Рішення

від 28.07.2015 по справі 910/16378/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/16378/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Альфа-Іміджбуд"

до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 29 267,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кошелєва М.О. - представник за довіреністю № 129 від 20.01.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного підприємства "Альфа-Іміджбуд" до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 29 267,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.06.2013 року між ним та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації укладено договір №152 на роботи штукатурні (капітальний ремонт фасаду) загальноосвітнього навчального закладу №302 по вул.. Декабристів, 8-А у Дарницькому районі м. Києва.

На виконання умов договору, позивач виконав роботи на загальну суму 17 258,00 грн.

Проте, відповідачем виконані позивачем роботи не були оплачені.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 17 268,00 грн., індекс інфляції в розмірі 11 224,19 грн. та 3% річних в розмірі 774,93 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2015 року.

В судове засідання 28.07.2015 представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32011164, але 27.07.2045 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав документи по справі.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги, просив суд відмовити у задоволенні штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.06.2013 року між приватним підприємством "Альфа-Іміджбуд" (підрядник) та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) укладено договір №152 на роботи штукатурні (капітальний ремонт фасаду) загальноосвітнього навчального закладу №302 по вул.. Декабристів, 8-А у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до п.1.1 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи штукатурні, а саме: капітальний ремонт фасаду загальноосвітнього навчального закладу № 302 по вул. вул.. Декабристів, 8 - А у Дарницькому районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що місцем виконання робіт є будівля загальноосвітнього навчального закладу №302, вул. Декабристів, 8-А м. Київ.

Відповідно до умов договору підрядник зобов'язаний готувати акти виконаних робіт і передавати замовнику не пізніше 25-числа звітного місяця (п.6.3.3), а замовник в свою чергу зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з ату виконаних робіт, зазначеного у пункті 4.1 даного договору (п.6.1.2).

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року на суму 17 268,00 грн. (дата підписання акту 30.06.2013 року).

Відповідно до ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником акту виконаних робіт, підтвердженого підписом та печаткою уповноважених осіб і представників закладів освіти.

Фінансові зобов'язання замовника за цим договором виникають в межах відповідні бюджетних асигнувань (п.4.2 договору).

Замовник передбачає попередню оплату у розмірі 30% від загальної суми договору на термін не більше 3-х місяців, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 року (п.4.3 договору).

Підрядник зобов'язується щомісячно проводити звірку взаеморозрахунків за виконані роботи та складати акт звірки взаеморозрахунків з замовником, який є підставою для остаточного розрахунку (п.4.4 договору).

У випадку затримки оплати робіт замовником, як бюджетною державною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату виконаних підрядником робіт протягом 3-ох банківських днів з дня надходження коштів (п.4.5 договору).

Представник відповідачем не заперечувався факт неоплати основного боргу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 17 268,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, твердження відповідача щодо того, що у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, договір не був зареєстрований в управлінні Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва, а тому момент оплати за договором не настав, не приймається судом за наступних підстав.

Згідно з ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст.617 ЦК України та ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми чинного цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну чи невілювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Так, в постанові від 15.05.2012 року у справі №11/446 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічну позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі №910/9231/13.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наведені вище твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 774,93 грн. та індекс інфляції в розмірі 11 224,19 грн. за період з 01.01.2014 року по 01.07.2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 11 224,19 грн. та 3% річних в розмірі 774,93 грн. за період з 01.01.2014 року по 01.07.2015 року наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 168-К, код ЄДРПОУ 37448113) на користь приватного підприємства "Альфа-Іміджбуд" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 35837835) суму основного боргу в розмірі 17 268 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 11 244 (одинадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 19 коп., 3% річних в розмірі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 93 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий