Рішення
від 23.07.2015 по справі 908/3573/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.2015р. Справа №908/3573/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОСКАР", м.Запоріжжя

до Комунального підприємства Єнакієвської міської ради "Сервіс", Донецька область, м.Єнакієве

про стягнення 20294,76грн. заборгованості, 321,11грн. - 3% річних, 9032,98грн. інфляційних, 4877,38грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: Леонова Т.О. - за дов.№18 від 18.05.2015р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

23.07.2015р. з 11-50год. до 11-55год.

СУТЬ СПОРУ:

09.05.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ «КОМПАНІЯ «ОСКАР», м.Запоріжжя до КП Єнакієвської міської ради «Сервіс», Донецька область, м.Єнакієве про стягнення 34526,23грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2015р. матеріали позовної заяви (справа №908/3573/15) були надіслані за встановленою підсудністю до господарського суду Донецької області.

Справа №908/3573/15 надійшла на адресу господарського суду Донецької області 15.06.2015р.

Ухвалою від 18.06.2015р. господарським судом Донецької області справу №908/3573/15 прийнято до свого провадження та порушене провадження у справі №908/3573/15.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: Договір поставки №0901КПС від 09.01.2014р.; видаткові накладні №РН-1164 від 11.06.2014р., №РН-1308 від 03.07.2014р., №РН-1903 від 04.11.2014р.; рахунки-фактури №СФ-1269 від 10.06.2014р., №СФ-1425 від 03.07.2014р., №СФ-2001 від 29.10.2014р.; довіреності на отримання ТМЦ №92 від 11.06.2014р., №100 від 03.07.2014р., №121 від 31.10.2014р. тощо.

До позову додає розрахунок сум основного боргу, пені, інфляційних та річних (а.с.8-9).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) заяву вих.№0307/107-1 від 03.07.2015р., до якої додав частину витребуваних ухвалою суду від 18.06.2015р. первинних та інших документів (а.с.42-66),

2) заяву про збільшення позовних вимог вих.№1307/107-1 від 13.07.2015р., в якій з посиланням на ст.22 ГПК України просив суд стягнути з відповідача 20294,76грн. заборгованості, 616,76грн. - 3% річних, 10991,15грн. інфляційних, 6820,05грн. пені. До заяви додав розрахунок збільшених позовних вимог та доказ повідомлення відповідача про подання суду заяви про збільшення позовних вимог (а.с.75-80).

Судом перевірено повноваження особи, що від імені позивача підписала заяву про збільшення позовних вимог вих.№1307/107-1 від 13.07.2015р. (а.с.26-28) та прийнято збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача вих.№1307/107-1 від 13.07.2015р. предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача 20294,76грн. заборгованості, 616,76грн. - 3% річних, 10991,15грн. інфляційних, 6820,05грн. пені.

3) з заявою вих.№1307/107 від 13.07.2015р. - витребувані ухвалою суду від 09.07.2015р. первинні документи та банківські виписки на підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості (а.с.82-97).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 09.07.2015р. та 23.07.2015р. не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи: повернутий конверт з кореспонденцією на адресу відповідача з Актом №558 від 18.06.2015р. та копія ухвали від 09.07.2015р. з Актом б/н від 10.07.2015р. канцелярії суду про відсутність можливості направити вказану кореспонденцію за належністю через призупинення відділеннями поштового зв'язку приймання та пересилання поштових відправлень до м.Єнакієве Донецької області; роздруківки повідомлень від 19.06.2015р. та від 13.07.2015р. в мережі Інтернет про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Новини та події»; Телефонограма №37 від 18.06.2015р. (а.с.36-40, 72-74).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Єнакієвської міської ради «Сервіс» (Покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №0901КПС (далі - Договір, а.с.10-11).

Відповідно до п.1.1.Договору Постачальник поставляє, а Покупець придбаває на умовах, викладених в цьому Договорі, технічні масла та мастила та іншу продукцію, іменовану далі «Товар». Ціна, кількість, найменування і асортимент Товару протягом всього строку дії Договору визначаються: рахунками, накладними, додатками, специфікаціями, додатковими угодами до цього Договору.

У разі поставки Товару без погодження умов Специфікацією, приймання Покупцем Товару і підписання видаткової накладної уповноваженими особами Сторін є погодженням Сторонами: ціни, кількості, найменування та асортименту поставленого Товару (п.1.2.Договору).

Згідно з п.2.1. Договору загальна сума Договору на момент його укладення орієнтовно становить 100000грн., в тому числі ПДВ 20%, і остаточно визначається сумарною вартістю фактично поставленого Товару згідно з Договором.

Датою поставки Товару вважається дата складення видаткової накладної (п.3.4. Договору). Перехід права власності на Товар від постачальника до Покупця відбувається після передачі Товару за видатковими накладними з фіксуванням дати в цих накладних (п.3.5. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за ним здійснюються в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з п.4.3. Договору при оплаті Покупцем товару, якщо згідно з призначенням платежу неможливо визначити, за яку партію товару здійснюється оплата, такі перераховані ним грошові кошти йдуть в першу чергу на погашення заборгованості Покупця перед Постачальником, яка виникла раніше за Договором, згідно з документами і виконанням умов цього Договору.

Забезпеченням виконання зобов'язань Покупця зі своєчасного здійснення передбачених Договором платежів є неустойка, що сплачується Покупцем за порушення строків оплати поставленого товару в розмірі одного відсотка від вартості невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу, але не менше подвійної облікової ставки Національного Банку України (п.6.4. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих обов'язків, які залишились не виконаними (п.9.1. Договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін.

На виконання умов Договору позивач виставив рахунки-фактури №СФ-1269 від 10.06.2014р. на суму 11969,76грн., №СФ-1425 від 03.07.2014р. на суму 7830грн., №СФ-2001 від 29.10.2014р. на суму 19230,07грн. (а.с.13, 17, 21) і за видатковими накладними №РН-1164 від 11.06.2014р., №РН-1308 від 03.07.2014р., №РН-1903 від 04.11.2014р. (а.с.12, 16, 20) поставив відповідачу Товар загальною вартістю 39029,83грн. Про прийняття Товару відповідачем свідчать відповідні відмітки на накладних, зроблені уповноваженими представниками Покупця за довіреностями №92 від 11.06.2014р., №100 від 03.07.2014р., №121 від 31.10.2014р. (а.с.14-15, 18-19, 22), а також часткова оплата Покупцем Товару на суму 18735,07грн. з призначеннями платежу: «Оплата за масла согласно счета №СФ-2001 от 29.10.2014г., договор №0901КПС от 09.01.14г.» (платіжне доручення №18 від 30.10.2014р., а.с.24, 93).

За твердженням позивача, після 30.10.2014р. відповідач оплат не здійснював, на момент розгляду даної справи виставлені рахунки-фактури повністю не оплачені: загальна заборгованість складає 20294,76грн., і іншого відповідачем не доведено.

Беручи до уваги викладене та приписи ст.ст.525, 526, 530 (ч.1), 692 (ч.ч.1, 2), 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, суд визнає вимогу позивача про стягнення 20294,76грн. заборгованості за поставлений Товар обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Предметом розгляду у даній справі є також вимоги про стягнення 616,76грн. - 3% річних, 10991,15грн. інфляційних та 6820,05грн. пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вих.№1307/107-1 від 13.07.2015р., а.с.75-76).

З наявних у справі документів (а.с.12-24, 93) судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на умовах Договору, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст.ст.526, 530 (ч.1), 692 (ч.ч.1, 2), 712 ЦК України та згідно з п.4.1. Договору Покупець мав здійснити розрахунок за отримані партії Товару на умовах відстрочення платежу 5 календарних днів з моменту отримання Товару (за п.3.5. Договору моментом отримання Товару є дата відповідної видаткової накладної). Тобто Покупець мав здійснити розрахунок:

до 16.06.2014р. включно - за видатковою накладною №РН-1164 від 11.06.2014р.;

до 08.07.2014р. включно - за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р.;

до 09.11.2014р. включно - за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, початком для нарахування пені, річних та інфляційних за прострочення виконання зобов'язань за Договором буде:

- за видатковою накладною №РН-1164 від 11.06.2014р. - 17 .06.2014р.;

- за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р. - 09 .07.2014р.;

- за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р. - 10 .11.2014р.

Суд зазначає, що всупереч призначення платежу платіжного доручення №18 від 30.10.2014р. (а.с.24, 93) та умов п.4.3. Договору позивач врахував у своєму бухгалтерському обліку перераховані відповідачем 18735,07грн. не як часткову оплату рахунку №СФ-2001 від 29.10.2014г. (а.с.21), а як повну оплату раніше виставленого рахунку №СФ-1269 від 10.06.2014р. на суму 11969,76грн. та часткову оплату раніше виставленого рахунку №СФ-1425 від 03.07.2014р. на суму 7830грн. Відповідно під час здійснення розрахунку пені, річних та інфляційних позивач у встановленні періодів прострочення виходив з даних свого бухгалтерського обліку. Судом встановлено, що нарахування пені, річних та інфляційних у такий спосіб не порушує права відповідача, оскільки не призводить до збільшення сум нарахованих санкцій. З огляду на викладене та відсутність контррозрахунку позовних вимог і заперечень відповідача щодо здійснених позивачем розрахунків суд під час розгляду даної справи виходить із зазначених позивачем періодів прострочення оплати заборгованості (а.с.77-79).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6820,05грн. пені, з яких:

- за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р. - 926,16грн. за період 08.07.2014р. - 13.07.2015р.;

- за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р. - 5893,89грн. за період 13.11.2014р. - 13.07.2015р.

Обидва періоди перебільшують півроку.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сторони дійшли згоди, що строк позовної давності в частині стягнення та нарахування штрафних санкцій за Договором становить три роки (п.6.7 Договору).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, у п.6.7 Договору сторонами узгоджений лише строк, протягом якого Постачальник може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, а щодо строку та порядку, у межах якого Постачальник може нараховувати пеню, правовідносини сторін за Договором врегульовані частиною шостою статті 232 ГК України.

Отже, виходячи зі змісту ст.232 ГК України та ст.253 ЦК України, умов п.6.7 Договору початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за Договором буде день, наступний за днем, коли вони мали бути виконані за кожною окремою накладною. Оскільки в Договорі сторони не передбачили інші умови нарахування пені, воно має тривати протягом шести місяців - а саме:

- за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р. - за період 09.07.2014р. - 09.01.2015р.;

- за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р. - за період 10.11.2014р. - 10.05.2015р. (оскільки в розрахунку пені (а.с.79) позивач здійснив нарахування лише з 13.11.2014р., суд виходитиме саме з цієї дати, проте датою закінчення нарахування все одно залишається 10.05.2015р.).

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.

На підставі викладеного, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.79), суд встановив, що за прострочення відповідачем оплати Товару стягненню на користь позивача підлягає пеня в загальній сумі 4711,50грн., а саме:

- за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р. - у розмірі 734,30грн. за період 09.07.2014р. - 09.01.2015р.,

- за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р. - у розмірі 3977,20грн. за період 13.11.2014р. - 10.05.2015р.

На підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 616,76грн. - 3% річних та 10991,15грн. інфляційних.

Судом перевірено розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) періоди, зазначені у розрахунку 3% річних (а.с.77-78), не відповідають приписам ст.253 ЦК України, про що вже зазначено у даному рішенні. З огляду на викладене 616,76грн. річних за Договором підлягають нарахуванню:

- за видатковою накладною №РН-1164 від 11.06.2014р. - у розмірі 132,82грн. за період 17.06.2014р. - 29.10.2014р.,

- за видатковою накладною №РН-1308 від 03.07.2014р. - у розмірі 95,12грн. за період 09.07.2014р. - 13.07.2015р.,

- за видатковою накладною №РН-1903 від 04.11.2014р. - у розмірі 388,82грн. за період 10.11.2014р. - 13.07.2015р.

2) Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.78) суд вважає частково невірним з огляду на таке.

Позивачем здійснене нарахування інфляційних на заборгованість за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю (за період жовтень 2014 року інфляційні нараховані на заборгованість за накладною №РН-1164 від 11.06.2014р., яку позивач вважає погашеною 30 жовтня; за період липень 2014 року інфляційні нараховані на заборгованість за накладною №РН-1308 від 03.07.2014р., яка виникла лише з 09 липня; за період листопад 2014 року інфляційні нараховані на заборгованість за накладною №РН-1903 від 04.11.2014р., яка виникла лише з 10 листопада), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

З огляду на викладене суд відмовляє у стягненні інфляційних нарахувань, здійснених за наведені вище періоди.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні у загальній сумі 10129,19грн., нараховані:

- у розмірі 495,32грн. за період липень - вересень 2014 року на заборгованість за накладною №РН-1164 від 11.06.2014р.;

- у розмірі 994,11грн. за період серпень 2014 року - червень 2015 року на заборгованість за накладною №РН-1308 від 03.07.2014р.,

- у розмірі 8639,76грн. за період грудень 2014 року - червень 2015 року на заборгованість за накладною №РН-1903 від 04.11.2014р.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 253, 256, 259, 525, 526, 530 (ч.1), 549, 625, 627, 692 (ч.ч.1, 2), 712 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 230, 232, 265 Господарського кодексу України; Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОСКАР", м.Запоріжжя до Комунального підприємства Єнакієвської міської ради "Сервіс", Донецька область, м.Єнакієве про стягнення 20294,76грн. заборгованості, 616,76грн. - 3% річних, 10991,15грн. інфляційних, 6820,05грн. пені - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Єнакієвської міської ради "Сервіс" (86402, Донецька обл., м.Єнакієве, вул.Волзька, буд.56, корпус А/1; ЄДРПОУ 32276954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОСКАР" (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, Північне Шосе, буд.4, офіс 210; ЄДРПОУ 37434954) 20294,76грн. заборгованості, 10129,19грн. інфляційних, 616,76грн. - 3% річних, 4711,50грн. пені, 1686,87грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2015р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2015р.

Суддя О.М. Шилова

надр.3 прим.: 1 - до справи, 2 - сторонам

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення23.07.2015
Оприлюднено04.08.2015
Номер документу47640389
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/3573/15

Рішення від 23.07.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Рішення від 23.07.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Ухвала від 09.07.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Ухвала від 18.06.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Ухвала від 10.06.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні