Постанова

від 15.06.2015 по справі 805/1663/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 р. Справа № 805/1663/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 927,89 грн., -

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура» (далі - відповідач, ТОВ «Лаура») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 927,86 грн., з яких, податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,54 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаура» 18 липня 1995 року зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 274 120 0000 004111 за юридичною адресою: АДРЕСА_1, та з 27 липня 1995 року знаходиться на податковому обліку в Жовтневій ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за № 747, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП. Позивач зазначив, що станом на 16 квітня 2015 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 63 927,86 грн., з яких: податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті за період з березня 2014 року по лютий 2015 року, а саме, відповідно до наступних декларацій з податку на додану вартість: за березень 2014 року № НОМЕР_1 від 22 квітня 2014 року на суму 8 733,00 грн., за травень 2014 року № НОМЕР_2 від 20 червня 2014 року на суму 7 663,00 грн., за червень 2014 року № НОМЕР_3 від 21 липня 2014 року на суму 4 655,00 грн., за липень 2014 року № НОМЕР_4 від 20 серпня 2014 року на суму 6 741,00 грн., за вересень 2014 року № НОМЕР_5 від 20 жовтня 2014 року на суму 6 992,00 грн., за жовтень 2014 року № НОМЕР_6 від 20 листопада 2014 року № 20 113,00 грн., за січень 2015 року № НОМЕР_7 від 20 лютого 2015 року на суму 1 766,00 грн., за лютий 2015 року № НОМЕР_8 від 20 березня 2015 року на суму 1 397,00 грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем наведених податкових зобов'язань за березень 2014 року, самостійно визначених відповідачем у податковій декларації від 22 квітня 2014 року № НОМЕР_1 у розмірі 4 486,68 грн., за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн.; та податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,54 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених у звітній податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2014 рік податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, які підлягають сплаті за період з серпня по грудень 2014 року на суму 2 270,26 грн. щомісяця, а у грудні 2014 року у розмірі 2 270,29 грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем наведених податкових зобов'язань у розмірі 996,76 грн., за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10 354,54 грн.;

Позивач додав, що з метою погашення відповідачем наявної суми заборгованості з наведених вище податкових зобов'язань позивачем сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 18 червня 2014 року № 842-25, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 28 січня 2015 року. Але зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, оскільки станом на час подання даної позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 63 927,86 грн., з яких, податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,54 грн.

З урахуванням викладеного позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення зазначеної суми боргу (арк. справи 2-3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 год. 45 хв. 26 травня 2015 року (арк. справи 1).

26 травня 2015 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про уточнення позовних вимог, згідно з яким представник просив суд викласти уточнені позовні вимоги у наступній редакції: стягнути з ТОВ «Лаура» заборгованість у загальному розмірі 63 927,89 грн., з яких, податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн. З урахуванням викладеного просили розглянути дану адміністративну справу без участі його представників на підставі наявних у справі доказів (арк. справи 41).

Відповідач до судового засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, заяв про відкладення, або про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав.

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач, Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаура» (код ЄДРПОУ 20322958, адреса: 87515, АДРЕСА_2) є юридичною особою, зареєстроване 18 липня 1995 року реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції за № 1 274 120 0000 004111, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 4-5), перебуває на податковому обліку в Жовтневій ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 27 липня 1995 року за № 747, про що свідчить довідка форми 4-ОПП про взяття на облік платника податків від 14 квітня 2015 року № 1505811400558 (арк. справи 6).

Як зазначалось судом вище, позивач звернувся до суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 927,89 грн., з яких, податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

З приводу заборгованості відповідача по податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем надавались до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, з самостійним визначенням сум, які підлягають сплаті до бюджету, а саме: за березень 2014 року № НОМЕР_1 від 22 квітня 2014 року на суму 8 733,00 грн. (арк. справи 9-10), за травень 2014 року № НОМЕР_2 від 20 червня 2014 року на суму 7 663,00 грн. (арк. справи 11-12), за червень 2014 року № НОМЕР_3 від 21 липня 2014 року на суму 4 655,00 грн. (арк. справи 13-14), за липень 2014 року № НОМЕР_4 від 20 серпня 2014 року на суму 6 741,00 грн. (арк. справи 15-16), за вересень 2014 року № НОМЕР_5 від 20 жовтня 2014 року на суму 6 992,00 грн. (арк. справи 17-18), за жовтень 2014 року № НОМЕР_6 від 20 листопада 2014 року на суму 20 113,00 грн. (арк. справи 19-20), за січень 2015 року № НОМЕР_7 від 20 лютого 2015 року на суму 1 766,00 грн. (арк. справи 21-22), за лютий 2015 року № НОМЕР_8 від 20 березня 2015 року на суму 1 397,00 грн. (арк. справи 23-24) Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем наведених податкових зобов'язань за березень 2014 року, самостійно визначених відповідачем у податковій декларації від 22 квітня 2014 року № НОМЕР_1 у розмірі 4 486,68 грн., за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 53 573,32 грн., яка станом на час даної адміністративної справи відповідачем не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку на додану вартість (арк. справи 25-28).

З приводу заборгованості відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області 20 лютого 2014 року подавалась податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2014 рік із самостійним визначенням податкових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) які підлягають сплаті до бюджету, за якими відповідачем не сплачені податкові зобов'язання на загальну суму 10 354,57 грн., а саме: за період з серпня по грудень 2014 року на суму 2 270,26 грн. щомісяця (2 270,26*4=9 081,04), а у грудні 2014 року у розмірі 2 270,29 грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем наведених податкових зобов'язань у розмірі 996,76 грн. (9 081,04 + 2 270,29 - 996,76), за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб загальному у розмірі 10 354,57 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку з орендної плати з юридичних осіб (арк. справи 31-34).

З урахуванням викладеного, станом на час розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 63 927,89 грн., з яких, податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн., що підтверджується зворотніми боками облікових карток платника податків (арк. справи 25-28, 31-34).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

18 червня 2014 року податковою інспекцією сформована податкова вимога форми «Ю» № 842-25, яка надіслана контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим листом, та отримана уповноваженою особою відповідача 28 січня 2015 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у примітці про отримання на корінці наведеної вимоги (арк. справи 35).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Лаура» з 18 червня 2014 року (дата формування податкової вимоги) має податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 842-25 від 18 червня 2014 року є чинною.

Відповідачем,або його представником зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача у загальному розмірі 63 927,89 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку, з яких: податкові зобов'язання: з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн., та з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені, що підтверджується відомостями зворотніх боків облікових карток платника податків (арк. справи 25-28, 31-34).

Відповідно до статті 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 927,89 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 927,89 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаура» (код ЄДРПОУ 20322958, адреса: 87515, АДРЕСА_2) заборгованість у загальному розмірі 63 927,89 грн., з яких, податкові зобов'язання:

- з податку на додану вартість у розмірі 53 573,32 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот сімдесят три грн. 32 коп.) на р/р: № 31119029700052, Банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721, отримувач Маріуп,УК/Жовтневого району, код платежу 14010100, призначення платежу - погашення податкового боргу з податку на додану вартість (ПДВ);

- з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 354,57 грн. (десять тисяч триста п'ятдесят чотири грн. 57 коп.) на р/р: № 33216812700052, Банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721, отримувач: Маріуп,УК/Жовтневого району, код платежу 18010600.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 15 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.