлєнкової Вікторії Леонідівни, м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магелан», смт.Бородянка

про стягнення 233283,20 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Даценко П.Є.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Бєлєнкової Вікторії Леонідівни (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магелан» (далі - відповідач) про стягнення 233283,20 грн.

Провадження у справі №911/2482/15 порушено відповідно до ухвали суду від 16.06.2015 року та призначено справу до розгляду на 30.06.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.06.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 14.07.2015 року.

В судовому засіданні 14.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В судове засідання 14.07.2015 року представник відповідача не з'явився, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2013 року між Фізичною особою-підприємцем Бєлєнковою Вікторію Леонідівною (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магелан» (відповідач) було укладено Договір на поставку програмних продуктів № ПЗ-13-02 (надалі - Договір), який відповідно до ст.ст. 11 та 509 Цивільного кодексу України стали підставою виникнення взаємних зобов'язань сторін. Предметом даного договору було зобов'язання позивача поставити відповідачу програмні продукти згідно специфікації (додатку до договору).

Як вбачається з предмету Договору, підставою для поставки програмних продуктів 30.09.2013 року був укладений договір між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідачем.

Відповідно до акту від 05.11.2013 року здачі-прийняття робіт за Договором №ПЗ-13-02 позивач передав відповідачеві Програмні продукти кількістю 5 шт. загальною вартістю 131700 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок здійснюється Замовником у повному обсязі в дводенний термін з дня підписання сторонами акту здачі-прийняття програмних продуктів.

Відповідач за поставлені програмні продукти не розрахувався, заборгованість не сплатив.

Таким чином, сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магелан» перед Фізичною особою-підприємцем Бєлєнковою Вікторію Леонідівною за передані програмні продукти становить 131 700 грн.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати отриманих програмних продуктів, позивач просить на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних за період з 09.11.2013 року по 05.06.2015 року в сумі 6188,06 грн. та інфляційні за період з листопада 2013 року по травень 2015 року в сумі 95 395,14 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення річних та інфляційних.

Здійснені позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магелан» (07800, Київська обл., смт. Бородянка, пр.-т. Жовтневий, 9, код ЄДРПОУ 21863515) на користь Фізичної особи-підприємця Бєлєнкової Вікторії Леонідівни (21009, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, код 2641110325) 131 700 грн. основного боргу, 95 395,14 грн. інфляційних, 6188,06 грн. 3% річних та 4665,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик