Рішення

від 27.07.2015 по справі 920/942/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.2015 Справа № 920/942/15

за позовом Глухівського дочірнього агролісгосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп", м. Глухів, Сумська область,

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)", с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область,

про стягнення заборгованості в сумі 4958 грн. 99 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Сивенко В.М. (довіреність від 01.07.2015року);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Вдовенко Д.В.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 9777 грн. 69 коп., в тому числі 6935 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору постачання № 176 від 16.07.2013року, 2503 грн. 54 коп. інфляційних збитків, 339 грн. 15 коп. 3 % річних.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову посилаючись на те, що ним здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару на суму 3750 грн. 00 коп. згідно з рахунком від 24.07.2013року.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог (вх.. № 8787 від 27.07.2015року), в якій просить суд стягнути з відповідача 4958 грн. 99 коп., в тому числі 3185 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору постачання № 176 від 16.07.2013року, 1617 грн. 97 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 02 коп. 3 % річних.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає відповідну заяву до розгляду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору постачання № 176 від 16.07.2013року, позивач зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором, поставити дрова паливні, а відповідач, в свою чергу, - прийняти та оплатити продукцію.

Пункт відвантаження продукції - франко-верхній склад (п. 4.2. договору).

Матеріалами справи, зокрема товарно-транспортними накладними № 178522 від 17.07.2013року на суму 2375 грн. 00 коп., №178524 від 18.07.2013року на суму 950 грн. 00 коп., № 178525 від 18.07.2013року на суму 1045 грн. 00 коп., № 179478 від 24.07.2013року на суму 1615 грн. 00 коп., № 179480 від 13.08.2013року на суму 950 грн. 00 коп., підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 6935 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3185 грн. 00 коп.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, так як іншого строку оплати сторони не визначили.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 6935 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не подано доказів сплати заборгованості у повному обсязі чи обґрунтованих заперечень проти позову, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3185 грн. 00 коп. заборгованості за товар.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 156 грн. 02 коп. та інфляційні збитки в сумі 1617 грн. 97 коп. за період з 14.08.2013року по 01.04.2015року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 3185 грн. 00 коп.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 156 грн. 02 коп., інфляційних збитків в сумі 1617 грн. 97 коп.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)" (вул. Радянська, буд. 57 А, с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область, 41132, код ЄДРПОУ 08680767) на користь Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" (вул. Києво - Московська, буд. 17А, м. Глухів, Сумська область, 41400, код 23637196) 3185 грн. 00 коп. заборгованості за товар, 1617 грн. 97 коп. інфляційних збитків, 156 грн. 02 коп. 3 % річних, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2015року

Суддя Є.А. Жерьобкіна