Рішення

від 24.07.2015 по справі 924/1003/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2015 р.Справа № 924/1003/15

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТЕРЛІ" м. Харків

до приватного підприємства "Пакт" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області

про стягнення 4823810,34 грн. з яких 3243076,76 - сума основного боргу,227015,37 грн. - пеня, 1302095,32 грн. - сума інфляційних втрат, 51622,89 грн. - три відсотки річних

Представники сторін:

позивача: Носкіна І.М. - за довіреністю №07/2-1 від 02.07.2015р.

відповідач : Князьська Н.А.- за довіреністю №214 від 13.07.2015р.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 4823810,34 грн., з яких 3243076,76 грн. основного богу, 227015,37 грн. пені відповідно до договору поставки №04/12-2 від 04.12.2014р., 51622,89 грн. 3% річних, 1302095,32 грн. нарахувань інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04.12.2014р. між приватним підприємством „Пакт" і товариством з обмеженою відповідальністю „Кастерлі" був укладений договір поставки №04/12-2, згідно умов якого позивач передає у власність відповідачу, а відповідач приймає та оплачує катанку мідну, проволоку мідну та інший товар у кількості та асортименті, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача 3749461,84 грн. заборгованості, з яких 3193076,76 грн. - сума основного боргу, 278904,06 грн. - інфляційних втрат, 51622,89 грн. - 3% річних та 227015,37 грн. пені.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить діючому законодавству, не порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб та підписана уповноваженою особою (представником ТОВ „Кастерлі" Носкіна І.М.), тому судом приймається.

Таким чином, предметом спору по справі є стягнення 3749461,84 грн., з яких 3193076,76 грн. - сума основного боргу, 278904,06 грн. - інфляційних втрат, 51622,89 грн. - 3% річних та 227015,37 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем в позовній заяві подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що акумулюються та надходять на всі рахунки відповідача, а також на рахунки, які можуть бути відкриті відповідачем в межах суми 4898717,34 грн.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011 р., передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням вищевказаного, клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд залишає без задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином невжиття зазначених ним заходів по забезпеченню позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому саме із зазначеного спору.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про визнання позову в частині зменшення позовних вимог та просить розстрочити виконання рішення суду.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Кастерлі" (Продавець) та приватним підприємством „Пакт" (Покупець) був укладений договір поставки №04/12-2, згідно умов якого Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує катанку мідну, проволоку мідну та інший товар у кількості та асортименті, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.1 договору.)

Відповідно до п. 2 договору, ціни на Товар вказуються у відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.3. даного договору, Покупець оплачує вартість Товару після його поставки протягом 10 робочих днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Покупець має право вносити предоплату за Товар відповідно до оформлених накладних, виставлених рахунків-фактур або додатках-специфікаціях.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.5 договору, поставка Товару здійснюється Сторонами на умовах Міжнародних правил щодо тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 р., умови якої вказуються в додатках-специфікаціях. Термін постачання Товару обмовляється в листах-заявках, оформлених накладних, виставлених рахунках-фактурах або додатках-специфікаціях.

Згідно п. 5 договору, якість Товару повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам для даного виду Товару. Покупець не має права без погодження: з Продавцем використовувати Товар, по якій ним заявлена претензія.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох Сторін і діє до "31" грудня 2014 року. Дія цього Договору автоматично продовжується на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить/іншій стороні в письмовій формі про його розірвання за один місяць до припинення Договору. Дія цього Договору може бути припинена достроково за згодою сторін, за умови виконання сторонами зобов'язань по цьому Договору (р.6 договору.)

Відповідно до п.7.2 даного договору, якщо Сторона не виконає свої зобов'язання в терміни, вказані в Договорі, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення що діє в цей період, але не більше 7 % від суми простроченого зобов'язання.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Між сторонами 15.12.2014р. укладено додаток №1 (специфікація) до даного договору, за умовами якого „Продавець" зобов'язується поставити, а „Покупець" оплатити та прийняти продукцію в наступному асортименті: катанка мідна МКЛБ 2 в кількості 28,275 тонн по ціні з ПДВ за тонну 125000,00 грн., всього на загальну суму 3534375,11 грн. (п.1 додатку).

Згідно п.2 даної специфікації, постачання товару здійснюється до 25.12.2014р.

Відповідно до п.3 специфікації, оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту постачання.

Згідно п.4 специфікації, умови постачання: самовивоз.

Між сторонами 25.12.2014р. укладено додаток №2 (специфікація) до даного договору, за умовами якого „Продавець" зобов'язується поставити, а „Покупець" оплатити та прийняти продукцію в наступному асортименті: катанка мідна МКЛБ 2 в кількості 8,027 тонн по ціні з ПДВ за тонну 125000,00 грн. на загальну суму 1003375,03 грн., катанка мідна МКЛБ 2 в кількості 5,261 тонн по ціні з ПДВ за тонну 125000,00 грн. на загальну суму 657625,02 грн., жила струмопровідна мідна 30*0,24 в кількості 0,752 тонн по ціні з ПДВ за тонну 128000,00 грн. на загальну суму 96256,01 грн., жила струмопровідна мідна 50*0,24 в кількості 1,019 тонн по ціні з ПДВ за тонну 128000,00 грн. на загальну суму 130432,01грн., жила струмопровідна мідна 50*0,3 в кількості 2,070 тонн по ціні з ПДВ за тонну 128000,00 грн. на загальну суму 264960,01 грн., жила струмопровідна мідна 75*0,3 в кількості 2,068 тонн по ціні з ПДВ за тонну 128000,00 грн. на загальну суму 264704,00 грн., жила струмопровідна мідна 75*0,39 в кількості 0,378 тонн по ціні з ПДВ за тонну 128000,00 грн. на загальну суму 48384,00 грн., всього на загальну суму 2465736,08 грн. (п.1 додатку).

Згідно п.2 даної специфікації, постачання товару здійснюється до 30.12.2014р.

Відповідно до п.3 специфікації, оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту постачання.

Згідно п.4 специфікації, умови постачання: за рахунок Продавця.

Позивач на виконання умов договору №04/12-2 від 04.12.14р., по видаткових накладних №54 від 23.12.2014р. на суму 2498875,08 грн., №55 від 23.12.2014р. на суму 1035500,03 грн. згідно довіреності №723 від 19.12.2014р., №56 від 30.12.2014р. на суму 1003375,03 грн., №57 від 30.12.2014р. на суму 1462361,05 грн. згідно довіреності №736 від 24.12.2014р., ТТН №301202 від 30.12.2014р., №301204 від 30.12.2014р. та специфікаціями від 15.12.2014р., 25.12.2014р. передав відповідачу товару на загальну суму 6000111,19 грн.

Відповідач з позивачем розрахувався частково на суму 2757034,43 грн., що підтверджується виписками банку. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 3193076,76 грн.

На момент звернення до суду, заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи становить 3193076,76 грн., що підтверджена договором, специфікаціями та видатковими накладними.

Відповідно до п.7.2 договору, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 227015,37 грн. за період з 09.01.2015р. по 07.06.2015р.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 51622,89 грн. 3% річних та 278904,60 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції.

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 3193076,76 грн. заборгованості, 227015,37 грн. пені, 51622,89 грн. 3% річних та 278904,60 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 6000111,19 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 2757034,43 грн., що підтверджується виписками банку.

Як встановлено судом, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 3193076,76 грн..

Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 3193076,76 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Як слідує із матеріалів справи, позивачем проведено нарахування пені в сумі 227015,37 грн. із врахуванням п.7.2 договору, якщо Сторона не виконає свої зобов'язання в терміни, вказані в Договорі, вона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення що діє в цей період, але не більше 7 % від суми простроченого зобов'язання.

Судом в даному випадку приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 227015,37 грн. грн. - пені за період з 09.01.2015р. по 07.06.2015р.

Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 227015,37 грн. підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 278904,60 грн. та 3% річних в сумі 51622,89 грн.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції в сумі 278904,60 грн. та 3% річних в сумі 51622,89 грн., суд вважає за необхідне задовольнити.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення суду від 24.07.2015р. по справі №924/1003/15 терміном на чотири місяці, починаючи 2000000,00 грн. - до 15.08.2015р., 600000,00 грн. до 15.10.2015р., 600000,00 грн. до 15.11.2015р. та 625526,62 грн. до 01.12.2015р. відповідно до графіка, що додається.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення суду не заперечує.

Розглянувши заяву про розстрочку рішення, заслухавши доводи, пояснення і заперечення представників сторін, господарським судом враховується наступне :

Відповідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Статтею 121 цього Кодексу передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарським судом враховується матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (Роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування ст.121 Господарського процесуального кодексу України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (п.10) визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Оцінюючи доводи відповідача та надані ним докази на підтвердження важкого фінансового стану, ступінь його вини у виникненні спору, господарський суд, вважає можливим, задоволити заяву ПП „Пакт" і розстрочити виконання судового рішення.

Подана заява про розстрочку виконання рішення суду по справі №924/1003/15 судом розглянута та приймається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, ст. 82, 83, 84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТЕРЛІ" м. Харків до приватного підприємства "Пакт" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області про стягнення 3750619,62 грн. з яких 3192076,76 - сума основного боргу, 227015,37 грн. - пеня, 278904,60 грн. - сума інфляційних втрат, 51622,89 грн. - три відсотки річних задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Пакт" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, проспект Грушевського,43, код 21332137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТЕРЛІ" (м. Харків, Шатилова Дача, 4, код 39320585) - 3193076,76 грн. (три мільйони сто дев'яносто три тисячі сімдесят шість гривень 76 коп.) заборгованості, 227015,37 грн. (двісті двадцять сім тисяч п'ятнадцять гривень 37 коп.) пені, 278904,60 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот чотири гривні 60 коп.) нарахувань інфляції, 51622,89грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять дві гривні 89 коп.) 3% річних, 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору зі сплатою платежу: до 15.08.2015р. - 2000000,00 грн. (два мільйони гривень 00 коп.), до 15.10.2015р. - 600000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 коп.), до 15.11.2015р. - 600000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 коп.), до 01.12.2015р. - 623699,62 грн. (шістсот двадцять три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 62 коп.)

Видати наказ.

Повний текст складено 29.07.2015р.

Суддя С.В. Гладій

Пом. судді: І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача,4)

3 - відповідачу. (м. Кам. - Подільський, пр-т Нрушевського,43 )