Ухвала

від 28.07.2015 по справі 903/775/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" липня 2015 р. Справа № 903/775/15

за позовом Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист"

2) Приватного підприємства "Аркпроект"

про визнання недійним договору оренди

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідача-1: н/з

від відповідача-2: н/з

Сторони в судове засідання не з'явились у зв'язку з чим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Суть: Ковельський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та просить визнати недійсним договір оренди №40 від 01.01.2014 року укладений між ПрАТ «Волиньтурист» в особі директора готелю «Лісова пісня» та ПП «Аркпроект» та зобов'язати ПП «Аркпроект» повернути у власність ФДМУ приміщення загальною площею 19 кв.м., розташоване у кімнаті 237 на другому поверсі будівлі готелю «Лісова пісня» за адресою м.Ковель, бульвар Лесі Українки, 12.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що оспорюваний договір набув чинності з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2015 року. Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Держреєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №39936277 від 01.07.2015 року, на підставі рішення господарського суду Волинської області від 10.11.2011 року у справі №5004/1997/11 право власності на приміщення готелю «Лісова пісня» по вул.Л.Українки, 12 у м.Ковелі з 22.06.2012 року зареєстровано за державою в особі Фонду держмайна України.

Всупереч вимогам статей 2,3,5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ПрАТ «Волиньтурист» в особі філії готель «Лісова пісня» без відповідних повноважень укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває у державній власності.

Статтею 203 ЦК Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є неодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Як зазначено у ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Окрім цього, ст.387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідачі вимог ухвали суду від 13.07.2015 року не виконали.

27.07.2015 року через канцелярію суду ПрАТ «Волиньтурист» подано клопотання відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника та підготовки відзиву на позов.

Враховуючи зазначене клопотання господарський суд відкладає розгляд справи в межах строку встановленого ст.69 ГПК України.

Керуючись ст.38,77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

Ухвалив

1.Відкласти розгляд справи на 18.08.2015 року на 12:00 год.

2.Відповідачам: представити договір оренди будівлі №40 від 01.01.2014 року з додатками, надати суду пояснення з приводу викладеного в позовній заяві.

Суддя                                                                                                              С. В. Костюк