Постанова

від 03.02.2012 по справі 2-а-313/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/2603/2531/12

Справа №2-а-313/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2012 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов′язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов′язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що вона одержує пенсію за віком, але після призначення пенсії продовжує працювати. Маючи 24 місяці трудового стажу, вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії і надала всі необхідні для перерахунку пенсії документи, в тому числі довідки про роботу та заробітну плату за 2 роки. Але перерахований розмір пенсії є значно меншим, чим це передбачено законодавством. На підставі викладеного вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, просить суд зобов′язати відповідача перерахувати її пенсію відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. 40, 42 Закону України В«Про загальнообов′язкове державне пенсійне страхуванняВ» , починаючи з 01.09.2011 року, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2010 рік, та здійснити відповідні виплати.

Стороною відповідача до суду надано заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких дії Управління відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

При розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 одержує пенсію за віком, призначену Управлінням Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва.

Після призначення пенсії позивачка продовжує працювати, що підтверджується трудовою книжкою.

Маючи 24 місяці трудового стажу після призначення пенсії, вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсію з урахуванням відпрацьованого часу.

Як зазначає в позові позивачка, розмір її пенсії після перерахунку є меншим, ніж передбачено діючим законодавством. У зв"язку з чим позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог діючого законодавства, але листом їй було відмовлено в такому перерахунку.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені у ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абз. 1 цієї частини враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією з періоду за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10% тривалості страхового стажу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12. 2007 року були внесені зміни, в тому числі і до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Частина 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 вищевказаного Закону в їх первинній редакції.

Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пп. 3 п. 11 якої у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 28.12.2007 року 107-УІ, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно - правові акти (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При цьому умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови КМУ не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує року звернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші нормативно правові акти, які визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскаржень дій чи бездіяльності, рішень суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1/ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2/ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3/ обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4/ безсторонньо (неупереджено); 5/ добросовісно; 6/ розсудливо; 7/ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8/ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9/ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10/ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

За таких обставин суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 11, 18, 71, 93, 99, 104, 161-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України В«Про загальнообов′язкове державне пенсійне страхуванняВ» , рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 В«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадянВ» , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: