Рішення

від 28.07.2015 по справі 911/2511/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" липня 2015 р. Справа № 911/2511/15

за позовом приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар'єр», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВТК «Відродження», смт. Кодра Макарівського району

про стягнення 830464,73 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Паньшин С.С., уповноважений, довіреність від 18.03.2015р. № 18-03-15/02;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - приватне підприємство «Безпека бізнесу. Бар'єр», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.06.2015р. № 11-06-15/01 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК «Відродження», смт. Кодра Макарівського району Київської області, в якому просив стягнути з відповідача 830464,73 грн. боргу та покласти на відповідача судовий збір.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором №17 про надання послуг з охорони об'єкту від 02.06.2008р. в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість з оплати за надані послуги в сумі 417600,00 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість з врахуванням передбаченої договором пені в сумі 22651,69 грн. та згідно ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 28993,18 грн. та інфляційних втрат в сумі 344253,20 грн.

Ухвалою від 17.06.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/2511/15 та призначено справу до розгляду на 07.07.2015р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.07.2015р. заперечив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 76120,87 грн., процентів річних в розмірі 10452,88 грн. та пені в сумі 9053,04 грн. Заперечення мотивовані тим, що позивачем пеню нараховано без врахування обмежень, встановлених частиною 6 ст. 232 ГК України, невірно розраховано інфляційні та проценти річних. Також у відзиві на позов відповідач письмово заявив про застосування у справі позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України.

В судовому засіданні 07.07.2015р. розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву в порядку частини третьої ст. 77 ГПК України до 21.07.2015р., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

Крім того одночасно із поданням позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову від 11.06.2015р. № 11-06-15/02. Заява обґрунтована тим, що з інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України позивачу стало відомо про те, що відповідач з 17.01.2015р. перебуває в процесі припинення, і засновниками визначено строк для заявлення кредиторами вимог до 23.07.2015р. за таких обставин, позивач твердить, що невжиття заходів забезпечення позову створить можливість для невиконання рішення суду у справі. Крім того, 07.07.2015р. позивачем додатково подана заява від 06.07.2015р. № 15-07-06/02 щодо необхідності забезпечення позову, в якій позивач просить суд в порядку ст. 66, 67 ГПК України накласти арешт на кошти, які розміщені на банківських рахунках відповідача а також накласти арешт на все рухоме а нерухоме майно відповідача. Також позивач просить суд заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВТК Відродження" вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, задовольнив її частково та ухвалою від 09.07.2015р. наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та судового збору.

В судовому засіданні 21.07.2015р. продовжено розгляд справи по суті та повторно оголошено перерву в засіданні до 28.07.2015р. у зв'язку із необхідністю перевірки розрахунку позовних вимог та підготовки до оголошення рішення, про що представники сторін були повідомлені особисто під розпис. В судове засідання 28.07.2015р. представник відповдача, який був належним чином повідомлений судом про дату та час судового засідання особисто під розпис, не з'явився.

Справа розглянута відповідно до права господарського суду, передбаченого ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення по суті.

Розглянувши позов приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар'єр», м. Київ (далі по тексту - ПП «Безпека бізнесу. Бар'єр») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "ВТК Відродження», смт. Кодра Макарівського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «Компанія "ВТК Відродження»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 02.06.2008р. між ТОВ «Компанія "ВТК Відродження» (замовник) та ПП «Безпека бізнесу. Бар'єр» (виконавець) Договір № 17 про надання послуг з охорони об'єкту (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату забезпечити схоронність об'єкту та матеріально-технічних цінностей замовника за адресою смт. Кодра, вул. Ковпака 2, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Згідно умов Договору:

- охорона об'єкту здійснюється щоденно і цілодобово (пункт 1.5 Договору);

- вартість послуг за договором визначається протоколом ціни; підставою для проведення розрахунків є акт виконаних робіт, що надається виконавцем та має бути підписаний обома сторонами; оплата за договором здійснюється замовником щомісячно до 5-го числа наступного місяця (пункти 2.1, 2.3, 2.4 Договору);

- за прострочення у розрахунках з виконавцем, замовник за кожен день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період нарахування пені, від суми заборгованості (пункт 6.8 Договору);

- договір укладений терміном з 02.06.2008р. по 31.12.2008р. у випадку, якщо жодна із сторін на протязі місяця не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той же час і на тих самих умовах (пункт 9.1 Договору).

