Ухвала

від 29.07.2015 по справі 820/20400/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р.Справа № 820/20400/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. по справі № 820/20400/14 за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство (далі по тексту - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту -ДПІ у Київському районі м.Харкова, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 жовтня 2014 року № 0000601501 на загальну суму 21046,50 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16 жовтня 2014 року № 0000601501 в сумі 15100,86(п'ятнадцять тисяч сто) грн., 86 коп. з яких 10067,24(десять тисяч шістдесят сім)грн..,24 коп. основний платіж та 5033,62(п'ять тисяч тридцять три) грн.,62 коп., штрафна санкція. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції Харківське державне авіаційне Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство код ЄДРПОУ 14308894,перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 30.09.2014 року № 4830/20-31-15-01-10/14308894 відповідно до висновків якого - підтверджено відображене ХДАВП у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 1234376,00 грн.

- В порушення п. 198.2 ст.198. п.200.1. п.200.3, п.200.4, п.200.6, п.200.7, п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями) завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.23.1) за липень 2014 року на загальну суму 14031, 00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки від 30.09.2014 року №4830/20-31-15-01-10/14308894 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.10.2014 року №0000601501на загальну суму 21046,50 грн, з яких 7015,50 грн, штрафна санкція (а.с. 8).

Суд першої інстанції постановляючи рішення у справі дійшов висновку про те, що відповідачем в акті перевірками правомірно зроблений висновок про наявність порушення, щодо коригування сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сталь плюс» та не підтвердження наявності податкових накладних по ТОВ «Аптека №5+» в порушення вимог ч.ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та норм абзацу 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України,

Позивачем апеляційна скарга на постанову суду не подавалася, а тому суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог в підтвердження навності податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Енерготрейд», ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» та ТОВ «РТК Стил».

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Абзацом 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.1 ст.200 Податкового кодексу України.)

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (Пункт 200.2 ст.200 Податкового кодексу України.)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.3 ст.200 Податкового кодексу України.)

Під час проведення позапланової документальної перевірки відповідачу були надані всі передбачені законодавством документі в підтвердження наявності податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Енерготрейд», ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» та ТОВ «РТК Стил».

Щодо зазначених в акті порушень відносно податкових накладних №10 від 30.07.2014 р, №11 від 30.07.2014 р, виписаних ПП «Енерготрейд», № 35 від 08.07.2014 р, виписаної ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» та № 68 від 07.07.2014 року виписаної ТОВ «РТК Стил» колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що , зі змісту податкових накладних №35 від 08.07.2014 року, №11, №10 від 30.07.2014 року неможливо встановити який конкретно було товар надано, що виключає можливість перевірки придбання та використання даного товару у діяльності підприємства а в податковій накладній №68 від 07.07.2014 року не вказано вид цивільно-правового договору.

Згідно положень ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно положень ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.

Отже, Цивільним кодексом України не заборонено вчиняти правочини між юридичними особами в усній формі, якщо правочин повністю виконується у момент його вчинення, окрім правочині, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ст.657 ЦК України, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи, що позивач не придбавав у контрагентів нерухомого майна, не виникло й обов'язку щодо дотримання письмової форми правочину.

Положеннями п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством фінансів України №1379 від 01.11.2011р. (далі за текстом - Порядок) передбачено, у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Так, підрозділом 1 розділу ІІІ книги V Цивільного кодексу передбачені окремі види договорів, одним з яких є договір купівлі-продажу.

Тобто Податковий кодекс України і Порядок вимагають зазначення лише виду договору незалежно від його форми, типу та не передбачає зазначення документу на підставі якого здійснено операцію у разі укладання усного договору.

Твердження податкового органу, що позивачем невірно зазначено ІПН в додатках до податкової накладної по накладним: №3362/20 на суму ПДВ 833,33 грн., № 9520/20 на суму ПДВ 892,99 грн., 21281/20 на суму ПДВ 2900,12 грн., №24233/20 на суму ПДВ 1666,67 грн., спростовуються наданими до суду витягами з реєстру виданих та отриманих податкових накладних не вбачається вказаного податковим органом порушення (а.с.112, 113).

Як вбачається із податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, вони містять всі необхідні реквізити які передбачені ст. 201.1 Податкового кодексу України, а тому доводи податкового органу про порушення позивачем порядку заповнення податкових накладних є безпідставними і не можуть свідчити про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. по справі № 820/20400/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.