Рішення

від 28.07.2015 по справі 918/807/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 липня 2015 р. Справа № 918/807/15

Суддя Марач В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Березнівського району в інтересах держави в особі Березнівської районної ради

до відповідача 1 Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів

до відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_1.

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився.

від відповідача1 : не зявився

від відповідача 2: не з'явився

від прокуратури: Маринич В.В.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Керуючись статтями 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Березнівського району Рівненської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Березнівської районної ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Городищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів (далі Відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) про визнання недійсним договору № 1 від 02.01.2015 року оренди нерухомого майна, яке належить до спільної валсності територіальних громад сіл, селища, міста Березнівського району Рівненської області, укладеного Городищенською загальноосвітньою школою I-III ступенів та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, (відповідач 2) про передачу у строкове платне користування частину приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів загальною площею 20 м.кв.; зобов'язання відповідача 2 звільнити та повернути частину приміщення теплиці Городищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів загальною площею 20 м.кв., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, Городищенській загальноосвітній школі I - III ступенів (с.Городище, Березнівського району, Рівненської області, вул. Шкільна,7).

В судовому засідання представник прокуратури підтримала позовні вимоги повністю. Крім того, Прокурор посилаючись зокрема на те, що відповідно до частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи технологічно пов'язані з навчально-виховним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, просила суд визнати Договір оренди № 1 від 02.01.2015 року недійсним та зобов"язати відповідача 2 звільнити та повернути частину приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів загальною площею 20 м.кв., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, Городищенській загальноосвітній школі I - III ступенів (с.Городище, Березнівського району, Рівненської області, вул. Шкільна,7).

Позивач надав суду клопотання № 01-32/369 від 23.07.2015 року, в якому повідомляє, що позов підтримує у повному обсязі, просить його задоволити, а справу розглянути у відсутності представника Березнівської районної ради.

Відповідач 1 надав суду клопотання № 185 від 23.07.2015 року, в якому проти позову не заперечує, просить суд розгляд справи провести у відсутності представника відповідача 1.

Відповідач 2 надала суду клопотання від 22.07.2015 року, в якому позов визнає повністю, та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідачів 1 та 2, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

02 січня 2015 року між Городищенською загальноосвітньою школою I - III ступенів (Відповідач 1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач 2) укладено договір № 1 оренди нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Березнівського району Рівненської області.

Відповідно п.1.1 Договору: Відповідач 1 передає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування нерухоме майно Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів (далі Майно), загальною площею 20 кв.м, розміщене за адресою АДРЕСА_1. Об"єкт оренди надається з метою надання перукарських послуг.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно. Розмір орендної плати за місяць складає 1015 грн. 08 коп.

Згідно пункту 10.8 Договору, цей Договір діє з 02 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як визначено пунктом 10.4 Договору, чинність цього Договору припиняється якщо договір розірвано за погодженням Сторін. На вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов"язань та з інших підстав, передбачених законодавчити актами України.

Договір засвідчений підписами повноважних представників сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Згідно акту приймання - передачі від 02 січня 2015 року, відповідно до умов Договору, Відповідач 1 передав, а Відповідач 2 прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, а саме: частину приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів, загальною площею 20 кв.м, розміщене за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи технологічно пов'язані з навчально-виховним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року № 2163-XII.

Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

У частині 2 статті 18 Закону України «Про освіту» передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про освіту» передбачено, що фінансування державних навчальних закладів здійснюється, зокрема, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 63 «Про освіту»: матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності; майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Згідно частини 2 статті 44 Закону України «Про загальну середню освіту», вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, визначено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Дані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14 серпня 2001 року та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору; до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" N 02-5/111 від 12 березня 1999 року, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, істотною умовою будь-якого договору є умова про його предмет.

Відповідно до статті 10 Закону про оренду істотною умовою договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Крім того (не дивлячись на те, що згідно абзацу 5 частини 4 статті 61 Закону України «Про освіту», додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі, на комунальній власності є також доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання) з врахуванням наведеного та в контексті статті 61 Закону України «Про освіту» в цілому, необхідно зазначити, що нормами Закону України «Про освіту» (котрий в даному випадку є спеціальним по відношенню до даних правовідносин у цій справі) дозволяється оренда приміщень у таких навчальних закладах (об'єктах освіти), якщо останні необхідні орендареві для навчального (напр. курси іноземної мови) та наукового процессу, а не в інших підприємницьких цілях.

Відтак, з огляду на наведене, та враховуючи те, що дане приміщення (Городищенська загальноосвітня школа I-III ступенів, площею 20 кв.м.) не може бути об'єктом оренди для використання його з метою надання перукарських послуг, суд вважає, що при укладенні Договору були порушені норми діючого законодавства, які містять пряму заборону на укладення таких договорів оренди, а відтак наявність підстав для задоволення позову Прокурора в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Березнівського району Рівненської області від 02 січня 2015 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2).

Статтею 216 ЦК України передбачено,що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Враховуючи те, що договір оренди нерухомого майна № 1, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Березнівського району Рівненської області від 02 січня 2015 року, що належить до державної власності є недійсними, то, відповідно до ст.216 ЦК України, фізична особа ОСОБА_1 зобов"язана звільнити та повернути частину приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів, загальною площею 20 м.кв., за адресою:АДРЕСА_1, балансоутримувачу Городищенській загальноосвітній школі I - III ступенів (с.Городище, Березнівського району, Рівненської області, вул. Шкільна,7, код ЄДРПОУ 22578113).

На підставі статті 49 Господарського кодексу України на сторони покладаются судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49,80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір № 1 від 02.01.2015 року оренди майна спільної власності територіальних громад сіл та селища, міста, району, укладеного між Городищенською загальноосвітньою школою I - III ступенів (с.Городище, Березнівського району, Рівненської області, вул. Шкільна,7, код ЄДРПОУ 22578113) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1), про передачу в строкове платне користування частини приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів, загальною площею 20 м.кв..

3.Зобов"язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) звільнити та повернути частину приміщення Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів, загальною площею 20 м.кв., за адресою:АДРЕСА_1, балансоутримувачу Городищенській загальноосвітній школі I - III ступенів (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22578113).

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Городищенської загальноосвітньої школи I - III ступенів (с.Городище, Березнівського району, Рівненської області, вул. Шкільна,7, код ЄДРПОУ 22578113) в дохід Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 30 липня 2015 року.

Суддя Марач В.В.