Постанова

від 26.03.2010 по справі 2-а-37/10-0407

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року Справа 2-а-37/10-0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АЕ № 088419 від 02.12.2009 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшим сержантом міліції ОСОБА_2, про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі - 430 грн., передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову в позовній заяві позивач зазначив, що постановою інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 від 02.12.2009 року на позивача накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 430 гривень, за те, що він, 02.12.2009 року в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем, рухався по вул. Калініна і повернув на вул. Орловська, начебто, на вимкнуту додаткову секцію світлофора. Позивач вважає, що постанову винесено з порушенням чинного законодавства та стверджує, що з його сторони порушення правил дорожнього руху не було, оскільки він почав перетинати перехрестя на зелену додаткову секцію сигналу світлофора, але стан дороги на перехресті знаходився у незадовільному стані, тому на виконання маневру позивачу знадобилось більше часу. Відповідно до п. 8.7.3 ПДР України, зелений миготливий сигнал світлофору дозволяє рух транспортного засобу. Згідно п.8.10 тих же Правил -в разі ввімкнення жовтого сигналу, водіям, що не можуть зупинити транспортний засіб перед стоп-лінією, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки руху. В його випадку, позивач почав рухатися на зелений сигнал світлофору і на час його перемикання знаходився на трамвайній колії, тому він рухався далі бо не міг зупинити транспортний засіб на трамвайній колії, щоб не створювати ніякої небезпеки дорожньому руху. Працівники ДПС знаходилися за рогом, на відстані 150-200 м. від світлофору, тому бачити додатковий сигнал (зелену стрілку) не мали можливості. В своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що проїхав перехрестя на зелений додатковий сигнал світлофору. Статтею 280 КУпАП передбачено обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи. Проте, інспектор ДПС не беручи до уваги пояснення позивача , не дослідивши докази, склав протокол та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, інспектор ДАІ не надав та не зазначив про це ні в протоколі ні в постанові Свідки запрошені не були, хоча свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходилися в автомобілі позивача. Тому дії відповідача позивач вважає неправомірними і необґрунтованими. В постанові не вказано, на якому транспортному засобі позивач їхав. Позивач вважає дії інспектора ДПС і постанову незаконними.

В судовому засіданні позивач позов та його обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що попереду нього стояли два автомобіля. Він розпочав свій рух за ними на додатковий сигнал світлофору, що дозволяв рух - зелену стрілку. Коли в'їхав на перехрестя і автомобіль знаходився на трамвайній колії, то стрілка відключилася, але він, відповідно до ПДР України, продовжив рух, небезпеки для руху не було. Його заперечення відповідач до уваги не взяв, з свідками відмовився розмовляти. Ніяких прав та обов'язків правопорушника йому не роз'яснялося. Свої пояснення позивач обґрунтував, посилаючись на надані ним карту-схему частини території м. Дніпропетровська та фото тієї ж частини території, виконаного супутником, а саме, перехрестя пр. Калініна та вул. Орловської.

Відповідач - інспектор ДПС ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але неодноразово надавав письмові заяви про розгляд справи за його відсутності, в яких зазначив, що позов не визнає, вважає, що адміністративний матеріал у відношенні гр.. ОСОБА_1 складений ним правомірно та обґрунтовано, прохає суд прийняти рішення згідно діючого законодавства.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що, коли вони разом з позивачем, який керував автомобілем, їхали в Дніпропетровську, то перехрестя стали перетинати на сигнал світлофору, що дозволяв рух, зелену стрілку. Коли вони спробували про це сказати працівникові ДАІ, то він не побажав з ними розмовляти.

Як витікає з копії постанови серії АЕ № 088419 від 02.12.2009 року, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні в справі виконавчого провадження, наданій відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції: «02.12.2009 року ІДПС БДПС ВДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська ст. с-нт міліції ОСОБА_2, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що «02.12.2009 року о 16.05 год. в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. Дн-вська обл.. м. Вільногірськ вул. Садова №16, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Калініна повернув ліворуч на вул.. Орловська на вимкнуту додаткову секцію світлофору. Ураховуючи, що ОСОБА_5 скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП, та керуючись положеннями статті 14-1, ч.ч. 5,6 статті 258 та статті 283 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: 1. Притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення в у вигляді штраф у розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень….. Постанова може бути оскаржена згідно ст.ст. 287-289 КУпАП протягом 10 днів від дня її винесення. Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження 12.12.09. Примірник постанови отримано 02.12.2009 року правопорушником. До постанови додається протокол АЕ 161441.»

Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 161441 від 02.12.2009 року, «ІДПС БДПС ВДАІ ст. с-нт міліції ОСОБА_2, склав протокол про те, що громадянин ОСОБА_1 02.12.2009 р. о 16.05 год. в м. Дніпропетровську, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2 по пр. Калініна повернув ліворуч на вул.. Орловська на вимкнуту додаткову секцію світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (з) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 02.12.2009 року о 16 год. 10 хв. В м. Дніпропетровську - під розписку. ОСОБА_1 надав письмове пояснення: « С показаниями инспектора не согласен, так как проехал на зеленый сигнал светлофора». До протоколу додано постанову АЕ 088419, є підпис про отримання копії протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та підпис посадової особи, яка склала протокол».

Згідно витягу з наказу № 185 о/с від 18.09.2008 року начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області, старшого сержанта міліції ОСОБА_2 призначено інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУУМВС України в області. з 20.09.2008 року.

Згідно копії постової відомості розстановки нарядів несення служби О\С батальйону ДПС ВДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська на 02 грудня 2009 року (строчка 10), в період з 15.00 до 23 00 годин ОСОБА_2 ніс службу на пр. Петровського - вул. Київська.

Згідно картки маршруту патрулювання № 26 батальйону ДПС ДАІ відділу ДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, зазначено схематично та текстуально проспект Петровського, вул. Київська з прилеглими вулицями, проспект Калініна без зазначення прилеглих вулиць, зазначені характеристики маршрутів, та час чергування трьох змін: з 07.00 до 15.00 год., 3 15.00 до 23.00 год., з 23.00 до 07.00 год. внизу зазначено: Командир батальйону ДПС ДАІ ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ГУМВС України в області підполковник міліції нерозбірливий підпис ОСОБА_6, 11.01.2010 року. Суд звертає увагу на те, що картка маршруту патрулювання підписана керівником лише 11.01.2010 року, а не 02.12.2009 року.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 02.12.2009 року інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшим сержантом міліції ОСОБА_2, який є суб'єктом владних повноважень та який діяв в межах своєї компетенції, на підставі безпосереднього виявлення порушення ПДР України, 02.12.2009 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 161441 у відношенні ОСОБА_1 про скоєння останнім правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на підставі цього протоколу винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 088419 від 02.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 02.12.2009 р. о 16.05 год. в м. Дніпропетровську, керуючи ав-м «Деу», д/н НОМЕР_3, по пр. Калініна повернув ліворуч на вул. Орловська на вимкнуту додаткову секцію світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3 (з) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 430.00 грн., копії вказаних протоколу та постанови були вручені позивачеві 02.12.2009 року.

Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);- безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за проїзд водіями транспортних засобів на заборонний сигнал світлофора, за що передбачене адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.8.7.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, зі змінами та доповненнями, сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).

Згідно п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно п. 8.11 ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП , до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

Згідно «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592: - п. 1.1. Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкція) визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС); - п. 2.1. Працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами; - п. 13.3.4. одною із форм несення служби є використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР; п. 14.1. Підставою для зупинення транспортних засобів є: п.14.1.1. Порушення ПДР водіями, п. 14.1.7. Необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути; - п.18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється: п. 18.7. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється: звертатися до учасників дорожнього руху на "ти"; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред'являти безпідставні звинувачення; п.18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Згідно абзацу 3 п. 28.2., у розмові з громадянами працівники підрозділів ДПС зобов'язані виявляти спокій і витримку. Недопустимі грубощі, вирази та репліки, які ображають людську гідність, будь-які дії, що свідчать про неповагу до громадян, коментарі, які не стосуються виконання службових обов'язків.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень: інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старший сержант міліції ОСОБА_2, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 161441 від 02.12.2009 року у відношенні ОСОБА_1 та винесенні постанови серії АЕ № 088419 від 02.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 430 грн., в порушення вимог п.3,п.5,п.9 ч.3 ст.2 КАС України, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно, без урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення не було зазначено інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач міг об'єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; не спростоване заперечення позивача, що він рухався на сигнал світлофора, який дозволяв рух; до протоколу не долучено жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо), матеріали фото-відеозйомки, які б могли бути визнані судом джерелами доказів; відповідач - інспектор ДПС ОСОБА_2 прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і виніс про це постанову: - необґрунтовано, тобто, за відсутності для такого висновку доказів; - без вирішення питання про задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність будь-яких записів посадової особи у протоколі щодо вирішення клопотань; без врахування даних про особу позивача; в протоколі відсутні текстуально викладені права та обов'язки правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, що викликає сумнів у тому, що ці права та обов'язки, насправді, були доведені позивачеві, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема, користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, сам позивач заперечує факт роз'яснення йому його прав під час складання протоколу та постанови.

На підставі викладеного, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за недоведеності його вини.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не надано суду жодних доказів для підтвердження своїх заперечень проти заявленого позову, які б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, крім посилання на протокол серії АЕ № 161441 від 02.12.2009 року, який на підставі наведеного вище, суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд приходить до висновку, що заперечення відповідачів є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на об'єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 161441 від 02.12.2009 року та постанова про адміністративне правопорушення серії АЕ № 088419 від 02.12.2009 року, які були складені у відношенні позивача ОСОБА_1 відповідачем - суб'єктом владних повноважень, інспектором ДПС ОСОБА_2, - необґрунтовані і незаконні, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за недоведеності його вини, що, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,99-102,158-163,167,185,186,254 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2, що були направлені на притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не законними.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 088419 від 02.12.2009 року, винесену інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 450.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.

Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію постанови не пізніше наступного дня після її виготовлення в повному обсязі надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.