Рішення

від 29.07.2015 по справі 910/16395/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015№910/16395/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство №16363» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СІНТО» простягнення 4 029,43 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Баленко П.І. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 29.07.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Харківське автотранспортне підприємство №16363» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СІНТО» про стягнення 4029,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 порушено провадження у справі №910/16395/15, розгляд справи призначений на 15.07.2015.

Ухвалою від 15.07.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 29.07.2015.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до ст.75 ГПК України, спір розглядається за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 29.07.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, допускається укладення договору поставки у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З позовної заяви вбачається, що 14.02.2014 між сторонами укладений усний договір на перевезення вантажу.

Спір виник внаслідок не здійснення в повному обсязі оплати за послуги, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення 2 400,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору-заявки №14/02 від 14.02.2014, передбачена 50% оплата послуг по факсокопіям, 50% після надання оригіналів (рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН) протягом 10 банківських днів.

Вартість фрахту 3 600, 00 грн.

Позивач виконав умови договору-заявки належним чином, що підтверджується ТТН №80102895 від 14.02.2014, податкова накладна №796 від 16.02.2014, подорожній лист.

Відповідач оплатив послуги у ромірі 1200,00 грн., заборгованість становить 2 400,00 грн.

На виконання умов договору, позивач надіслав оригінали документів зазначених в п. 4 заявки на адресу відповідача, які він отримав 03.04.2015, однак відповідач свого обов»язку не виконав, залишкову заборгованість не погасив.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Тому сума основного боргу у розмірі 2 400,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних та інфляційних, нарахованих на прострочену суму заборгованості, суд дійшов висновку в його вірність, тому 3 % післягають до стягнення у розмірі 83,83 грн. та інфляційні - 1545,60 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та документально доведеними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СІНТО» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, кв. 97, код 36825176) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство №16363" (61001, м. Харків, вул. Роганська, 160, код 01332106) суму основного боргу - 2 400, 00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.), 3 % річних - 83,83 грн. (вісімдесят три гривні 83 коп.), інфляційні - 1545,60 грн. (одна тисяча пятсот сорок пять гривень 60 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 31.07.2015.

Суддя М.Є. Літвінова