Рішення

від 12.06.2009 по справі 11101.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11101.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2009Справа №2-7/11101.1-2008

За позовом Міжрегіонального центру «Натасі» (95000, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17; 95000, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8)

До відповідача Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

За участю прокуратури АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

Про  спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивачів  – Аракелян А. А., директор.

Від відповідача –  не з'явився.

Від прокуратури – не з'явився.

Суть справи: Міжрегіональний центр «Натасі» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, в якому просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 0, 0740 га, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8 строком на 10 років, у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили та зареєструвати його у встановленому законом порядку, а у випадку неукладення договору  у вказаних строк, визнати його укладеним  в редакції позивача та таким, що вступив в силу з моменту вступу в законну силу рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2001 р. між сторонами був укладений строком на 3 роки договір оренди земельної ділянки площею 0,0740 га по вул. Об'їзній. 10 в м. Сімферополі, на якій розташований належний позивачу на праві власності мотель-кафе. Позивач зазначає, що після спливу строку договору він неодноразово звертався до Сімферопольської міської ради з проханням про поновлення договору оренди, проте в обумовлений чинним законодавством місячний строк заяви позивача розглянуті не були, що стало підставою для звернення до суду, позаяк позивач вважає, що бездіяльність відповідача порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Рішенням ГС АР Крим від 30.06.2005 р. у справі №2-1/10418-2005 позов був задоволений.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 р. рішення ГС АР Крим від 30.06.2005 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа передана на розгляд судді О. Ю. Копиловій та ухвалою від 08.01.2009 р. була прийнята до провадження.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим від 22.01.2009 р. у зв'язку з відпусткою судді Копилової О. Ю. справа передана на розгляд судді І. І. Дворному.

Ухвалою від 23.01.2009 р. справа була прийнята до провадження.

Сімферопольська міська рада проти позову заперечувала з тих підстав, що передача земель у власність чи користування відноситься до виключної компетенції відповідної ради/органу державної виконавчої влади, та здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення. Отже, відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для спонукання Сімферопольську міську раду укласти з позивачем договір оренди, оскільки такі дії, за відсутністю відповідного рішення, є порушенням виключного, передбаченого Конституцією, права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями органу місцевого самоврядування.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. Згідно з останніми змінами Міжрегіональний центр «Натасі» просить зобов'язати Сімферопольську міську раду у встановлений законом строк розглянути на черговій сесії питання відносно передачі в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,0740 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8.

Представники відповідача та прокуратури у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

29.12.2001 р. між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та Міжрегіональним центром «Натасі» був укладений договір №204 на право тимчасового користування землею.

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що Сімферопольська міська рада надає, а Міжрегіональний центр «Натасі» приймає у тимчасове короткострокове користування строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,0740 га, розташовану в Центральному районі по вул. Об'їзна, 10, відповідно до плану тимчасового землекористування, який є невід'ємною частиною цього договору.

Земельна ділянка надається у тимчасове короткострокове користування до 12.12.2004 р. строком на 3 роки для реконструкції кафе з літнім майданчиком (п. 1.2 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на вказаній земельній ділянці позивачем було збудоване кафе-мотель з літнім майданчиком. Завершений будівництвом об'єкт був прийнятий в експлуатацію 20.08.2002 за відповідним актом, який був затверджений рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1434 від 23.08.2002 р.

04.10.2002 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було прийнято рішення №1592 про оформлення права колективної власності на мотель-кафе загальною площею 274,9 кв. м., розташований по вул. Об'їзній, 8, на ім'я Міжрегіонального центру «Натасі».

На підставі цього рішення позивачеві було видане відповідне свідоцтво про право власності від 16.10.2002 р.

Заявою №036 від 06.12.2004 р. позивач звернувся до Сімферопольської міської ради з проханням поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,0740 га по вул. Об'їзній, 8 в м. Сімферополі.

Враховуючи неотримання відповіді на вказане звернення, Міжрегіональним центром «Натасі» на адресу відповідача були направлені повторні заяви №037 від 02.02.2005 р. та №038 від 03.04.2005 р.

Листом №487/36.01-18 від 13.04.2005 р. Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради повідомив позивачу, що питання про поновлення договору оренди та надання земельної ділянки площею 0,0740 га по вул. Об'їзній, 8 в короткострокову оренду для обслуговування та експлуатації мотелю-кафе з літнім майданчиком планується надати на чергове пленарне засідання сесії міської ради.

Однак, неприйняття відповідачем рішення за результатом розгляду вищевказаного клопотання про надання земельної ділянки у користування стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії. Така позиція закріплена, зокрема, в пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок» від 30.11.2007 р. N 01-8/918.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради.

Частиною 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно п. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та  інші акти у формі рішень.  

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

У той же час, Сімферопольська міська рада не надала суду доказів прийняття нею відповідного рішення (як акта владного волевиявлення) по результату розгляду клопотань позивача №036 від 06.12.2004 р., №037 від 02.02.2005 р. та №038 від 03.04.2005 р., незважаючи на те, що з моменту першого звернення позивача до органу місцевого самоврядування пройшло більше ніж чотири з половиною роки.

Вказана бездіяльність Сімферопольської міської ради суперечить положенням чинного законодавства України, ставить під загрозу проголошені Конституцією України та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» принципи верховенства права та законності, а також порушує земельні права позивача.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом, встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачений, зокрема, і такий спосіб, як спонукання до виконання обов'язку в натурі.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку розглянути на пленарному засіданні заяви позивача про відведення в користування земельної ділянки, що, в свою чергу, унеможливлює оформлення позивачем права на земельну ділянку, розташовану під належним йому на праві власності об'єктом нерухомого майна, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом спонукання Сімферопольську міську раду у встановленому порядку та строк розглянути на черговій сесії питання відносно передачі в користування позивачу земельної ділянки площею 0,0740 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8.

З урахуванням цього, позовні вимоги підлягають задоволенню

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що передача земель у власність чи користування відноситься до виключної компетенції відповідної ради/органу державної виконавчої влади, оскільки в рамках цієї справи (з урахуванням зміненого предмета позову) вирішується спір не про спонукання Сімферопольську міську раду укласти з позивачем договір оренди землі, а про зобов'язання відповідача належним чином виконати покладені на нього обов'язки та розглянути на сесії питання, викладене в заявах позивача, від чого орган місцевого самоврядування безпідставно ухиляється впродовж тривалого часу, причому суд не визначає певний зміст висновку рішення сесії.

Судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно з приписам статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Сімферопольську міську раду (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) у встановлений законом строк розглянути на черговій сесії питання відносно передачі в оренду Міжрегіональному центру «Натасі» (95000, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17; 95000, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8, ідентифікаційний код 20716249) земельної ділянки площею 0,0740 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8.

3.          Стягнути з Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) на користь Міжрегіонального центру «Натасі» (95000, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17; 95000, м. Сімферополь, вул. Об'їзна, 8, ідентифікаційний код 20716249) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.