Ухвала

від 27.07.2015 по справі 904/788/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.07.2015 Справа № 904/788/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Пархоменко Н.В. (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати від 27.07.2015 р.),

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

від скаржника: Петрашку О.О., представник, довіреність №8779/04-17-10-39 від 18.05.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИНД", м.Синельникове

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИНД", м.Синельникове

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. у даній справі (суддя Калиниченко Н.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИНД". Ліквідовано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИНД". Згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано вважати погашеними вимоги: товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙ - ПАН" на суму 128 790,78 грн. Затверджено витрати ліквідатора Польянова Є.О. у розмірі 12323,76грн. Припинено повноваження ліквідатора. Провадження у справі припинено.

Не погодившись з даною ухвалою, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Згадана апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що ліквідатором банкрута не надано податковому органу документів фінансово-господарської діяльності, необхідних для проведення податкової перевірки відповідно до вимог п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.

Скаржник вважає, що незаконне визнання боржника банкрутом унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Крім того, на думку скаржника, ліквідатором не вжито вичерпних заходів щодо дебіторської заборгованості банкрута.

Відзиву на апеляційна скаргу кредитором та боржником не надано.

Боржник та кредитор не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників боржника та кредитора обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст.91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИНД" про порушення провадження у справі про банкрутство за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИНД" за процедурою встановленою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 24.02.2015 р., товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИНД" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці, до 24.06.2015 р. Ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Польянова Є.О. Зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

24.02.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення № 15027 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2015 р. затверджено реєстр вимог кредиторів з вимогами єдиного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙ-ПАН" на суму 128 790,78 грн. - 6 черга задоволення.

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду з кредиторськими вимогами до боржника в порядку встановленому ч.3 ст.95 Закону.

Крім того, листом за № 829/10/04-12-18 від 02.04.2015 р. Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області повідомила про відсутність заборгованості перед бюджетом за податковими платежами (т.1 а.с. 140).

В апеляційній скарзі податковий орган, також, жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Отже, скаржник не набув статусу кредитора боржника, не надав доказів, що господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки, а тому податковий орган не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо неможливості проведення податкової перевірки, оскільки останній був обізнаний про прийняття власником рішення про ліквідацію підприємства, про порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, як платника податків, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника про неналежне виконання ліквідатором обов'язків щодо розшуку майна та активів, оскільки матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. у справі № 904/788/15.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 р. у справі № 904/788/15 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді І.М.Науменко Н.В.Пархоменко