Постанова

від 24.07.2015 по справі 812/397/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/397/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання- Олійник О.А.,

за участі сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перше хімічне обєднанняВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 82806,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Перше хімічне об'єднання», в якому позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідно до звіту форми 10-ПІ відповідачем в 2014 році не виконано норматив щодо створення робочих місць для інвалідів, а саме: замість 4-х осіб працевлаштовано було 2 особи.

За невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з розміру середньорічної заробітної плати на підприємстві - 39810,87 грн., розраховані адміністративно-господарські санкції в сумі - 79621,74 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3184,80 грн., разом - 82806,54 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що підприємством відповідача виконано вимоги закону щодо створення робочих місць для інвалідів в належній чисельності. Відповідач не повинен нести відповідальність за непрацевлаштування інвалідів, оскільки систематично повідомляв центр зайнятості про наявні вакансії. Надав відповідні докази щодо своїх заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «Перше хімічне об'єднання», ідентифікаційний код 37000069, є юридичною особою та зареєстроване як роботодавець Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.5).

Згідно зі звітом форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів ТОВ «Перше хімічне об'єднання» за 2014 рік від 20.05.2015, що подавався відповідачем до позивача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 92 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановленаінвалідність (осіб) - 2, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» становить 4 особи, фонд оплати праці штатних працівників складає 3662,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 39810,87 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 79621,74 грн. з розрахунку на 2 необхідних до створення робочих місця (а.с. 6).

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно - господарських санкцій Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало підприємству пеню в сумі 3184 грн. 80 коп. за 2014 рік (а.с.7).

Правильність розрахунків зазначених сум сторони не оспорюють, а суд вважає їх математично вірними.

На підтвердження виконання підприємством нормативу зі створення робочих місць для інвалідів позивач надав суду наступні докази: колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розклад на 2014, 2015 роки, накази про створення робочих місць для інвалідів, документи на підтвердження працевлаштування протягом 2014 року трьох осіб інвалідів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, копії звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій, що подавалися підприємством до Центру зайнятості протягом року, інформація центру зайнятості щодо повідомлення про вакансії та працевлаштування інвалідів протягом 2014 року за допомогою їх установи, документи на підтвердження участі підприємства в ярмарках вакансій.

Крім того, відповідачем суду представлена узагальнена інформація в формі таблиці щодо наявності створених робочих місць для інвалідів на їх підприємстві протягом 2014 року, що передбачає і вакантні місця і зайняті працевлаштованими інвалідами, та містить посилання на відповідні докази у справі (а.с.123).

Так, відповідно до інформації, що містить вказана таблиця, та наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, протягом 2014 року на підприємстві були наявними 5 робочих місць для інвалідів, а саме посади: енергетик, швеї (2 посади), машиніст із прання та ремонту спецодягу; прибиральник службових приміщень (2 посади), що підтверджено штатним розкладом на 2014 рік (а.с.100-102), штатним розкладом на 2015 рік (а.с.150-151), а також наказами про створення робочих місць від 05.12.2013 року №128 (а.с.124), від 22.01.2014 року №8-А (а.с.128, 129), наказ від 28.01.2014 року №38-А (а.с.58-59), наказ про зміну штатного розкладу від 24.11.2014 року №114 (а.с.99) та інформацією звітів форми 3-ПН, що подавалися підприємством відповідача протягом 2014 року, а саме: від 04.07.2014 (а.с.38), від 21.08.2014 (а.с.39), від 31.10.2014 (а.с.41), від 25.11.2014 (а.с42.), від 10.02.2014 (а.с.136), від 27.02.2014 (а.с.139), від 27.03.2014 (а.с.141), від 30.04.2014 (а.с.143), від 06.06.2014 (а.с.145), від 26.09.2014 (а.с.147).

Протягом 2014 року на підприємстві було працевлаштовано 3 особи інваліда, а саме:

- ОСОБА_3, якого за наказом від 28.01.2014 року № 8-А було переведено з посади електромонтера з ремонту електрообладнання на посаду енергетика, що підтверджено відповідними документами (а.с.58-59, 102, 103, 125-127);

- ОСОБА_6, яка двічі була працевлаштована підприємством на підставі направлень центру зайнятості протягом 2014 року на посаду прибиральника службових приміщень, що підтверджено доказами справи (а.с.48-52, 130-133);

- ОСОБА_4, яку за наказом від 02.10.2014 року №20 було працевлаштовано на посаду машиніста із прання та ремонту спецодягу, а відповідно до наказу від 14.11.2014 року було переведено на посаду прибиральника службових приміщень (а.с.43-47, 134).

Відповідно до інформації Рубіжанського міського центру зайнятості протягом 2014 року відповідачем було направлено інформацію про наявність 22 вакансій для інвалідів, які були запропоновані 76 інвалідів, з яких 71 відмовились від пропозиції ще на прийомі в центрі зайнятості, 3 особи інвалідів були працевлаштовані на заявлені вакансії, 2 особам відмовлено підприємством. Відмови підприємства щодо працевлаштування 2 осіб інвалідів є обгрунтованими і мотивовані відсутністю досвіду у кандидатів роботи на професійних електронних швейних машинах (а.с.72-74, а.с.149).

Вказані письмові докази суд вважає належними та допустимими.

На підставі зазначених доказів суд вважає встановленими ті обставини, що на підприємстві відповідача протягом 2014 року були наявними 5 робочих місць, що створені для працевлаштування інвалідів.

Суд, приймаючи рішення у справі, вважає такими, що підлягають до застосуванню щодо спірних правовідносин наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» (далі - Закон № 875).

За змістом ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 В«Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» .

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Продекспорт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Тому, за встановлених судом обставин на підставі досліджених доказів, суд вважає доведеним факт виконання у 2014 році підприємством відповідача нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що визначений ст. 19 Закону № 875, оскільки наявними були 5 робочих місць, а за нормативом мало бути створено 4 робочих місця для інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд вважає, що всі вищевказані докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем у 2014 році вжито всіх заходів для недопущення порушення вимог Закону № 875.

Крім того, всі вищевказані докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем у 2014 році вжито всіх заходів для недопущення порушення вимог Закону № 875, а а створені ним вакантні місця для інвалідів залишилися вільними не з його вини.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 24 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 липня 2015 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перше хімічне обєднанняВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 82806,54 грн. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_7