Ухвала

від 27.11.2014 по справі 702/252/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2916/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси клопотання представника ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 Україна» про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_7 через свого представника за довіреністю - ОСОБА_9 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання правочину недійсним.

В ході судового розгляду справи позивач змінила позовні вимоги та посилається на наступне.

Відповідно до Державного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319872, виданого 01.08.2001 року вона є власником земельної ділянки, площею 2,280 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Користуючись правами передбаченими Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" вона уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Жильнельфа Вельє" в особі директора ОСОБА_10, що діяв на підставі Статуту. В березні 2014 року їй стало відомо, що у Реєстраційній службі Монастирищенського РУЮ Черкаської області зареєстровано договір оренди спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_7 та СФГ "ОСОБА_1 Україна".

Позивач вважає, що зазначений договір оренди земельної ділянки є недійсним з моменту його вчинення, в зв'язку із наступним.

Позивач не підписував договір оренди земельної ділянки з СФГ "ОСОБА_1 Україна" та не уповноважував інших осіб на підписання даного договору. В обґрунтування даної підстави для визнання договору недійсним посилається на ст. ст. 202, 203, 215, 236 ЦК України. Оскільки договір оренди земельної ділянки з СФГ "ОСОБА_1 Україна" від її імені підписаний не нею та не уповноваженою на це, невідомою особою, вважає, що є всі підстави для визнання договору оренди земельної ділянки СФГ "ОСОБА_1 Україна" недійсним в повному обсязі з дати його вчинення. Як вбачається зі змісту договору оренди між позивачем та СФГ "ОСОБА_1 Україна", умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки - не зазначені взагалі, у вищевказаному договорі відсутня істотна умова щодо об'єкту оренди оскільки не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, що на думку позивача також є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

В обґрунтування даної підстави посилається на ст. ст. 638, 792 ЦК України, ст. ст. 4-6, 11, 14, 15, 17, 18, 19 Закону України "Про оренду землі". Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Більш того, при укладенні спірного договору оренди землі відповідачем було порушено також вимоги статті 15 ЗУ "Про оренду землі", п. 43 Договору, у відповідності з якими вказано, що невід'ємною частиною договору оренди є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Незважаючи на це, до договору оренди не долучені вищевказані документи, які є складовими частинами договору, що є порушенням порядку укладення та реєстрації договорів оренди земельної ділянки встановлених законом. Права та охоронювані законом інтереси позивача порушуються також систематичним невиконанням договору з боку відповідача: відповідачем не виконується обов'язок застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів, що є порушенням вимог ст. 24 ЗУ "Про оренду землі" та п. 17 Договору. Протягом строку існування договору відповідач не здійснює жодних агротехнічних заходів (забезпечення міндобривами та інше), які б дозволяли утримувати передану йому в оренду земельну ділянку в належному родючому стані, в зв'язку з чим об'єкт оренди не тільки зазнав суттєвих змін та виснаження, але і подальше знаходження спірної земельної ділянки в користуванні відповідача є неможливим та завдає шкоди правам та інтересам позивача. Відповідачем порушується обов'язок зі сплати орендної плати та відповідно ст. 21 ЗУ "Про оренду землі". Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься у грошовій формі, натуральної форми оплати договором не встановлено. Між тим в грошовій формі відповідач орендної плати за час користування земельною ділянкою не вносив. Тобто оскаржуваним договором взагалі не передбачалась натуральна форма оплати. Тим паче, що навіть при видачі орендної плати сільськогосподарською продукцією між позивачем та відповідачем мав укладатись акт приймання передачі, в якому має зазначатись розмір орендної плати та її еквівалент в натуральній формі. Проте такі акти не укладались. Більше того не зазначено в договорі фактичний розмір певного виду сільськогосподарської продукції, що дає можливість відповідачу, порушуючи його законні права, на власний розсуд, щороку встановлювати її фактичну кількість. Відповідно до п. 10 Договору, обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Проте відповідач не проводив збільшення розміру орендної плати з урахуванням індексації. Відповідачем занижено нормативно-грошову оцінку земельних ділянок.

В обґрунтування даної підстави посилається на ОСОБА_9 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим у Мін'юсті 05.04.2006 року за № 388/12262, Постанову Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 "Про внесення змін до ОСОБА_9 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", згідно з якою з січня 2012 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведених станом на 01.07.1995 року (з урахуванням індексації), також застосовується коефіцієнт змін у рентному доході 1,756. Відповідно до інформації Відділу Держземагентства в Монастирищенському районі Черкаської області середній розмір одного земельного паю становить 2,25 га, середня нормативно - грошова оцінка одного земельного паю за 2012 - 2014 роки з к 1.756 становить 58 412 грн., середній розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки становить 1752 грн., середній розмір орендної плати в розмірі по 4.5% від нормативної грошової оцінки становить - 2628 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки зазначеної в договорі є в декілька разів меншою від її дійсної вартості. Фактично заниження нормативно-грошової оцінки призводить до заниження розміру орендної плати, оскільки остання обчислюється від неї в процентному відношенні, що безумовно порушує права позивача. Таким чином, право володіння, користування і розпорядження позивачем своєю власністю, підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Просила суд визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди земельної ділянки площею 2,280 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, належної позивачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 0319872, виданого 01.08.2001 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (фермерським) господарством "ОСОБА_1 Україна", зареєстрованого в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, скасувати його державну реєстрацію, зобов'язати відповідача повернути їй її земельну ділянку.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, керівник ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 Україна» - ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, обґрунтовуючи яку вказував, що відповідач не погоджується з висновком експертного дослідження, оскільки чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках, а при проведенні почеркознавчої експертизи на стадії розгляду судом першої інстанції не було надано експерту для дослідження відповідної кількості вільних зразків підпису. Тому не можна вважати висновок експерта всебічним, повним та об'єктивним. У зв'язку з чим просив призначити комісійну почеркознавчу експертизу по даній справі на вирішення якої поставити запитання:: « Чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Орендодавець» в договорі оренди земельної ділянки площею 2,280 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного 17.07.2012 року між ОСОБА_7 та СФГ «ОСОБА_1 Україна» ОСОБА_7 , чи іншою особою?».

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що воно підлягає до відхилення .

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідно до постановленої судом ухвали від 03.04.2014 року /а.с.68-69/ було проведено комплексну почеркознавчу та ТЕД експертизу /а.с. 93-103/.

На стадії призначення даної експертизи представник ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 Україна» ОСОБА_12 направляв до суду клопотання про проведення попереднього слухання справи без його участі, при цьому вказував про те, що позов не визнає в повному обсязі , а при вирішенні клопотань позивача покладається на розсуд суду. Своїх запитань на вирішення експертизи та клопотань про необхідність проведення комісійної експертизи не заявляв .

Виконання даної експертизи було доручено експертам Черкаського відділення КНДІСЕ ОСОБА_13, який має стаж експертної роботи з 2001 року, та ОСОБА_14, який має стаж експертної роботи з 1985 року.

Після проведення вказаної експертизи від представника СФГ «ОСОБА_1 Україна» надійшло клопотання про призначення по даній цивільній справі комісійної почеркознавчої експертизи /а.с.195-196/. Обґрунтовуючи це клопотання представник СФГ «ОСОБА_1 Україна» вказав на протиріччя висновків первинної експертизи з матеріалами цивільної справи, а саме з даними відомостей про видачу орендної плати. Крім цього, на думку сторони відповідача, при проведенні первинної експертизи в розпорядження експерта було надано недостатню кількість зразків підпису ОСОБА_7

Розглянувши дане клопотання, суд першої інстанції ухвалою від 30 вересня 2014 року відмовив в його задоволенні через його безпідставність /а.с. 209-210/, належним чином обґрунтувавши таке рішення з посиланням на досліджені судом матеріали справи та законодавчі норми, які регулюють питання призначення і проведення експертиз.

Заявляючи клопотання про призначення комісійної почеркознавчої експертизи, при зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду, представник СФГ «ОСОБА_1 Україна» послався на ті ж обставини та підстави, якими обґрунтовував це клопотання в суді першої інстанції.

Заслухавши експерта ОСОБА_14, який виконував експертизу, дослідивши висновок судово-почеркознавчої експертизи в комплексі з іншими матеріалами справи, колегія суддів не встановила наявність порушень при призначенні та проведенні експертизи і протиріч на які вказував представник СФГ «ОСОБА_1 Україна», а також фактів безпідставного відхилення судом першої інстанції даного клопотання .

Так, при вирішенні питання про призначення почеркознавчої експертизи суд першої інстанції дотримався вимог, визначених ст.143 ЦПК України, чого не заперечував й представник ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 Україна», відібрав зразки підпису ОСОБА_7, кількість яких була достатня для проведення почеркознавчої експертизи, про що свідчить відсутність клопотань від експертів про надання додаткових зразків, що також підтвердив допитаний колегією суддів експерт. Який, зокрема, вказав як на простоту об'єкту дослідження, так і на явну, в тому числі й візуальну, відмінність між підписом в спірному договорі та вільними й експериментальними зразками підпису ОСОБА_7, у зв'язку з чим було зроблено категоричний висновок , що підпис в спірному договорі від імені ОСОБА_7 виконано не нею, а іншою особою довільно, без наслідування будови та ознак зразків її підписів /а.с.98/.

Посилання представника СФГ «ОСОБА_1 Україна» на наявність протиріч між висновками експертизи і матеріалами справи не знайшло свого підтвердження та не було доведено належними доказами при вирішенні заявленого клопотання про призначення комісійної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.148 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.

У п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» надано роз'яснення, що комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Відповідно до ч. 2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Тому, оскільки не було встановлено порушень при вирішенні клопотання відповідача про призначення комісійної почеркознавчої експертизи судом першої інстанції, а з матеріалів справи вбачається, що об'єктами дослідження є лише два підписи, які є нескладними в побудові та були належним чином досліджені при проведенні комплексної експертизи у складі двох експертів, то за таких обставин підстав для призначення комісійної експертизи на стадії перегляду рішення суду в апеляційній інстанції за наведеними у клопотанні доводами , колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.66,143-146,202, 303,307,314-3-315 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 (фермерського) господарства «ОСОБА_1 Україна» про призначення у справі комісійної судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :