Рішення

від 08.07.2015 по справі 910/12842/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015Справа №910/12842/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМБ Бетайлігунгсгезельшафт М.Б.Х."

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіскомплект"

2. Головного управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна"

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, визнання недійсною нову редакцію статуту, скасування державної реєстрації зміни керівника, скасування державної реєстрації змін до статуту

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Мерденов Д.Ю. - за довіреністю від 30.03.2015р.;

від відповідача-1: Євтехов Є.А. - за довіреністю від 01.09.2014р.;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 08 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 травня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМБ Бетайлігунгсгезельшафт М.Б.Х." (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіскомплект" (відповідач-1), Головного управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (відповідач-2) про:

- визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», яким було оформлено зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711070022026049 від 08.10.2014 року), оформлене Протоколом № 1/01 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 15.09.2014р.

- визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», яким було оформлено зміну учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014 року), оформлене Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р.

- визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», затверджену Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р., державну реєстрацію якої проведено 14.11.2014р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014р.)

- скасування державної реєстрації зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711070022026049 від 08.10.2014р.

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів - статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті відповідних рішень загальних зборів, оформлених Протоколом № 1/01 та Протоколом № 1/02 від імені та в інтересах позивача діяв Іван Львович Радик на підставі Довіреності від 15.08.2014 року, крім того, державну реєстрації зміни складу або інформації про засновників було здійснено на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Будсервіскомплект» від 22.10.2014 року, який укладений тією ж особою на підставі зазначеної довіреності, хоча позивач не видавав такої довіреності та не уповноважував І.В. Радика діяти від імені та в інтересах позивача з будь-яких питань. Водночас, загальні збори учасників відповідача, на яких в жовтні-листопаді 2014р. були прийняті оскаржувані рішення про зміну керівника відповідача, про зміну складу учасників Відповідача та про затвердження нової редакції Статуту відповідача, в порушення ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства», п. 8.2., 8.5., 8.6. Статуту відповідача-1, були проведені без повідомлення позивача та за відсутності останнього. Разом з цим, позивач не призначав уповноважених осіб для підписання нової редакції Статуту відповідача-1, а уповноважені особи позивача не підписували такої редакції Статуту, реєстрація якої суперечить ч. 5 ст. 8 Закону № 755.

15.06.2015 року в судовому засіданні відповідачем-2 було подано заперечення проти позову, у яких останнім зазначено, що 08.10.2014 року державним реєстратором було вчинено реєстраційну дію, підстав для відмови у здійсненні якої не було.

03 липня 2015 року через канцелярію до суду від відповідача-1 надійшла заява б/н від 02.07.2015 року, у якій, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, останній позовні вимоги визнав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/12842/15. Розгляд справи призначено на 15.06.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна" (11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Коротуна, 1, код ЄДРПОУ 33552641). Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 08.07.2015 року.

Разом із позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення б/н від 19 травня 2015 року, шляхом заборони Головному управлінню юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, Ідентифікаційний код 34691374) та будь-яким іншим територіальним підрозділам Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України вчиняти дії щодо державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А) та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А), дії щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, дії щодо скасування записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та внесення записів про скасування записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А), дії щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А) на підставі судового рішення, дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А), пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням, дії щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіскомплект» (ідентифікаційний код 30728934, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 6-А) на підставі судових рішень; накласти арешт на корпоративні права, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА «АГРОЛЮКС-УКРАЇНА» (місцезнаходження 11501, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Коротуна, буд 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 3355641), а саме на частку в розмірі 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30728934).

Розглянувши зазначену заяву, заслухавши представників позивача та відповідача, суд відхиляє її, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову").

При цьому доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволенні позову, позивач суду не надав, що зумовлює відхилення зазначеної заяви про забезпечення позову.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.» (WMB Beteiligungsgesellschaft m.b.H.) (далі - позивач) є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (надалі - відповідач) (п. 1.2. Статуту ТОВ «Будсервіскомплект» - далі Статут або Статут відповідача-1, редакція зареєстрована 13.02.2013р. за № 10711050021026049, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи) і володіє 100% розміру (74 400 грн.) статутного капіталу відповідача (п. 5.2. Статуту).

Згідно з положеннями п. 1, 4 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до пп. 7.1.1., 7.1.4. п. 7.1. Статуту відповідача-1, учасники мають право, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в статуті, крім випадків, встановлених в законом; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, у порядку встановленому законом; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом та цим статутом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 24.03.2015р. єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» є Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА «АГРОЛЮКС-УКРАЇНА».

Державну реєстрацію зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (запис в реєстрі № 10711070022026049 від 08.10.2014 року) було здійснено на підставі рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», оформленого Протоколом № 1/01 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 15.09.2014р. (далі - Протокол № 1/01),

Державну реєстрацію зміни складу або інформації про засновників (запис в реєстрі № 10711050023026049 від 14.11.2014р.) було здійснено на підставі рішення відповідача, оформленого Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р. (надалі Протокол № 1/02).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, ст. 80 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 17 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. (п. 18 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Пунктом 19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

З матеріалів справи вбачається, що суду надано договір купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМБ Бетайлігунгсгезельшафт М.Б.Х." (в особі представника Радика Івана Львовича за довіреністю виданою 15 серпня 2014 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агролюкс-Україна" частки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» б/н від 15 серпня 2014 року, відповідно до п. 1.1. якого позивач передає у власність третій особі, а третя особа приймає належну позивачу частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», що становить 74 400,00 грн. статутного капіталу (фонду) відповідача з усіма правами та обов'язками згідно законодавства України, що належить учаснику підприємства відповідно до статуту.

Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМБ Бетайлігунгсгезельшафт М.Б.Х." як єдиним учасником, в особі представника Радика Івана Львовича, який діяв на підставі довіреності виданої 15 серпня 2014 року) прийняті рішення оформлені протоколами № 1/01 від 15 вересня 2014 року, № 1/02 від 23 жовтня 2014 року, якими звільнено з посади директора ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» - Костилєва Руслана Валерійовича з 15 вересня 2014 року, призначено на посаду директора ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» - Радика Івана Львовича з 16 вересня 2014 року, прийнято рішення зареєструвати усі зміни ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» у встановленому законом порядку, доручивши це новому директору Радику Івану Львовичу з правом передоручення; ТОВ «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.» вийшло зі складу учасників ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» та передало свою особисту частку у статутному капіталі ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» на користь ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА «АГРОЛЮКС-ЙКРАЇНА», затверджено статут ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» у новій редакції, державу реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язаних зі змінами до установчих документів доручено директору Радику Івану Львовичу.

Разом з цим, довіреність видана на ім'я Радика Івана Львовича завірена печаткою з написом «Roquelino Holdings Limited», апостилю на зазначеному документі не проставлено.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про міжнародне приватне право», порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

Статтею 13 «Про міжнародне приватне право», визначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Крім того, відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» від 10.01.2002 року Україна приєдналась до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, а тому вони є обов`язковими для застосування на території України.

Статтею 2 Конвенції (яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року) передбачено, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Відповідно до ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що довіреність видана на ім'я Радика Івана Львовича не завірена печаткою ТОВ «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.», а також не легалізована апостилем, суд дійшов висновку, що надана довіреність не є належним доказом уповноваження позивачем Радика Івана Львовича діяти в інтересах ТОВ «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.» і, крім того, іншого документу на підтвердження повноважень зазначеної особи діяти в інтересах позивача суду не надано.

26.03.2015 року Голубенко Олег Миколайович звернувся до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, а саме підроблення реєстраційних документів ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015100070001990.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника із товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Пунктом 8.1. Статуту відповідача-1 встановлено, що вищим органом управління товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. №13 встановлено, що згідно зі статтями 41, 60 Закону "Про господарські товариства" загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Пункт 8.6. Статуту відповідача-1, кореспондується з вказаною правовою нормою.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 8.8. Статуту відповідача-1, про проведення Загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилаються поштою. Учасник вважається належним чином повідомленим і достатньо підготовленим до Загальних зборів учасників, якщо він з'явився на збори і не заявляв клопотання про про відкладення зборів з мотивів неналежного його повідомлення під час реєстрації. Збори можуть бути скликані в будь-який час без попереднього повідомлення, якщо з цього приводу не має заперечень жодного учасника.

Доказів повідомлення позивача про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», встановленої Статутом та статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» процедури скликання та проведення загальних зборів товариства, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах відповідача-1.

Згідно з п. 21 постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 2.11 рекомендації Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" №04-5/14 під 28.12.2007р., під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі: рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо; рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів; рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів; рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію; рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що належних доказів на підтвердження повноважень Радика Івана Львовича діяти в інтересах ТОВ «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.» суду не представлено, беручи до уваги, що порядку та процедури скликання Загальних зборів учасників не дотримано, а також те, що відповідач-1 позовні вимоги визнав, рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», яким було оформлено зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711070022026049 від 08.10.2014 року), оформлене Протоколом № 1/01 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 15.09.2014р., рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», яким було оформлено зміну учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014 року), оформлене Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р. та нова редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», затверджена рішенням Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р. оформленим Протоколом № 1/02, державну реєстрацію якої проведено 14.11.2014р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014р.), підлягають визнанню недійсними.

Крім того, з урахуванням того, що рішення, яке оформлене протоколом № 1/02 від 23 жовтня 2014 року Загальних зборів учасників ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» та яким затверджено статут у новій редакції було прийнято з порушенням встановленого законом порядку, то нова редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», державну реєстрацію якої проведено 14.11.2014р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014р.) також підлягає визнанню недійсною.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» та змін до установчих документів - статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» суд зазначає наступне.

Так, підставою для скасування державної реєстрації зміни керівника ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» та змін до установчих документів - Статуту ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» є недійсність рішень загальних зборів, якими було оформлено зміну керівника, учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ», затверджено нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ». Однак, недійсність вказаних рішень наступає з дня набрання рішенням суду законної сили, у зв'язку з чим похідні позовні вимоги про скасування державної реєстрації зміни керівника ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» та змін до установчих документів - Статуту ТОВ «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» не можуть бути задоволені з наведених підстав до набрання чинності судовим рішенням про скасування відповідних рішень Загальних зборів відповідача-1.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934), яким було оформлено зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934) (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711070022026049 від 08.10.2014 року), оформлене Протоколом № 1/01 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 15.09.2014 р.

3. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934), яким було оформлено зміну учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934) (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014 року), оформлене Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р.

4. Визнати недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934), затверджену Протоколом № 1/02 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» від 23.10.2014р., державну реєстрацію якої проведено 14.11.2014р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10711050023026049 від 14.11.2014р.).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСКОМПЛЕКТ» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-А, ідентифікаційний код 30728934), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМБ БЕТАЙЛІГУНГСГЕЗЕЛЬШАФТ м.б.Х.» (WMB Beteiligungsgesellschaft m.b.H.) (місцезнаходження 1200, Австрія, м. Відень, вул. Клостернойбургерштрассе, 45/13 ідентифікаційний код/реєстраційний номер 48699 t), на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) судового збору. Видати наказ.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

8. Копію даного рішення направити відповідачу-2, третій особі у справі № 910/12842/15-г та до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.07.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало