Рішення

від 23.07.2015 по справі 908/3556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/102/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 Справа № 908/3556/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, 44/2)

до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 85 648,84 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Сивова Я.В. - представник за довіреністю № б/н від 03.06.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 08.06.15. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техінком» з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 85648,84 грн. заборгованості за Договором поставки № 20-02/2014 від 20.02.14. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару, внаслідок чого у Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.15. порушено провадження у справі № 908/3556/15, справі присвоєно номер провадження 19/102/15, судове засідання призначено на 09.07.15. о 10-30.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.15. не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.06.15. не виконав.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.07.15. розгляд справи № 908/3556/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.07.15. о 14-30.

20.07.15. від позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техінком» просить суд стягнути з відповідача 85648,84 грн., з яких 83979,84 грн. - сума основного боргу з урахуванням інфляційного збільшення та 1669,00 грн. - 3 % річних, та послуги адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.15. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.07.15. повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, але від нього електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з відрядженням компетентного представника.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.15. не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд залишив його без задоволення, в зв'язку з наступним:

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, неявка відповідача не перешкоджала вирішенню даного спору

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3556/15.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.02.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» (далі - Постачальник) та Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Замовник) укладено Договір поставки № 20-02/2014 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, здійснювати на замовлення Замовника в 2014-2017 роках поставку товару: знаків дорожніх у асортименті, таблички до дорожніх знаків, знаки індивідуального проектування, стойки до дорожніх знаків та ін. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору визначено, що Постачальник відвантажує товар на адресу Замовника за цінами, що визначаються у погодженій сторонами Специфікації та видаткових накладних, що додаються до Договору та можуть бути змінені за домовленістю сторін.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість поставленого товару в повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 54480,00 грн.

Позивач посилається на те, що ним було надіслано на адресу відповідача лист-претензію від 25.12.14. з вимогою сплатити суму отриманого товару в розмірі 54480,00 грн.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану вище претензію або доказів погашення заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 9.1 Договору встановлено, що даний Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань по договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір, на час виконання зобов'язань діяв та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 54480,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними № ТОВ-000013 від 24.02.14. на суму 9180,00 грн. та № ТОВ-000022 від 30.04.14. на суму 45300,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу до 60 банківських днів від дня отримання товару.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення умов Договору, вартість поставленого товару в повному обсязі оплачена не була.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком»за неналежне виконання умов Договору становить 54480,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1669,00 грн. - 3% річних та 29499,84 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3 % річних та збитків від інфляції, судом встановлено, що позивачем допущено помилки при здійснені розрахунку, однак, сума збитків від інфляції є більшою, ніж заявлено позивачем, тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення збитків від інфляції в заявленій ним сумі.

Враховуючи вищевикладене, за обґрунтованими розрахунками суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1450,60 грн. - 3% річних та 29499,84 грн. - збитків від інфляції.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» підлягає частковому задоволенню.

Що стосується витрат на юридичні послуги адвоката в розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне:

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів, у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат, тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 3000,00 грн., позивачем надано: квитанцію № 162 від 03.06.15. на суму 3000,00 грн., Договір № 162 про надання юридичних послуг від 03.06.15., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» та адвокатом Сивовою Я.В. з Додатковою угодою до Договору № 1 від 03.06.15. та акт про надання правової допомоги від 04.0615.

Вказані вище документальні докази підтверджують факт сплати позивачем 3000,00 грн. за послуги, надані адвокатом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на відповідача покладаються витрати, сплачені позивачем на оплату послуг адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2992,20 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та адвокатські послуги покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорсервіс Техніком» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, 44/2, код ЄДРПОУ 35124747) 54480 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 1450 (одну тисячу чотириста п'ятдесят) грн. 60 коп. - 3 % річних, 29499 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 84 коп. - збитків від інфляції, 1822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 34 коп. - судового збору, 2992 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 20 коп. - витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.15.

Суддя І.В. Давиденко