Рішення

від 27.07.2015 по справі 922/3316/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р.Справа № 922/3316/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківське ремонтно-будівельне підприємство", м. Харків до Приватного підприємства "Марковський і К", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 60 000,00 грн. за участю :

Представник позивача - Рись В. Г. довіреність б/н від 23.03.2015 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Марковський і К" про стягнення 60 000,00 грн., перерахованих відповідачу в якості передплати за виконання поточного ремонту житлових будинків за адресами м. Харків, провулок 2-й Таганський, 2 та провулок 2-й Таганський, 8. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором підряду №ТР 10-1С від 17.06.2013 року.

Також позивачем заявлено до стягнення судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2015 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3316/15 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2015 року.

Ухвалою суду від 01.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 27 липня 2015 року.

Через канцелярію суду 27.07.2015 року позивач з супровідним листом (вх. №329992) надав документи на виконання вимог ухвали суду для їх долучення до матеріалів справи.

Надані документ були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. До суду повернулась ухвала суду про порушення провадження по справі від 08.06.2015 року, яка була направлена на адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, із довідкою пошти "за закінченням строку зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Приватне підприємство "Марковський і К", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

17 червня 2013 року між ПП «Марковський і К» (надалі - Підрядник) і КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (надалі - Замовник) був укладений Договір підряду №ТР 10-1С (Договір), згідно умов якого відповідач зобов'язується своїми силами та засобами, за свій ризик відтовідно до Кошторис виконати за завданням позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити наступи роботу: поточний ремонт житлових будинків за адресами м. Харків, провулок 2-й Таганський, 2 та провулок 2-й Таганський, 8.

Згідно п. 1.2 Договору, кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт зазначені у Кошториені документації.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна цього договору визначається на основі Кошторису, та становить: 60 000,00 грн., (шістдеся тисяч грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 10 000,00 грн..

Вказана у пункті 2.1 ціна договору є динамічною.

Договірна ціна, визначена на основі Кошторису, складеного згідно поточного року у відповідності до Державних будівельних норм (ДБН Д. 1.1-1-2000 (зі змінами та доповненнями) та підлягає коригуванню з урахуванням обсягів робіт, цін на ресурси та з інших підстав, визначених цим Договором.

Ціна Договору може бути змінена тільки за взаємної згоди сторін. (п.п. 2.2 - 2.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що підрядник повністю виконує роботу, передбачену Розділом 1 цього Договору, у терміни та у місці, що зазначені у пунктах 4.2, 4.3 цього Договору.

Термін виконання роботи 31 грудня 2013 року (п. 4.2 Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору розрахунок за виконану роботу проводиться після повного закінчення роботи Підрядником включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків та після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (КБ-2в).

Позивач належним чином виконав умови Договору та перерахував на користь Підрядника суму в розмірі 60 000, 00 грн. саме:

1. 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1274 від 17.06.2013 року;

2. 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 120537 від 18.07.2013 року;

3. 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1407 від 09.07.2013 року;

4. 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 120605 від 25.07.2013 року (арк.с. 14-17).

Однак, як стверджує позивач, відповідач прийнявши виконання з боку Замовника та отримавши наперед грошові кошти за роботи, не виконав у встановлений строк своїх зобов'язань за Договором в частині виконання та передачі робіт. До виконання робіт відповідач взагалі не приступив.

Пунктом 6.1.2 Договору сторони узгодили, що Якщо Підрядник не приступив вчасно до виконання договору чи виконує його так повільно, що закінчення робіт в термін стає неможливим, Замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 04 липня 2014 року було направлено на адресу відповідача Досудове попередження Вих.№552 про стягнення заборгованості в розмірі 60 000,00 грн. за Договором підряду №ТР 10-1С від 17.06.2013 року (арк.с. 18), яке було отримано відповідачем 11.07.2014 року (рекомендоване повідомлення про вручення арк.с. 20). Також 16 лютого 2015 року позивачем повторно було направлено на адресу відповідача Досудове попередження Вих.№59 про стягнення заборгованості в розмірі 60 000,00 грн. за Договором підряду №ТР 10-1С від 17.06.2013 року (арк.с. 19), яке було отримано відповідачем 04.03.2015 року (рекомендоване повідомлення про вручення арк.с. 20)

Однак, зазначені вимоги були залишені відповідачем без розгляду та без задоволення.

Нормативно обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України якою передбачено, що особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала та зазначає, що відповідач продовжує неправомірно користуватись коштами, перерахованими позивачем в розмірі 60 000,00 грн., в той час як підстава, на якій вони були набуті відпала.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).

Згідно ч. 1 , ч. 2 ст. 317 ГК України Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, доказів належного виконання поточного ремонту житлових будинків за адресами м. Харків, провулок 2-й Таганський, 2 та провулок 2-й Таганський, 8, або повернення сплачених позивачем коштів суду не надано.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, відповідач мав виконати зобов'язання щодо здійснення поточного ремонту житлових будинків за адресами м. Харків, провулок 2-й Таганський, 2 та провулок 2-й Таганський, 8, вартість якого оплачена позивачем, не пізніше 31 грудня 2013 року.

Разом з тим, доказів виконання вищевказаних зобов'язань Приватним підприємством «Марковський і К» суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно утримує перераховані позивачем кошти у розмірі 60 000,00 грн., а відтак - вимоги позивача про стягнення таких коштів визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 837, 837, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Марковський і К" (61124, м. Харків, провул. Зерновий, 5 Б, кв. 83, Код ЄДРПОУ 33291072) на користь Комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» (61001, м. Харків, вул. Металіста, б. 10, Код ЄДРПОУ 37763844, поточний рахунок №26009052320156 в ХГРУ КБ «Приватбанк» МФО 351533) грошові кошти в розмірі 60 000,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1827,00 грн..

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.07.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк