Постанова

від 29.05.2015 по справі 804/6247/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 р. Справа № 804/6247/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ніколайчук С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

13.05.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ», в якому просить суд:

- стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ - 35394957) на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі - 107613,60грн. (сто сім тисяч шістсот тринадцять грн. 60коп.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує обов'язку щодо сплати ним податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов'язаннями. Податковою інспекцією було вжито всіх необхідних заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, але заборгованість до цього часу не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопоче про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ» (далі - ТОВ «РОТО-ПЛАСТ») було зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Так, відповідач подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.12.2014 року №1400054482 на суму - 6790,00грн., податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.02.2015 року №9078726177 на суму - 100920,00грн.

За розрахунком відповідачем податкового боргу, за ТОВ «РОТО-ПЛАСТ» рахується податковий борг у розмірі - 107613,60грн.

За пп.9.1.3. п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.54.3.5 ст.54 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України податкова інспекція винесла та направила на адресу позивача податкову вимогу від 14.03.2014 року №442-25. Однак, у добровільному порядку сума податкового боргу сплачена не була.

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТО-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ - 35394957) на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі - 107613,60грн. (сто сім тисяч шістсот тринадцять грн. 60коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1