Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/5353/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5353/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2014 року №0014912205 та від 15.01.2015 року №0000142205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Форум Інвест» (код ЄДРПОУ 39163363) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.п.201.4, 201.6, 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення із податку на додану вартість у розмірі 145 755,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 142 578,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 21.10.2014 року №1540/26-59-22-05/36470918 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Макфоксі» (код за ЄДРПОУ 36470918) щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Форум Інвест» (код ЄДРПОУ 39163363) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

На підставі вказаного акту Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2014 року №0014912205, яким Позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 145 755,00 грн; від 15.01.2015 року №0000142205, яким Позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 178 222,50 грн, в тому числі за основним платежем 142 578,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 35 644,50 грн.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Відповідно пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, в матеріалах справи міститься договір підряду від 01.07.2014 року №20140701.12, укладений між Позивачем (замовник) та ТОВ «БК «Форум Інвест» (виконавець).

За умовами вказаного договору, виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені цим договором виконати роботи з ремонту приміщень, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Позивачем до суду першої інстанції, на підтвердження виконання умов договору від 01.07.2014 року №20140701.1 та руху активів в процесі здійснення господарських операцій, надані первинні документи, а саме: договір підряду від 01.07.2014 року №20140701.12; додаткову угоду від 02.07.2014 року №1; копію договірної ціни вартості будівництва; зведений кошторисний розрахунок; підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів; акти прийняття виконаних будівельних робіт; податкові накладні; платіжні доручення; фото звіт.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір оренди від 19.07.2014 року №б/н-1 нежитлового приміщення, згідно якого Позивач отримав в строкове платне користування частину нежитлового приміщення по вулиці Леніна, будинок 39-А в місті Запоріжжя.

На підтвердження можливості виконання контрагентом будівельних робіт, Позивачем надано копію ліцензії ТОВ «БК «Форум Інвест» на будівельно-монтажні роботи серії АЕ №290661 від 23.05.2014 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо основних видів діяльності товариства.

Вищевказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що у ТОВ «БК «Форум Інвест» відсутні дозвільні документи на проведення діяльності, яка їх потребує.

Також в апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що до контролюючого органу надійшла податкова інформація про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «БК «Форум Інвест» від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві та надано акт від 01.09.2014 року №2636/26-55-22-07/39163363 за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Відповідно до вказаного акту, встановлено відсутність товариства за податковою адресою, відсутні первинні документи для підтвердження товарності та реальності здійснення господарських операцій у липня 2014 року, а також відсутні трудові ресурси, загальна чисельність працюючих на товаристві - 1 особа.

З такими доводами апелянта колегія суддів не погоджається, оскільки Відповідачем не надано будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених Позивачем з контрагентом, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

Крім того, з акту від 01.09.2014 року №2636/26-55-22-07/39163363 вбачається, що ТОВ «БК «Форум Інвест» декларував у липні 2014 року свої грошові зобов'язання по взаємовідносинам із Позивачем та відхилень контролюючим органом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції Позивача з ТОВ «БК «Форум Інвест» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагент був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому законом порядку.

Доказів на підтвердження того, що контрагент Позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, податковим органом не надано.

Таким чином, надання платником податків контролюючому органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 31.10.2014 року №0014912205, від 15.01.2015 року №0000142205, оскільки Позивачем обгрунтовано та правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому оскаржувані рішення суб»єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 29 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.