Ухвала

від 21.07.2015 по справі 820/4097/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р.Справа № 820/4097/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 820/4097/15

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Машинобудівник"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2015 року позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Машинобудівник", в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Машинобудівник" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 8863,63 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року по справі № 820/4097/15 у задоволені адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Машинобудівник" про стягнення заборгованості відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року по справі № 820/4097/15 та позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України № 42 від 10.02.2007 року, за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 11 осіб. Також, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб при нормативі для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.

Сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів склала 8863,63 грн.

Не погодившись із вищевказаною сумою адміністративно-господарських санкцій, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах, визначених законодавством України, а саме своєчасно звітував до Харківського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у період, коли у нього виник такий обов'язок відповідно до вимог чинного законодавства, та не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні, доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст.18 Закону України №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.2007 року, за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 11 осіб. Також, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб при нормативі для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.

Таким чином, у відповідача було в наявності 1 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів у період 2014 року.

При цьому відповідач вказував 1 наявну вакансію для працевлаштування інвалідів, відповідно до наявних в матеріалах справи звітів про наявність вакансій, форми статистичної звітності №3-ПН затвердженої Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.2005 року, за 2014 року, які відповідач надавав до Харківського міського центру зайнятості звіти щомісячно у вказаному періоді (копії звітів про наявність вакансій з відмітками прийняття центром зайнятості знаходяться в матеріалах справи).

Статтею 20 Закону України №875-ХІІ визначено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону.

Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів та відповідач діяв в межах, визначених законодавством України, а саме своєчасно звітував до Харківського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у період, коли у нього виник такий обов'язок відповідно до вимог чинного законодавства, та не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні, доказів протилежного позивачем до суду не надано, а тому відповідачем були у повному обсязі виконані вимоги Закону України №875-ХІІ щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року по справі № 820/4097/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 820/4097/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2015 р.