Постанова

від 27.07.2015 по справі 804/8178/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/8178/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" (далі - ТОВ «Мостбуд» або позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська або відповідач) від 17 червня 2015 року №0009311501, яким ТОВ "Мостбуд" зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.04.2013 року ТОВ «Мостбуд» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року. У складі декларації подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року). Такі дії, на думку позивача, узгоджуються з п. «б» абз. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що він зобов'язаний в такому випадку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми у порядку, передбаченому абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з урахуванням листа ДПА України №7273/7/16-1117 від 16.03.2011 року «Щодо податкової звітності з податку на додану вартість» та п.4.3. розділу 4 Наказу ДПА України №276 від 18.07.2005 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» платник податків повинен був сплатити суму недоплати та штраф до подання уточнюючого розрахунку. У зв'язку з цим, як вважає відповідач, за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, платника податку правомірно притягнуто до відповідальності, передбаченої п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, та податковим повідомленням-рішенням ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2015 року №0009311501 зобов'язано ТОВ "Мостбуд" сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2013 року ТОВ «Мостбуд» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року. У складі декларації подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року), про що проставлено відмітку в рядку 03 декларації, зроблено відповідну позначку у «Відмітках про одночасне подання до декларації» уточнюючого розрахунку, в «Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» також проставлено відмітку про те, що він є додатком до декларації.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 22.04.2013 року підприємство позивача сплатило суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених декларацією.

Судом також встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20. п. 75.1 ст. 75, ст.76 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ОСОБА_3 проведена камеральна перевірка в приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ "МОСТБУД (31124479) з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 08.06.2015 року №2768/151/31124479, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), якими визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом; встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строку, визначеного Податковим кодексом України. За несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість передбачена відповідальність відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, а саме: за затримку сплати на 7 календарних днів підприємство має сплатити штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, тобто 302,78 гривень.

На підставі висновків акту перевірки від 08.06.2015 року №2768/151/31124479 та на підставі ст.126 Податкового кодексу України ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 17 червня 2015 року №0009311501, яким ТОВ "Мостбуд" зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

Не погоджуючись з зазначеними висновками акту перевірки, підприємство позивача скористалось правом подати заперечення, оформлені листом від 22 червня 2015 року №16, які отримані ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 23 червня 2015 року, що підтверджується відбитком штемпеля про отримання відповідачем зазначених заперечень, проте станом на дату судового розгляду відомості про результати розгляду ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заперечень ТОВ "Мостбуд" суду представниками сторін не надано.

Правомірність податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 17 червня 2015 року №0009311501 є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України (далы - ПК України).

Положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1ст. 46 ПК України). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу(п.179.5ст. 179 ПК України).

Порядок внесення змін до податкової звітності передбачено ст. 50 ПК України. Так, відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Аналіз п. 50.2 ст. 50 ПК України свідчить про наявність у платника податків права виправлення самостійно виявлених помилок двома альтернативними механізмами. Відмінність механізму, передбаченого підпунктом «а», полягає, зокрема, в тому, що платник податків сплачує меншу суму штрафу (в розмірі трьох відсотків), але в спеціальні строки - до подання уточнюючого розрахунку. За механізмом, передбаченим підпунктом «б», платник податків сплачує більшу суму штрафу (у розмірі п'яти відсотків), але, оскільки спеціальних строків сплати грошового зобов'язання не передбачено, таке грошове зобов'язання сплачується за загальними правилами, передбаченими податковим законодавством.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем у відповідності до норм ст. 50 Податкового кодексу України в рамках установленого 1095 денного терміну правомірно в складі декларації за березень 2013 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року). Сума недоплати відображена у складі декларації з податку на додану вартість за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.

Зазначене свідчить, що для виправлення самостійно виявлених помилок (за січень 2013 року) підприємство позивача обрало механізм, передбачений п.п. «б» п. 50.2 ст. 50 ПК України. В такому випадку платник податків повинен сплатити грошове зобов'язання з урахуванням положень абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 ПК України передбачено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що оскільки ТОВ «Мостбуд» у березні 2013 року самостійно виявлено факт заниження податкового зобов'язання у січні 2013 року, останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації підприємством позивача, є 20.04.2013 року.

Отже, останнім днем сплати самостійно виявленої суми недоплати та штрафу в розмірі п'яти відсотків від суми виявленого заниження податкового зобов'язання є 30.04.2015 року.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що ТОВ «Мостбуд» сплатило означену суму податку на додану вартість (включаючи розмір передбаченого п.п. «б» п. 50.2 ст. 50 ПК України штрафу) 22.04.2015 року, тобто у строки, передбачені абз. 1 п. 57.1 ст. 57, ст. 203 ПК України.

Зазначене свідчить, що підприємством позивача не допущено несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом строків, визначених ПК України; відповідно відсутні підстави для притягнення ТОВ «Мостбуд» до фінансової відповідальності, передбаченої статтями 111, 126 ПК України.

Посилання представника відповідача в обґрунтування прострочення ТОВ «Мостбуд» сплати грошового зобов'язання на лист ДПА України №7273/7/16-1117 від 16.03.2011 року «Щодо податкової звітності з податку на додану вартість» та п.4.3. розділу 4 Наказу ДПА України №276 від 18.07.2005 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», судом до увагу не беруться, оскільки зазначені нормативні акти не встановлюють обов'язку платника податку оплатити суму штрафу в випадку виправлення самостійно виявлених помилок у спосіб, передбачений п.п. «б» п. 50.2 ст. 50 ПК України, до надання декларації, в якій відображені уточнені показники податкових зобов'язань, а отже, - не підтверджують правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованим та законним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Державної фіскальної служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 182,70 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2015 року №0009311501, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 302,78 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» (ЄДРПОУ 31124479, адреса: 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, будинок 7-а) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 липня 2015 року

Суддя ОСОБА_4