Ухвала

від 31.07.2015 по справі 757/16519/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16519/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , сторін кримінального провадження представника юридичної особи, в інтересах якої внесено клопотання ТОВ «РІЕЛСМА» - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням директора ТОВ «Ріелсма» ОСОБА_6 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

15.05.2015 директор ТОВ «РІЕЛСМА» ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів та вимог клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2015 у справі № 757/14005/15-к накладено арешт на грошові кошти, розміщенні на рахунку ТОВ «Ріелсма» ( НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), юридична адреса: м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5,в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках, за першим запитом слідчого на час його надання, а також надати довідку щодо кількості грошових коштів на розрахункових рахунках на час накладення арешту, з забороною розпоряджатися зазначеним майном, що стосується видаткових операцій, за виключенням видаткових операцій щодо обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів). Однак, як зазначено в клопотанні, висновок слідчого судді, що грошові кошти на вищевказаному рахунку ТОВ «РІЕЛСМА» відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КК України, не відповідає фактичним обставинам справи, до того ж будь-які посадові особі ТОВ «РІЕЛСМА» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінально-караного діяння, що свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 в обґрунтування доводів та вимог клопотання, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням МВС здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №12015000000000151, зареєстрованому 19.03.2015 в ЄРДР за фактами фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2015 за клопотанням слідчого ГСУ МВС України ОСОБА_7 накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, розміщенні на рахунку ТОВ «Ріелсма» (ЄДРПОУ39104580) № НОМЕР_2 в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526).

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Положеннями КПК України передбачені два самостійні інститути забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2015. залишеної без змін судом апеляційної інстанції, вбачається, що при накладенні арешту на грошові кошти ТОВ «Ріелсма» (ЄДРПОУ39104580) № НОМЕР_2 в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були підстави для висновку, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Ріелсма» відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення.

Доводи клопотання не містять належного обґрунтування, підтвердженого визначеними законом засобами доказування, яке б надало слідчому судді можливість дійти протилежного висновку та свідчило, що необхідність в арешті грошових коштів ТОВ «Ріелсма» на теперішній час відпала, а відтак слідчий суддя відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст. ст. 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання директора ТОВ «РІЕЛСМА» ОСОБА_6 про скасування арешту майна,-відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1