Сторонами також підписано протокол узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору), за яким вартість послуг охорони становить 17400,00 грн. з ПДВ. Крім того, додатковими угодами від 12.08.2009р., від 01.01.2011р. сторонами погоджувалась договірна ціна з 12.08.2009р. - 26100,00 грн., з 01.01.2011р. по 30.01.2011р. - 500,00 грн., з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. - 500,00 грн.; з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. - 20200,00 грн., з 01.04.2011р. - 17400 грн.

За правовим змістом відносини сторін є договором про надання послуг. За частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором за період з моменту укладення договору та до 28.11.2014р. надав відповідачу обумовлені Договором послуги в порядку, погодженому сторонами, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), та сторонами не заперечується.

28.11.2014р. сторонами підписано та скріплено печатками угоду про розірвання договору №17 про надання послуг з охорони об'єкту від 02.06.2008р., у якій сторони визначили останній день дії 30.11.2014р. включно. За таких обставин, в порядку частини 1 ст. 651, частини 2 ст. 653, ст. 654 Договір є розірваним за згодою сторін і зобов'язання сторін за договором припинилися з 01.12.2014р.

Разом із тим, припинення договору з 01.12.2014р. не звільняє замовника від обов'язку оплатити надані за період дії договору послуги в обумовленому договором порядку та розмірі. Так, відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань (пункт 1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що оплата здійснюється щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач за надані послуги за період грудня 2012р. по листопад 2014р. (всього за 24 місяці) розрахунок не здійснив, що підтверджується зокрема копіями виписок по рахунку позивача та сторонами не заперечується. За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, становить 417600,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 22651,69 грн., 3% річних в сумі 28993,18 грн. та 361013,97 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період договору з 05.05.2010р. до 11.06.2015р.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися наступного дня після спливу передбаченого договором терміну оплати (по кожному акту окремо, тобто з 06 числа наступного місяця), та припинитися або в переддень фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (пункт 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), або у відповідне число останнього місяця шестимісячного строку, передбаченого частиною 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України до стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальна скорочена позовна давність в один рік.

Згідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спору, зробленою до винесення рішення. Відповідач у відзиві на позов письмово заявив суду про застосування у справі позовної давності.

За таких обставин, розрахунок пені у справі має бути здійснений з врахуванням шестимісячного строку її нарахування та із застосуванням скороченої позовної давності в один рік (застосованої станом на день звернення позивача з позовом до суду 16.06.2015р. згідно вхідного штампу канцелярії суду).

Посилання позивача на те, що зазначення в пункті 6.8 Договору сплати пені за кожен день прострочення платежу свідчить про домовленість сторін про нарахування та сплату пені за весь період прострочення, є хибним. За правовим змістом пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст. 549 ЦК України), тобто зазначення у договорі про нарахування пені за кожен день прострочення платежу встановлює порядок, а не строк розрахунку пені. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (пункт 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. вказаної Постанови, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки 3% річних та інфляційні не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується. До вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції застосовується встановлена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність (пункт 3.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Крім того, відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За таких обставин, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат має бути здійснений за весь період прострочення по кожному акту окремо, в частині інфляційних втрат - за повний місяць прострочення, включаючи періоди, в яких мала місце дефляція, із виключенням з розрахунку тих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), на стягнення основної заборгованості за якими сплив загальний трирічний строк позовної давності (станом на день звернення позивача з позовом до суду 16.06.2015р. згідно вхідного штампу канцелярії суду).

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

підставаСтрок оплатиФактично сплачено, грн. Дата оплатиОсновний борг, грн. Період прострочення 3%, грн.Інфляційні, грн..Пеня, грн. Акт від 30.04.2010р. 23013,00 05.05.10 23013,00 15.06.10 23013,00 06.05.10 - 14.06.10 * * * Акт від 31.05.10 на 23013,00 05.06.10 23013,00 15.06.10 23013,00 06.06.10 - 14.06.10 * * * Акт від 30.06.10 на 23013,00 05.07.10 23013,00 15.06.10 0 0 0 0 0 Акт від 31.07.10 на 23013,00 05.08.10 1000,00 25.02.11 23013,00 06.08.10 - 24.02.11 * * * 22013,00 22.02.12 22013,00 25.02.11 - 21.02.12 * * * Акт від 31.08.10 на 17400,00 05.09.10 9893,50 22.02.12 17400,00 06.09.10 - 21.02.12 * * * 7506,50 15.03.12 7506,50 22.02.12 - 14.03.12 * * * Акт від 30.09.10 на 17400,00 05.10.10 9893,50 15.03.12 17400,00 06.10.10 - 14.03.12 * * * 7506,50 25.04.12 7506,50 15.05.12 - 24.04.12 * * * Акт від 31.10.10 на суму 500,00 05.11.10 500,00 25.04.12 500,00 06.11.10 - 24.04.12 * * * Акт від 31.11.10 на суму 500,00 05.12.10 500,00 25.04.12 500,00 06.12.10 - 24.04.12 * * * Акт від 31.12.10 на суму 2000,00 05.01.11 2000,00 25.04.12 2000,00 06.01.11 - 24.04.12 * * * Акт від 31.01.11 на суму 500,00 05.02.11 500,00 25.04.12 500,00 06.02.11 - 24.04.12 * * * Акт від 28.02.11 на суму 500,00 05.03.11 500,00 25.04.12 500,00 06.03.11 - 24.04.12 * * * Акт від 31.03.11 на 20200,00 05.04.11 20200,00 25.04.12 20200,00 06.04.11 - 24.04.12 * * * Акт від 30.04.11 на 17400,00 05.05.11 17400,00 25.04.12 17400,00 06.05.11 - 24.04.12 * * * Акт від 31.05.11 на 17400,00 05.06.11 17400,00 25.04.12 17400,00 06.06.11 - 24.04.12 * * * Акт від 31.06.11 на 17400,00 05.07.11 17400,00 25.04.12 17400,00 06.07.11 - 24.04.12 * * * Акт від 31.07.11 на 17400,00 05.08.11 17400,50 18.05.12 17400,00 06.08.11 - 17.05.12 * * * Акт від 31.08.11 на 17400,00 05.09.11 17400 19.06.12 17400,00 06.09.11 - 18.06.12 * * * Акт від 30.09.11 на 17400,00 05.10.11 17400,00 19.06.12 17400,00 06.10.11 - 18.06.12 * * * Акт від 31.10.11 на 17400,00 05.11.11 17400,00 20.06.12 17400,00 06.11.11 - 19.06.12 * * * Акт від 30.11.11 на 17400,00 05.12.11 17400,00 18.07.12 17400,00 06.12.11 - 17.07.12 * * * Акт від 30.12.11 на 17400,00 05.01.12 17400,00 18.07.12 17400,00 06.01.12 - 17.07.12 * * * Акт від 31.01.12 на 17400,00 05.02.12 17400,00 23.08.12 17400,00 06.02.12 - 22.08.12 * * * Акт від 29.02.12 на 17400,00 05.03.12 17400,00 17.09.12 17400,00 06.03.12 - 16.09.12 * * * Акт від 30.03.12 на 17400,00 05.04.12 17400,00 26.12.12 17400,00 06.04.12 - 25.12.12 * * * Акт від 30.04.12 на 17400,00 05.05.12 17400,00 26.12.12 17400,00 06.05.12 - 25.12.12 * * * Акт від 31.05.12 на 17400,00 05.06.12 17400,00 26.12.12 17400,00 06.06.12 - 25.12.12 * * * Акт від 30.06.12 на 17400,00 05.07.12 17400,00 30.01.13 17400,00 06.07.12 - 29.01.13 297,47 - 17,40 * Акт від 31.07.12 на 17400,00 05.08.12 17400,00 25.03.13 17400,00 06.08.12 - 24.03.13 330,36 0 * Акт від 31.08.12 на 17400,00 05.09.12 17400,00 16.04.13 17400,00 06.09.12 - 15.04.13 317,49 52,20 * Акт від 30.09.12 на 17400,00 05.10.12 17400,00 14.05.13 17400,00 06.10.12 - 13.05.13 314,63 34,80 * Акт від 31.10.12 на 17400,00 05.11.12 17400,00 16.07.13 17400,00 06.11.12 - 15.07.13 360,39 52,20 * Акт від 30.11.12 на 17400,00 05.12.12 17400,00 16.07.13 17400,00 06.12.12 - 15.07.13 317,49 69,60 * Акт від 31.12.12 на 17400,00 05.01.13 17400,00 06.01.13 - 11.06.15 1268,53 13206,60 * Акт від 31.01.13 на 17400,00 05.02.13 17400,00 06.02.13 - 11.06.15 1224,20 13137,00 * Акт від 28.02.13 на 17400,00 05.03.13 17400,00 06.03.13 - 11.06.15 1184,15 13171,80 * Акт від 31.03.13 на 17400,00 05.04.13 17400,00 06.04.13 - 11.06.15 1139,82 13171,80 * Акт від 30.04.13 на 17400,00 05.05.13 17400,00 06.05.13 - 11.06.13 1096,92 13171,80 * Акт від 31.05.13 на 17400,00 05.06.13 17400,00 06.06.13 - 11.06.15 1052,58 13137,00 * Акт від 30.06.13 на 17400,00 05.07.13 17400,00 06.07.13 - 11.06.15 1009,68 13137,00 * Акт від 31.07.13 на 17400,00 05.08.13 17400,00 06.08.13 - 11.06.15 965,34 13171,80 * Акт від 31.08.13 на 17400,00 05.09.13 17400,00 06.09.13 - 11.06.15 921,01 13380,60 * Акт від 30.09.13 на 17400,00 05.10.13 17400,00 06.10.13 - 11.06.15 878,10 13380,60 * Акт від 31.10.13 на 17400,00 05.11.13 17400,00 06.11.13 - 11.06.15 833,77 13258,80 * Акт від 30.11.13 на 17400,00 05.12.13 17400,00 06.12.13 - 11.06.15 790,87 13206,60 * Акт від 31.12.13 на 17400,00 05.01.14 17400.00 06.01.14 - 11.06.15 746,53 13050,00 (16.06.14 - 06.07.14) ** 190,21 Акт від 31.01.14 на 17400,00 05.02.14 17400,00 06.02.14 - 11.06.15 702,20 12997,80 (16.06.14 - 06.08.14) ** 531,06 Акт від 28.02.14 на 17400,00 05.03.14 17400,00 06.03.14 - 11.06.15 662,15 12806,40 (16.06.14 - 06.09.14) ** 900,51 Акт від 31.03.14 на 17400,00 05.04.14 17400,00 06.04.14 - 11.06.15 617,82 12162,60 (16.06.14 - 06.10.14) ** 1258,04 Акт від 30.04.14 на 17400,00 05.05.14 17400,00 06.05.14 - 11.06.15 574,92 11205,60 (16.06.14 - 06.11.14) ** 1627,50 Акт від 31.05.14 на 17400,00 05.06.14 17400,00 06.06.14 - 11.06.15 530,58 10161,60 (16.06.14 - 06.12.14) ** 2019,35 Акт від 30.06.14 на 17400,00 05.07.14 17400,00 06.07.14 - 11.06.15 487,68 9900,60 (06.07.14 - 06.01.15) ** 2251,99 Акт від 31.07.14 на 17400,00 05.08.14 17400,00 06.08.14 - 11.06.15 443,34 9778,80 (06.08.14 - 06.02.15) ** 2327,79 Акт від 31.08.14 на 17400.00 05.09.14 17400,00 06.09.14 - 11.06.15 399,01 9570,00 (06.09.14 - 06.03.15) ** 2514,18 Акт від 30.09.14 на 17400,00 05.10.14 17400,00 06.10.14 - 11.06.15 356,10 8804,40 (06.10.14 - 06.04.15) ** 3043,33 Акт від 31.10.14 на 17400,00 05.11.14 17400,00 06.11.14 - 11.06.15 311,77 8195,40 (06.11.14 - 06.05.15) ** 3531,96 Акт від 30.11.14 на 17400,00 05.12.14 17400,00 06.12.14 - 11.06.15 268,87 7725,60 (06.12.14 - 06.06.15) ** 4028,22 Всього 417600,00 20403,77 285081,60 24224,14 * - застосовано позовну давність; ** - застосовано строк нарахування 6 місяців та скорочену позовну давність

судом встановлено, що належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня складає 24224,14 грн. Суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 22651,69 грн.

Також судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати складають 285081,60 грн., проценти річних складають 20403,77 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар'єр» частково, приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК «Відродження» заборгованості в сумі 745737,06 грн., яка складається з 417600,00 грн. основного боргу, 22651,69 грн. пені, 20403,77 грн. процентів річних та 285081,60 грн. інфляційних втрат. У відповідності до частини другої статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 14914,74 грн.

Ухвалою від 09.07.2015р. суд в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України вжив заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та судового збору загалом в сумі 847074,02 грн. Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні або ухвалі. За таких обставин арешт коштів в частині вимог, у яких позивачу в позові відмовлено, та пропорційної частини судового збору, а саме в частині суми 86422,22 грн. (847074,02 грн. - (745737,06 грн. + 14914,74 грн.)) підлягає скасуванню шляхом винесення відповідної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар'єр» задовольнити частково .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» (08010, Київська обл., Макарівський район, смт. Кодра, вул. Ковпака, буд. 2, ідентифікаційний код 35256333)

на користь приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар'єр» (02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 35199239)

417600,00 грн. (чотириста сімнадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок) основного боргу,

22651,69 грн. (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят одну гривню шістдесят дев'ять копійок) пені ,

20403,77 грн. (двадцять тисяч чотириста три гривні сімдесят сім копійок) процентів річних;

285081,60 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят одну гривню шістдесят копійок) інфляційних втрат;

14914,74 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень сімдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 31.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх