Рішення

від 08.07.2015 по справі 917/1190/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

08.07.2015р. Справа № 917/1190/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м.Полтава, Полтавська область, 36020

до Лелюхівська сільська ради Новосанжарського району Полтавської області, вул.Жовтнева, 18, с.Лелюхівка, Новосанжарський район, Полтавська область,39300

про стягнення 17698,71 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Любовський В.М. дов. №203 від 18.12.2014р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 17698,71 грн., за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПБ-67 від 02.01.2014 року, із яких: основний борг - 11485,11 грн., 3% річних - 136,87 грн., пеня - 2263,67 грн., інфляційні - 3813,06 грн.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 12.06.2015 року про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

02.01.2014 року між ПАТ «Полтавагаз» в особі Навосанжарського району газопостачання (надалі - Позивач/Постачальник) та Лелюхівською сільською радою Навосанжарського району (надалі -Відповідач/Споживач) укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПБ-67 (надалі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов договору, зокрема п. 4.6 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для постаки, за 5 банківських днів до початку місяцяя поставки.

Споживач проводить остаточний розрахунок на пізніше 5 (п'ятого) числа місяця поставки газу.

Відповідно до умов вищенаведеного договору позивачем надано відповідачу послуги з постачання природного газу в грудні в загальному обсязі 3,400 тис. куб.м. на суму 26219 грн.

Позивач виконав належним чином умови договору, що стверджується актами приймання - передачі природного газу підписаний сторонами без застережень.

З боку відповідача договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконані належним чином, відповідачем здійснена лише оплата в сумі 14734,19 грн.

Відповідно до бухгалтерського обліку позивача станом на 02.06.2015 року сума боргу Лелюхівської сільської ради Навосанжарського району перед ПАТ «Полтавагаз» за постачання природного газу становить 11485,11 грн.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договором укладеним між ПАТ «Полтавагаз» та відповідачем чітко встановлений термін виконання зобов'язання за відповідний звітний період.

Пунктом 6.2.2 Додаткової угоди передбачено, що у разі порушення Споживачем вимог порядку проведення розрахунків, передбаченого розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що Відповідач продовжує не виконувати зобов'язання, ПАТ «Полтавагаз» законно та обґрунтовано звертається з вимогою про відшкодування пені за період з 06.01.2015р. по 31.05.2015р. в розмірі 2263,67 грн., інфляційних нарахувань за період з 06.01.2015р. по 30.04.2015р. в розмірі 3813,06 грн., 3% річних за період з з 06.01.2015р. по 31.05.2015р. в розмірі 136,87 грн.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявленої суми, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 11485,11 грн., пені - 2263,67 грн., 3% річних - 136,87 грн., інфляційні нарахування - 3813,06 грн. підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України відшкодування витрат з оплати судового збору покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул.Жовтнева, 18, с.Лелюхівка, Новосанжарський район, Полтавська область,39300, код ЄДРПОУ 21047313) на користь ПАТ «Полтавагаз» в особі Новосанжарського РГП (39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, пр. 3-й Ярмарковий, 11, код ЄДРПОУ 03351912) за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПБ-67 від 02.01.2014р. в розмірі 17 698,71 грн., із яких: основний борг - 11485,11 грн., 3% річних - 136,87 грн., пеня - 2263,67 грн., інфляційні - 3813,06 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 15.07.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.