Рішення

від 24.07.2015 по справі 916/2467/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2015 р.Справа № 916/2467/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (м. Одеса);

До відповідача: Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" (м. Одеса);

про стягнення 75765,46 грн.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

Від позивача: Соловйов В.В. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 16 червня 2015 року за вх. №2595/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (далі - Позивач, постачальник) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" (далі - Відповідач, покупець) про стягнення за договором поставки №607 продукції "Алкогольні Напої" від 05.12.2013р. основної заборгованості у розмірі 66953,82 грн., інфляційних - 7810,08 грн., 3% річних - 1001,56 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, в обгрунтування яких посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки №607 продукції "Алкогольні Напої" від 05.12.2013р. зобов'язань, видаткові накладні №НРН00079238 від 14.12.2013р., №НРН00079886 від 18.12.2013р., №НРН00081227 від 25.12.2013р.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

У судовому засіданні від 24.07.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №607 Продукції "Алкогольні Напої" (далі - Договір), згідно п.1.2 якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупцеві, а покупець - приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, прайс-листі, видатковій накладній, акті прийому-передачі, які підписані та скріплені печатками (за наявності) сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.

Договір набирає чинності в момент підписання повноважними представниками сторін та діє до 05.12.2014р. (п. 9.1 Договору).

Договір підписаний обома сторонами без зауважень і заперечень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач на виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 66953,82 грн., що підтверджується видатковими накладними №НРН00079238 від 14.12.2013р. на суму 24158,40 грн., №НРН00079886 від 18.12.2013р. на суму 21075,42 грн., №НРН00081227 від 25.12.2013р. на суму 21720,00 грн. (а.с.11-13).

Відповідач в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань визначену заборгованість за поставлений товар в сумі 66953,82 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п. 3.2 покупець зобов'язаний сплатити за поставлену продукцію протягом 21 календарного дня з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу постачальника.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію б/н від 16.12.2014р. про сплату боргу за поставлену продукцію за Договором у розмірі 81061,17 грн., з яких 66953,82 грн. - основний борг, 7810,08 - інфляційні, 5295,71 грн. - пеня, 1001,56 грн. - 3% річних, - до 24.12.2014р. (а.с. 16-17), що, як ствердужє позивач, підтверджується копією поштового опису вкладення від 16.12.2014р. та квитанцією №0436 від 16.12.2014р. (а.с. 19, 18), та згідно витягу з інформаційного ресурсу УДППЗ "Укрпошта" від 15.06.2015р. вручена адресату особисто 08.01.2015р. (а.с.20).

Відповідач визначену заборгованість не сплатив, на претензію відповіді не надав, в зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" просить суд стягнути з Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" суму основного боргу у розмірі 66953,82 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних за видатковою накладною №НРН00079238 від 14.12.2013р. за період з 05.01.2014р. по 05.07.2014р. у розмірі 2802,37 грн., за видатковою накладною №НРН00079886 від 18.12.2013р. за період з 09.01.2014р. по 09.07.2014р. у розмірі 2444,75 грн., за видатковою накладною №НРН00081227 від 25.12.2013р. за період з 16.01.2014р. по 16.07.2014р. у розмірі 2562,96 грн., що загалом становить 7810,08 грн . та 3% річних за видатковою накладною №НРН00079238 від 14.12.2013р. за період з 05.01.2014р. по 05.07.2014р. у розмірі 361,38 грн., за видатковою накладною №НРН00079886 від 18.12.2013р. за період з 09.01.2014р. по 09.07.2014р. у розмірі 315,27 грн., за видатковою накладною №НРН00081227 від 25.12.2013р. за період з 16.01.2014р. по 16.07.2014р. у розмірі 324,91 грн., що загалом складає 1001,56 грн . (розрахунки в матеріалах справи), у зв'язку з чим слід зазначити наступне.

У відповідності до приписів ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, п.1 ст.547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. №52/30).

Між тим, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем за вищевказані періоди 3% річних у загальній сумі 1001,56 грн. встановив їх відповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Проте, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем за вищевказані періоди суми інфляційних встановив, що за зазначений період загальна сума інфляційних має становити 7792,90 грн., що є меньшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Таким чином, враховуючи, що при перевірці розрахунків суми інфляційних було встановлено часткову їх помилковість, загальна сума інфляційних за Договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 7792,90 грн., та повному задоволенню в частині стягнення 3% річних у загальному розмірі 1001,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, стягненню за Договором підлягає сума основного боргу - 66953,82 грн., сума інфляційних у загальному розмірі 7792,90 грн., 3% річних - 1001,56 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" до відповідача Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" про стягнення заборгованості за договором поставки підлягають частковому задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" до відповідача Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" про стягнення 75765,46 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "БРИГАНТИНА-2" (65070, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. 25-ї Чапаєвської Дивізії, буд. 8, код ЄДРПОУ 19049925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузанівка" (65102, м. Одеса, пляж Лузанівка, кафе "Лузанівка", код ЄДРПОУ 22481842) основний борг у розмірі 66953 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 82 коп., суму інфляційних у розмірі 7792 (сім тисяч сімсот дев'яносто два) 90 коп., 3% річних у сумі 1001 (одна тисяча один) грн. 56 коп., судовий збір в розмірі 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 59 коп.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29 липня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков