Постанова

від 30.07.2015 по справі 910/28494/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Справа № 910/28494/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачаРябець Л.В., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі№910/28494/14 Господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Спецагролізинг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" повернути ДП "Спецагролізинг" 68 одиниць техніки, переданої за договором фінансового лізингу від 18.04.2011 №86, а саме, самохідні зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ повнокомплектні, заводські номери 228, 236, 238, 241, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 272, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 287, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 304, 306, 308, 309, 311, 312, 313, 314, 317, 322, 329, 331, 332, 333, 339, 341.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 (суддя Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 (судді: Дикунська С.Я. - головуючий, Алданова С.О., Коршун Н.М.), позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ "ДПЗКУ-МТС" повернути ДП "Спецагролізинг" 68 одиниць техніки, переданої за договором фінансового лізингу від 18.04.2011 №86, а саме, комбайни зернозбиральні КЗС-812СХ повнокомплектні, заводські номери 228, 236, 238, 241, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 272, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 287, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 304, 306, 308, 309, 311, 312, 313, 314, 317, 322, 329, 331, 332, 333, 339, 341; стягнуто з ТОВ "ДПЗКУ-МТС" на користь ДП "Спецагролізинг" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і передати справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права і неповне встановлення обставин справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі №910/273/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014, в задоволенні позову ТОВ "ДПЗКУ-МТС" до ДП "Спецагролізинг" про зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю. Цим рішенням також встановлено наступні обставини:

- 18.04.2011 між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (лізингоодержувач) та ДП "Спецагролізинг" (лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу №86 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу в користування на визначений Договором строк предмет лізингу, визначений у додатку №2 (специфікація предмета лізингу) і який набувається лізингодавцем у власність, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору;

- у відповідності до п.2.1 Договору термін користування предметом лізингу встановлено до 31 грудня 2017 року;

- лізингоодержувач зобов'язаний на підставі п.3.4.7 Договору у разі дострокового припинення дії Договору за власні кошти, у строки вказані лізингодавцем, доставити предмет лізингу до визначеного лізингодавцем місця передачі;

- лізингоодержувач, за умови дострокового повернення предмету лізингу повинен повернути майно у стані, в якому його було передано у володіння, з урахуванням його нормального фізичного зносу (п.3.4.11 Договору);

- розділом 10 Договору врегульовані випадки вилучення майна: лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого на умовах, визначених цим Договором (п.10.1.1); лізингоодержувач використовує майно не у відповідності до умов Договору або його призначення (п.10.1.2); якщо лізингоодержувач не виконує умови гарантії на майно, не підтримує майно в справному стані (в т.ч. не проводить капітальний ремонт в разі, якщо такий ремонт потрібен), що погіршує технічний стан майна (п.10.1.3); якщо лізингоодержувач не виконує або неналежним чином виконує будь-яку з умов цього Договору ( п.10.1.4);

- у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1-10.1.4 Договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, який підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є його лист. Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 7 робочих днів з дня вручення представнику пошти для відправлення або особисто представнику лізигноодрежувача відповідної вимоги усунути порушення, оплатити всі штрафні санкції, комісії, витрати, які виникли і стали підставою направленої вищезазначеної вимоги та за свій рахунок повернути майно лізингодавцю (п.10.2 Договору);

- 09.06.2011 між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (лізингоодержувачем), ТОВ "ДПЗКУ-МТС" (новим лізингоодержувачем), ДП "Спецагролізинг" (лізингодавцем) укладено договір заміни сторони у зобов'язанні №14, за умовами якого лізингоодержувач передає у повному обсязі, а новий лізингоодержувач приймає всі права та обов'язки лізингоодержувача, які виникли у нього за Договором, така передача прав та обов'язків здійснюється на безоплатній основі;

- 12.07.2011 за актом приймання-передачі продукції до Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав комбайни зерноприбиральні КЗС-812СХ у кількості 120 штук,

- листом від 27.11.2013 ТОВ "ДПЗКУ-МТС" звернулося до лізингодавця з проханням розглянути можливість дострокового розірвання Договору;

- 28.11.2013 ДП "Спецагролізинг" надіслало ТОВ "ДПЗКУ-МТС" вимогу №165 від 27.11.2013 про повернення предмета лізингу в строк до 06.12.2013 через несплату в повному обсязі платежів по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмету лізингу, а також винагороди (комісії) лізингодавцю за отримання у лізинг предмету лізингу. Таким чином, Договір було розірвано в односторонньому порядку. Факт розірвання Договору сторонами не оспорюється;

- 10.02.2014 сторони підписали Порядок передавання-приймання (вилучення) техніки, яким прийняли на себе зобов'язання визначити відповідальних працівників, які будуть входити до робочої комісії для проведення передавання-приймання комбайнів, порядок залучення незалежних експертів, встановили графік передавання-приймання комбайнів та оформлення відповідних дій тощо.

За змістом ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п.3, 4 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно з п.7 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Аналогічне положення міститься в п.3.4.11 Договору фінансового лізингу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв'язку з достроковим розірванням договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу.

Такі висновки судів ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і повністю підтверджуються матеріалами справи.

Доводи скаржника щодо підтверджених висновком Київської торгово-промислової палати від 17.04.2014 форс-мажорних обставин, які унеможливлюють вчинення дій, яких вимагає позивач, не приймаються до уваги, оскільки вони були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано ним відхилені. Так, апеляційний господарський суд встановив, що згідно Порядку передавання-приймання (вилучення) техніки від 10.02.2014 термін передачі комбайнів визначено до 23.02.2014, а згідно вищезгаданого висновку від 17.04.2014 форс-мажорні обставини для відповідача почали діяти з 27.02.2014.

Касаційна ж інстанція, в силу вимог ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, не наділена повноваженнями з переоцінки доказів у справі.

Посилання скаржника, як на судову практику, на інші постанови Вищого господарського суду України, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у даній справі, оскільки вони ухвалені за різних установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі №910/28494/14 залишити без змін.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда