Рішення

від 19.06.2006 по справі 1/523-21/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/523-21/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.06.06                                                                                           Справа№ 1/523-21/131

Суддя Масловська Л.З.

За позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, - Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес”, м.Трускавець Львівської області

Про повернення державного майна та стягнення неустойки в сумі 3002,86грн.

Представники:

від позивача: Медвідь-юр. РВ ФДМУ, Галас-нач.юр./відд. залізниці

від відповідача: Кураш-д-р

    Суть спору:

         Львівський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області –Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” із позовом про зобов”язання ТзОВ “Експрес” повернути державне нерухоме майно Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” шляхом звільнення частини приміщення, яке занаходиться за адресою: Львівська область Дрогобицький район, м.Трускавець, ст. Трускавець та стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна в розмірі 3002,86грн..

         Ухвалою господарського суду від 22.05.2006року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.06.2006року.

          В засіданні суду позивач звернувся із заявою про зміну його найменування на Державне територіально-галузеве об”єднання “Львівська залізниця” відповідно наказу № 80 Міністерства транспорту та зв”язку України від 31.01.2006року та довідки ЄДРПОУ № 671.

          В судовому засіданні 13.06.2006року судом оголошувалась перева до 19.06.2006року.

          Сторонам присутнім в засіданні роз»яснено їх права, передбачені ст.22 ГПК України.

          Від здійснення технічного запису судового процесу учасники процесу відмовились.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників, суд встановив.

01.12.2002 року Львівською дирекцією залізничних перевезень в якості орендодавця укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності з  ТзОВ “Експрес” (орендарем), а  25.04.2003 року начальником регіонального відділення фонду держмайна України у Львівській області погоджено розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень Львівської державної залізниці.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Предметом договору є передача-приймання в строкове платне користування вбудованого приміщення буфету вокзалу ст.Трускавець Львівської залізниці площею 87,46м2, розміщених за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, м.Трускавець, ст. Трускавець та знаходиться на балансі Львівської дирекції залізничних перевезень.

Пунктом 10 договору встановлений термін дії договору строком  на 1 рік до 30 листопада 2003 року. Пунктом 10.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї сторони протягом одного місяця про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності,  договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах. Аналогічне правило міститься і у ч.2 ст. 17 Законі України "Про оренду державного та комунального майна".

Однак, прокуратура просить суд винести рішення яким зобов”язати відповідача повернути орендоване ним державне нерухоме майно позивачу- Державному територіально-галузевому об”єднанню “Львівська залізниця”, оскільки з моменту вступу в дію Господарського кодексу України право на укладання договорів оренди державного та комунального майна належить Фонду держмайна України та його  регіональним відділенням.

Позовні вимоги в частині повернення орендованого майна, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.

Ст. 287 Господарського кодексу України встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом. Із розділу IX Господарського кодексу України слідує, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Зі вступом в законну силу Господарського кодексу України, законодавець припинив право державного підприємства бути орендарем державного нерухомого майна, поклавши таке повноваження на згаданий орган виконавчої влади.

З огляду на викладене вищезазначений договір оренди припинив свою дію 30.11.2004року, і не міг бути пролонгований сторонами після 2005р. а державне нерухоме майно підлягало поверненню Львівській дирекції залізничних перевезень.

Таким чином, орендарем порушені вимоги ст. 287 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 5 Закону України "Про  оренду державного та комунального майна".

Згідно п 5.7 розділу 5 Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, негіршому ніж на момент передачі його в оренду. Крім того, п.1 ст. 27 передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

30.11.2004року начальник Львівської дирекці залізничних перевезень звернувся до відповідача із листом № 381/ДН-ОР про звільнення та повернення  орендованих ним приміщень в зв”язку із закінченням терміну дії договору, який залишений останнім без задоволення..

Станом на 27.10.2005р. об'єкт оренди знаходиться в користуванні орендаря та орендодавцеві неповернутий.

Щодо нарахованої позивачем неустойки в розмірі 3002,86грн. суд відмовляє в її стягненні з огляду на те, що при нарахуванні неустойки у відповідності до п.9.1 договору позивач посилається на неналежно виконані відповідачем договірні зобов”язання в частині своєчасності повернення орендованого державного майна станції Львів,  що передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України на підставі якої позивач нарахував неустойку в подвійному розмірі орендної плати за користування річчю за час прострочення. Відповідно  ст. 180 ЦК УРСР передбачено, що угода про неустойку (штраф, пеня) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню). Аналогічна норма міститься у ст.547 ЦК України. В даному випадку договором ( п.3.5) передбачена  лише сплата пені за несвоєчасну або не в повному обсязі сплачену орендну плату. П.2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодаавства.

З огляду на викладене, суд задовільняє позовні вимоги частково.

Відповідач проти позову не заперечує, однак просить суд відстрочити виконання виселення терміном до 30.11.2006року.

Клопотання позивача суд задовільняє шляхом відстрочки звільнення приміщення в термін до 19.07.2006року.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, у відповідності до ст.49 ГПК України.

             Керуючись ст. 180 ЦК УРСР, ст. ст. 547. 627, 638, 639, 785 ЦК України, ст. ст. 49, 82-84, 116, 121 ГПК України, суд-

                                                      В И Р І Ш И В:

            1. Позов задоволити частково.

              2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес”, вул. Біласа, 12 , м.Трускавець  Дрогобицького району Львівської області (код ЄДРПОУ 31859970) повернути Державному територіально-галузевому об”єднанню “Львівська залізниця” державне нерухоме майно шляхом звільнення частини приміщення, яке знаходиться за адресою: Львівська область Дрогобицький район, м.Трускавець, ст. Трускавець в термін до 19.07.2006року.

              3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес”, вул. Біласа, 12 , м.Трускавець  Дрогобицького району Львівської області (код ЄДРПОУ 31859970) в дохід державного бюджету 85,00грн. за розгляд справи господарським судом.

              4. Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес”, вул. Біласа, 12 , м.Трускавець  Дрогобицького району Львівської області (код ЄДРПОУ 31859970) на користь ДП «Судовий інформаційний центр»118,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

              5. В решті позовних вимог - відмовити.

            Накази видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                                       Масловська Л.З.