Рішення

від 29.07.2015 по справі 395/168/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1211/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Щенюченко С. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.,

суддів: Суржика М.М., Сукач Т.О.,

з участю секретаря: Кечкіна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Матковської Олени Сергіївни, яка діє від імені та в інтересах приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2015 року у справі за позовом представника позивача Матковської Олени Сергіївни в інтересах приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Подурця Л.О.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області, Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року приватне підприємство «Агрофірма Кам'янська» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, фермерського господарства «Подурця Л.О.», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,5276 га кадастровий НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Подурця Л.О.», яка розташована в адміністративних межах Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області .

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 20.09.2006 року між приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Новомиргородському відлілі КРФДП «ЦДЗК» (запис в книзі реєстрації № 178) відповідно до вимог законодавства чинного на дату реєстрації.

25.07.2011 року відділом Держкомзему Новомиргородського району Кіровоградської області зареєстровану додаткову угоду про подовження строку дії вищевказаного договору оренди терміном на 5 років.

Таким чином договір оренди є чинним, не розірваним, не припиненим та не визнаним недійсним у встановленому законом порядку. Земельна ділянка, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 06.11.2001 року належить ОСОБА_3 використовується приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» шляхом вирощування сільськогосподарським культур та з користування підприємства не вибувала.

За період з 2006 р. по 2014 р. підприємством орендодавцю сплачувалася орендна плата в повному обсязі, заборгованість (порушень) по виконанню договірних зобов'язань у позивача відсутня.

Проте, вказана земельна ділянка стала предметом договору оренди між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Подурця Л.О.», укладеного строком на 10 років та зареєстрованого в реєстраційній службі Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Укладення договору оренди з фермерським господарством «Подурця Л.О.» підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

У зв'язку з чим дії відповідача суперечать вимогам законодавства та порушують права приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» як орендаря.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено - відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області та Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.44-46).

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Привате підприємство «Агрофірма «Кам'янська» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, судом не враховано, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Подурця Л.О.» укладений на час перебування її в оренді у приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» на підставі діючого та чинного договору, чим порушено права позивача як орендаря. Крім того, не дотримуючись положень ст. 11 ЦПК України, суд вийшов за межі позовних вимог зробивши висновки про нікчемність договору оренди та додаткової угоди, укладених між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що договір оренди між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Подурця Л.О.» не порушує охоронюваних законом прав позивача, оскільки укладений після закінчення строку дії попереднього договору оренди з приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська», строк якого закінчився 13.09.2009 року. Крім того, крім того він не відповідає вимогам ст. 203 та 228 ЦК України.

Проте, з такими судовими висновками, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області погодитись не може за наступного.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 06.11.2001 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка загальною площею 2,5276 га., кадастровий НОМЕР_1, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

13.09.2004 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,53 га., розташованої на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, строком на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації, дія якого закінчується 13.09.2009 року (п.2.2.) (а.с.4-5).

Земельну ділянку площею 2,53 га в оренду ОСОБА_3 передала приватному підприємству «Агрофірма «Кам'янська» 13.09.2004 року, тобто в день підписання вищевказаного договору оренди, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 13.09.2004 року (а.с.6).

Реєстрацію договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» Новомиргородським відділом КРФДП «ЦДЗК» здійснено 20.09.2006 р. (а.с.6).

06.08.2008 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року, якою строк дії договору оренди подовжено на 5 (п'ять) років з моменту реєстрації додаткової угоди (а.с.7).

Новомиргородським відділом КРФДП «ЦДЗК» додаткову угоду від 06.082008 року до договору оренди земельної ділянки укладеного 13.09.2004 року зареєстровано 25 липня 2011 року (а.с.7).

Хоча в додатковій угоді сторонами вжито словосполучення «подовжити терміном на 5 років», фактично сторони, виходячи з понять строку та терміну (ст.251 ЦК) подовжили строк дії договору оренди, визначивши його роками (ст. 252 ЦК), що відповідає і ст.19 Закону України «Про оренду землі».

Наведене свідчить що загальний строк дії договору становить 10 років, з 13.09.2004 року по 13.09.2009 року та з 13.09.2009 року по 13.09.2014 року.

