Постанова

від 27.07.2015 по справі 810/2964/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2015 року 810/2964/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс ВТК" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс ВТК" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 2197, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником страхових внесків, відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та виходячи з норм абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За березень - червень 2015р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 у розмірі 2197 грн. 76 коп. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 10 липня 2015 року судом відкрито скорочене провадження у справі.

Поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства поштова кореспонденція, направлена за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення з незалежних від суду причин.

Від відповідача до суду заперечень на адміністративний позов, будь-яких заяв або клопотань не надходило.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення в порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні-червні 2015 року витрати Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 працівникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становили 2197, 76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту В«аВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з січня 2015 року та з березня 2015 року.

Відповідачем відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 за період з березня по червень 2015 року у розмірі 2197, 76 грн. у строки, встановлені законодавством, не здійснено, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовано Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (надалі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV).

Виключно Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (частина друга статті 5 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV).

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2 визначено, зокрема, підпунктами В«аВ» , В«бВ» , В«зВ» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 788-XII В«Про пенсійне забезпеченняВ» (надалі - Закон України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (абзац 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV).

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

Згідно статті 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту В«аВ» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058- IV.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, конкретизовано у пункті 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загально обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція № 21-1).

Так, згідно абзацу 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що застосована у абзаці 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1 конструкція В«призначених та/або виплачених у 2004 роціВ» відповідає змісту положення В«починаючи з дня набрання чинності цим ЗакономВ» , вжитому законодавцем в абзаці 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, оскільки з дня набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року), цей Закон встановлює загальний обов'язок всіх підприємств відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 з поетапним (щорічним) збільшенням частки відшкодування, без винятків і пільг.

Відтак, незалежно від того, чи призначена особі пільгова пенсія за списком № 1 до 1 січня 2004 року, чи після 1 січня 2004 року, підприємство, в силу вимог абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV та абзацу 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1, має покривати витрати Пенсійного фонду на її виплату і доставку, починаючи з 2004 року.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було складено розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту В«аВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» згідно з якими визначено суму таких витрат, зокрема з січня 2015 року та з березня 2015 року.

Вказані Розрахунок фактичних витрат були направлений рекомендованою кореспонденцією, але були повернуті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", загальна сума відшкодування на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по червень 2015 року становить 2196,76 грн.

В порушення п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з березня по червень 2015 року, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2197, 76 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за період з березня по червень 2015 року в сумі 2197, 76 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» (07101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 34198522) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (07101, м. Славутич, Центральна площа, 7, ідентифікаційний код 22203152) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по червень 2015 року в розмірі 2197, 76 грн. (дві тисячі сто дев'яносто сім гривень сімдесят шість копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.