Рішення

від 20.07.2015 по справі 918/556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р. Справа № 918/556/15

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" до Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" про стягнення 294 435 грн. 75 коп.

За участю:

Від позивача: Мурін О. С. (дов. б/н від 02.03.2015 року)

Від відповідача: Назарук Ю.О. (дов. № 1/2 від 03.01.2013 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" про стягнення в сумі 294 435 грн. 75 коп..

Ухвалою від 25 травня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/556/15 розгляд якої призначено на 09 червня 2015 року.

Ухвалою від 9 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 20 липня 2015 року.

9 червня 2015 року від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання можливості укласти мирову угоду.

20 липня 2015 року від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій Позивач відмовився від стягенння 28 414, 54 грн. пені та 1 420, 73 грн. трьох відсотків річних. Разом з тим, в поданій заяві Позивач зазначив про зменшення суми основного боргу, у зв'язку із частковою сплатою Відповідачем заборгованості в розмірі 90 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3539 від 30.06.2015 р., та просить стягнути з Відповідача 110 000, 00 грн. основної суми боргу та 69 818, 08 грн. інфляційних втрат. До заяви Позивачем долучено докази її направлення Відповідачу. Судом було прийнято подану заяву. Відповідач в судовому засіданні не заперечив проти поданої заяви.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року Позивач підтримав заявлені вимоги із врахуванням поданої заяви, Відповідач визнав наявну заборгованість.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.07.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №01-014-AL13 (далі - Договір, а. с. 9-11) за умовами якого, Позивач продає, а Відповідач купує карбамідоформальдегідну смолу "Поліформ" (ТУ У 24.1-00274105.017-2009) (далі - Продукція).

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони узгоджують об'єм та графіки поставки Продукції в письмовому вигляді (заявка) до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки. До графіку можуть вноситися зміни, але не пізніше ніж з 7 днів до дати Поставки продукції.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Продукції за Договором вказується в Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору оплата Продукції здійснюється Відповідачем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.3. Договору умови оплати Продукції - 30 (тридцять) календарних днів з моменту відвантаження Продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 5 лютого 2015 року Позивач відвантажив Відповідачу 20, 47 тонн продукції на загальну суму 245 517, 18 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №61 від 05 лютого 2015 р. (а. с. 12.). Зазначена накладна підписана сторонами та скріплена печатками юридичних осіб сторін.

Сторони в судовому засіданні підтвердили підписання договору та поставку продукції і її отримання відповідачем.

Із урахуванням положень 3.3. Договору строк оплати за вказаною накладною настав 8 березня 2015 року.

Як зазначає Позивач, станом на 9 березня 2015 року Відповідач за поставлену продукцію не розрахувався.

Позивач звертався до Відповідача із претензією №02/02 від 17 квітня 2015 року (а. с. 15, докази направлення а. с. 16), в якій просив погасити наявну заборгованість в сумі 245 517, 18 грн.

Однак, вказану претензію Відповідач задовольнив частково, перерахувавши Позивачу 45 517, 18 грн. (платіжне доручення №22624 від 06.05.2015 р., а .с . 14).

В процесі розгляду справи Відповідач також перерахував Позивачу частину боргу в сумі 90 000, 00 грн. (платіжне доручення №3539 від 30.06.2015 р.).

Таким чином, на день винесення рішення непогашеною залишилася заборгованість Відповідача в розмірі 110 000, 00 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач, в заяві про зменшення вимог, нарахував Відповідачу 69 818, 08 грн. інфляційних втрат за період з 09.03.2015 р. по 15.07.2015 р.

Судом було перевірено наведений Позивачем розрахунок та встановлено, що Позивачем допущено помилку в періодах нарахування.

Відповідно до п 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" 17 грудня 2013 року № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Таким чином, оскільки 6 травня 2015 року Відповідачем було сплачено 45 517, 18 грн., нарахування на суму боргу в розмірі 245 517, 18 грн. повинно проводитися по 5 травня 2015 року.

Судом було перераховано заявлені інфляційні втрати, і відповідно до наведених Позивачем періодів із врахуванням дня часткової сплати 6 травня 2015 року заборгованості встановлено, що за період з 09.03.2015 р. по 05.05.2015 р. інфляційне збільшення суми боргу становить 64 571, 02 грн., з 07.05.2015 р. по 29.06.2015 р. - 5 200, 00 грн., з 30.06.2015 р. по 15.07.2015 р. - 0, 00 грн.

Таким чином, загальний розмір інфляційній втрат за вказані періоди становить 69 771, 02 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки Відповідачем у добровільному порядку в процесі розгляду справи було сплачено 90 000, 00 грн. (докази сплати надані суду) суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд приймає відмову Позивача від позову в частині стягнення 28 414, 54 грн. пені та 1 420, 73 грн. трьох відсотків річних та припиняє провадження у справі в цій частині вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідачем розрахунків за поставлений товар в повному обсязі проведено не було.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу у повному обсязі під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення сторін, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, визнання Відповідачем наявної заборгованості, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із тим, що спір виник з вини Відповідача, а заборгованість частково сплачено після порушення провадження у справі, відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати в розмірі 5 887, 17 грн. покладаються на Відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" (35313, м. Рівненська область, смт. Оржів, вул. Заводська, буд. 10, код 13977624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" (89200, Закарпатська обл., м. Перечин, вул. Червоноармійська, буд. 25, код 32350330) 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. основної суми боргу, 69 771 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 02 коп. інфляційних втрат та 5 887 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн.) 17 коп. судових витрат.

3. В частині стягнення 47, 06 грн. інфляційних втрат в позові відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 90 000, 00 грн. основної суми боргу, 28 414, 54 грн. пені та 1 420, 73 грн. трьох відсотків річних припинити.

5. Видати наказ.

Повний текст рішення підписано 27.07.2015 року.

Суддя Гудзенко Я.О.