Таким чином, з урахуванням додаткової угоди дію договору оренди від 2004 року припинено 13.09.2014 року в зв'язку із закінченням строку його дії.

Позивач помилково вважає, що перебіг початку дії договору (угоди) починається з дати державної реєстрації договору оренди землі (додаткової угоди).

Вказане суперечить як умовам укладених між сторонами договору та додаткової угоди, так і діючому законодавству.

Сторони не заперечують, що договір оренди, після того як вони досягли згоди щодо його істотних умов підписаний ними 13.09.2004 року . Отже, моментом укладення договору є саме 13.09.2004 року, а моментом укладення додаткової угоди до цього договору є дата її підписання 06 серпня 2008 року.

24.112014 року між між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Подурця Л.О.» укладено договір оренди земельної ділянки згідно якого ОСОБА_3 передала належну їй земельну ділянку, яка була предметом договору оренди укладеного ним 13.09.2004 року з приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська», в оренду строком на 10 років фермерському господарству «Подурця Л.О.» .

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У цивільному законодавстві розмежовуються поняття строку договору та набрання чинності договором. Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно до ст. 640 ЦК України моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На підставі статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на час підписання договору оренди) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. 16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», яким статті 18 та 20 Закону № 161-XIV виключені, а ст. 6 доповнена ч. 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, речових прав на нерухоме майно,тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Державна реєстрація лише свідчить про те, що договір та додаткова угода набрали чинності (юридичної сили), тобто визнані державою. Ця державна реєстрація не може змінювати моменту укладення договору, а отже і початку перебігу строку дії договору та додаткової угоди.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України висловленій у постанові від 19.02.2014 року (справа №6-162 цс13).

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк дії договору оренди земельної ділянки укладений 13.09.2004 року ОСОБА_3 з приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» закінчується 25.07.2016 року, оскільки загальний строк його дії становить 10 років (5+5) та з урахуванням додаткової угоди закінчився саме 13.09.2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач до закінчення строку дії договору оренди з приватним підприємством «Агрофірма «Кам'янська» уклав інший договір оренди на підставі якого передав в оренду належну йому земельну ділянку, яка була предметом договору оренди від 13.09.2004 року на 10 років фермерському господарству «Подурця Л.О.».

Проте, з позовом за захистом порушеного права приватне підприємство «Агрофірма «Кам'янська» звернулося лише 04 лютого 2015 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди від 13.09.2004 року.

Крім того, за ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» приватне підприємство «Агрофірма Кам'янська» не скористалося своїм переважним правом на поновлення договору оренди та не повідомило орендодавця у встановлений законом строк про свої наміри на продовження дії договору, оскільки вважало, що строк його дії закінчується лише 25 липня 2016 року.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що сторони, у зв'язку з затримкою на декілька років державної реєстрації договору оренди та додаткової угоди, досягли згоди щодо продовження строку дії укладеного договору оренди та узгодили інший кінцевий строк дії цього договору, а саме 25 липня 2016 року. Встановлення позивачем такого кінцевого строку договору свідчить про загальний строк фактичного перебування земельної ділянки в оренді у позивача майже 12 років та суперечить принципам добросовісності та справедливості.

За таких обставин, укладення договору між ОСОБА_5 та фермерським господарством «Подурця Л.О.» не порушило право позивача, як орендаря, який не був стороною цього договору (ст.3 ЦПК).

В межах заявлених позовних вимог підстави для визнання договору оренди недійсним відсутні.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд вийшов за межі позовних вимог, зазначивши, що однією з підстав для відмови в позові є нікчемність відповідно до ст.228 ЦК України окремих положень договору оренди, який було укладено з позивачем, щодо строку договору.

Крім того, не всі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, є суперечливими та кінцевого висновку з яких правових підстав суд відмовив у задоволенні позову, рішення не містить, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» - задовольнити частково.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2015 року - скасувати.

В задоволенні позову приватного підприємства «Агрофірма «Кам'янська» до до ОСОБА_3, фермерського господарства «Подурця Л.О.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області, Відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: