Рішення

від 28.07.2015 по справі 924/1080/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2015 р.Справа № 924/1080/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український Платіжний Сервіс",

м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 69945,98 грн., з яких 39000,00 грн. основного боргу, 2833,64 грн. 3% річних, 28112,34 грн. інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача: Шкуратов П.С. - за довіреністю від 08.07.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 69952,64 грн., з яких 39000,00 грн. заборгованості за договором №1011 від 03.10.2011 р., 2833,64 грн. 3% річних, 28119,00 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем передбаченого договором зобов'язання з повернення позики, положеннями ст. ст. 610, 625, 104, 1049, 1050 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, відповідно до якої просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 28112,34 грн. за період з січня 2013 р. по квітень 2015 р. Таким чином, просить стягнути з відповідача 69945,98 грн. та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Оскільки подана позивачем заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та спеціальному витязі з ЄДРЮО та ФОП від 03.07.2015 р. Ухвала суду від 13.07.2015 р. повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ "Український Платіжний Сервіс" (позикодавець) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) 03.10.2011 р. укладено договір позики №1011 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (надалі іменується "позика"), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 2 договору позика передається позикодавцем позичальнику готівкою або/та безготівковою формою.

Позика за договором є безпроцентною (п. 3 договору).

Пунктом 4 договору сторони визначили, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику в строк та на умовах, передбачених договором.

У п. 5 договору сторони домовилися, що позичальник розпочне повернення позики протягом дії договору.

Відповідно до п. 5.1 - 5.3 договору кошти повертаються у касу позикодавця або/та на поточний рахунок позикодавця. Позичальник зобов'язаний повернути всю позику до "31" грудня 2012 р. Повернення позики (її частини) підтверджується розпискою позикодавця або банківської випискою.

В разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, а також вправі нараховувати пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 6 договору).

Згідно з п. 7 договору позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути позику, при цьому позикодавець зобов'язаний прийняти дострокове виконання та надати розписку про одержання відповідної суми.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові (п. 9 договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9 цього договору, та визначається часом, достатнім для належного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 10 договору).

Пункт 11 договору встановлює, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни до цього договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (п. 11 договору). Згідно з п. 16 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками сторін.

01.12.2011 р. сторони внесли зміни до договору щодо реквізитів позичальника, що затвердили своїми підписами та скріпили печатками.

На виконання договору позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 43000,00 грн., зокрема, 10700,00 грн. згідно з платіжним дорученням №16959 від 03.10.2011 р., 10000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням №109 від 02.12.2011 р., по 3000,00 грн. - згідно з платіжними дорученнями №118 від 19.12.2011 р. та №21758 від 22.12.2011 р., 1800,00 грн. - згідно з платіжними дорученням №119 від 27.12.2011 р., 2000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням №22183 від 29.12.2011 р., 2500,00 грн. згідно з платіжним дорученням №24613 від 09.02.2012 р., 10000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням №139 від 27.02.2012 р. із зазначенням призначення платежів "поворотна позика згідно з договором №1011 від 03.10.2011 р.".

Згідно з даними звітів про кредитові операції по рахунку позивача за період січня 2012 р. відповідач повернув безвідсоткову тимчасову позику згідно з договором в сумі 1200,00 грн. (06.01.2012 р.) та 800,00грн. (11.01.2012 р.), за період березня 2012 р. - в сумі 2000,00 грн. (06.03.2012 р.); всього - 4000,00грн.

Таким чином, сума коштів, що залишилась неповернутою за договором позивачу, становить 39000,00грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем передбаченого договором обов'язку з повернення позики в сумі 39000,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення з відповідача, а також стягнення 28112,34 грн. інфляційних втрат (враховуючи заяву від 28.07.2015 р.) та 2833,64 грн. 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір позики №1011 від 03.10.2011р ., відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що позивач перерахував відповідачу 43000,00 грн. коштів на виконання договору позики №1011 від 03.102011р., що підтверджується платіжними дорученнями №16959 від 03.10.2011 р., №109 від 02.12.2011 р., №118 від 19.12.2011 р., №21758 від 22.12.2011 р., №119 від 27.12.2011 р., №22183 від 29.12.2011 р., №24613 від 09.02.2012 р., №139 від 27.02.2012 р.

Відповідно до п. 4 договору позичальник взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцю позику в строк та на умовах, передбачених договором. Зокрема, грошові кошти повертаються у касу позикодавця або/та на поточний рахунок позикодавця. Позичальник зобов'язаний повернути всю позику до "31" грудня 2012 р. Повернення позики (її частини) підтверджується розпискою позикодавця або банківської випискою (п.п. 5.1 - 5.3 договору).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач лише частково повернув надані кошти, перерахувавши 4000,00 грн., що відображено у звітах про кредитові операції по рахунку позивача за період січня 2012 р. та березня 2012 р., утворивши заборгованість в сумі 39000,00 грн. Доказів про її погашення суду не подано.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги про стягнення 39000,00 грн. заборгованості за договором заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2833,64 грн. 3% річних, 28112,34 грн. інфляційних втрат (враховуючи заяву від 28.07.2015 р.) згідно з поданими розрахунками.

Стаття 1050 ЦК України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійснених розрахунків 3% річних в сумі 2833,64 грн. та інфляційних втрат в сумі 28112,34 грн., суд вважає їх правильними, здійсненими в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про їх стягнення належить задовольнити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів та відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український Платіжний Сервіс", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 69945,98 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український Платіжний Сервіс", м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 37 (код 34593605) 39000,00 грн. (тридцять дев'ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 2833,64 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять три гривні 64 коп.) 3% річних, 28112,34 грн. (двадцять вісім тисяч сто дванадцять гривень 34 коп.) інфляційних втрат, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 28.07.2015 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2,3 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Гагаріна 37; а/с 315); 4 - відповідачу (АДРЕСА_2)