Вирок

від 27.07.2015 по справі 206/3433/15-к

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3433/15-к

Провадження № 1-кп/206/219/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2015 р. м.Дніпропетровськ

Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючогосудді- ОСОБА_1

за участю секретаря- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду в м.Дніпропетровськукримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015040700000912 від 27.05.2015 року за обвинуваченням -

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 "ятого дня у м.Дніпропетровську, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.09.1996 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- 18.05.2000 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 229-6 КК України - 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 10.12.2001 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 22.01.2004 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України - 2 роки 2 місяців позбавлення волі;

- 26.02.2007 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 03.10.2007 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 14.02.2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 04.07.2013 умовно-достроково на 9 місяців 24 днів.

- 11.02.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.296 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі;

у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.213 Кримінального кодексу України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник-адвокат - ОСОБА_5 ,

представник потерпілого - ОСОБА_6 ,

представник потерпілого - ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

12.05.2015 приблизно о 15 годині, ОСОБА_3 , знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де побачив фундамент з встановленими металічними швелерами, належних ТОВ «Магазин № 414» на праві колективної власності, і в нього виник умисел спрямований на крадіжку чужого майна.

У той же день, приблизно о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишається непоміченим для оточуючих, шляхом вільного доступу, демонтував з фундаменту будівлі ТОВ «Магазин № 414» за вищевказаною адресою металічний швелер та поклав його біля фундаменту.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , переконавшись, що його дії є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, почав демонтувати з фундаменту другий металічний швелер, належний ТОВ «Магазин № 414» на праві колективної власності, але не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для демонтування другого металічного швелеру та свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку з тим, що був затриманий працівниками міліції.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , міг заподіяти ТОВ «Магазин №414», згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №587/38 від 10.06.2015, майнову шкоду на суму 200 гривень 56 копійок.

ОСОБА_3 , без державної реєстрації і не маючи спеціального дозволу /ліцензії/ на заняття операціями з металобрухтом, одержання якої передбачено законодавством України, а саме: Закону України "Про металобрухт" від 05 травня 1999 р. та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом)" від 16 листопада 2000 р., підготувавши не облаштовану належним чином ділянку для прийому і зберігання металобрухту, а саме територію гаражу за адресою: АДРЕСА_3 , обладнав її терезами для зважування металобрухту, майданчиком для його приймання та зберігання, таким чином в першій декаді травня 2015 року організував незаконний пункт прийому та зберігання металобрухту, в якому в період з початку травня 2015 року по 26 червня 2015 року без спеціальної ліцензії на здійснення господарської діяльності по заготівлі і реалізації металобрухту кольорових і чорних металів, отримання якої передбачене Законом України «Про металобрухт» та Наказом Держкомітету України з питань регуляції політики і підприємництва № 81/436 від 25.12.2000 р., не маючи належним чином облаштованої земельної ділянки з твердим покриттям для здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів та їх сплавів, площами відповідно 500 і 1000 м2., промислового обладнання та технологій для металургійної переробки брухту, а також кваліфікованого персоналу, без пред`явлення документів, що засвідчують особу, що здає металобрухт, і без оформлення акту приймання металобрухту, здійснювала прийом, заготівлю та зберігання брухту кольорових і чорних металів у населення з якими розраховувалася готівковими коштами за ціною 2 гривні 70 копійок за 1 кг. лому чорних металів

Так, працівниками Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, 26 червня 2015 року у період часу з 15.45 години по 16.05 годин під час проведеного санкціонованого Самарським районним судом м.Дніпропетровська, обшуку території домоволодіння розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , в приміщенні гаражу виявлено та вилучено 307,2 кг. заготовленого лому чорних металів та терези, за допомогою яких ОСОБА_3 , зважував лом чорних металів. В результаті, злочинну діяльність ОСОБА_3 було припинено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчинені кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив усі фактичні обставини викладені в установчій частині вироку, та пояснив що він 12.05.2015 приблизно о 15 годині біля будинку АДРЕСА_2 , демонтував з фундаменту будівлі ТОВ «Магазин № 414» металевий швелер та поклав його біля фундаменту та продовжив демонтувати з фундаменту другий металічний швелер, під час чого був затриманий працівниками міліції. А також на території гаражу за адресою: АДРЕСА_3 , організував пункт прийому та зберігання металобрухту, який працював з початку травня 2015 року по 26 червня 2015 року.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутностізаперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суді в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції.

Обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 , доведеною і кваліфікує його дії

- за ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

- за ч.1 ст.213 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у здійсненні прийому брухту чорних металів фізичною особою, організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнямипостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо (т.1 а.п.68). На обліку у лікаря психіатра не перебуває (т.1 а.п.64), та лікаря-нарколога знаходиться під диспансерно-динамічним наглядом з 06.11.2013 року з діагнозом: "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності."( т.1 а.п.66), а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_3 , є щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , є рецидив злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Отже, суд вважає, що з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.213 КК України у виді обмеження волі із врахуванням ст.ст.70, 71, 72 КК України.

Представником потерпілого, заявлено цивільний позов ТОВ «Магазин № 414» до ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 27500грн.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Магазин № 414» не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Згідно ч.2ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч.1ст. 129 КПК Українипередбачає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно висновку судово-товрознавчої експертизи №587/38 від 10.06.2015 року вартість металобрухту виду 501 вагою 45кг., станом на 12.05.2015 року становить 200,56 грн.(т.1 а.п.48-50).

Ч.3 ст.15 КК України передбачено замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_3 , металевим швелером, який він демонтував з фундаменту будівлі ТОВ «Магазин № 414», не розпорядився та він залишився у власника ТОВ "Магазин №414".

Отже, матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням полягає у вартості робіт по відновленню демонтованого фундаменту.

На стадії досудового слідства експертизи для визначення вартості робіт по відновленню фундаменту не проводилось, та під час судового розгляду сторонами кримінального провадження не заявлялось.

Довідку ТОВ "Магазин №414" згідно якої, внаслідок несанкціонованого пошкодження частини фундаменту підприємству ТОВ "Магазин №414" заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 27500грн (т.1 а.п.30), суд не приймає до уваги, оскільки з неї не зрозуміло виходячи з чого була вирахувана вартість збитків, та обсяг робіт.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити в цивільному позові у повному обсязі.

Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності дост.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 65, 66, 67 КК України, ст. 342-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання

за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

за ч.1 ст.213 КК України у виді 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст.72 КК України 6 (шести) місяців обмеження волі перерахувати на 3 (три) місяці позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповіднодост. 71 КК України за сукупністювироків, до призначеного покарання частково приєднатиневідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11.02.2015 року іостаточнопризначити покарання ОСОБА_3 виді у 4 (чотирьох) років 3 (три) місяців позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід, у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, після чого скасувати.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 13.07.2015 року.

В задоволені цивільного позову ТОВ «Магазин № 414» до ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 184,14 грн., витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №587/38 від 10.06.2015 року.

Речові докази по справі:

- металевий швелер - повернути ТОВ «Магазин № 414»;

- металевий лом - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1