Рішення

від 23.03.2009 по справі 399-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

23.03.2009

Справа

№2-24/399-2009

За

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, (98100 АР

Крим, м. Феодосія, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До

відповідача Приватного підприємства «Аврора - Крим», (98600 АР Крим, м. Ялта,

вул.. Кірова, 39; ідентифікаційний код 33476655)

Про

стягнення 66219,41 грн.

Суддя

ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 5593 від 25.11.2008 р. у справі

Від

відповідача  - не з'явився

Обставини

справи: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулася

до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Аврора -

Крим»  про стягнення 66219,41 грн., в

тому числі: 43280,66 грн. основного боргу, 22938,75 грн. - штрафу.

Позовні

вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті

поставленого позивачем товару за договором № 24 від 19.05.2008 р. на суму

43280,66 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не

погашена, що і стало підставою для звернення Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з позовом до суду про стягнення вказаної

суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача 22938,75 грн. штрафу.

Відповідач

явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки

суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час

та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Розгляд

справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу

України.

За

такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі

характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе

розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75

Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши

представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

19.05.2008

р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

(Постачальник) та Приватним підприємством «Аврора - Крим» (Покупець) був

укладений договір поставки № 24 (а.с. 11).

Пунктом

1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець

прийняти та сплатити товар у кількості та асортименті, визначеними сторонами.

Згідно

з пунктом 2.1 Договору оплата за товари та продукти харчування - передоплата

або протягом 30 банківських днів.

Договір

набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р. (п. 6.1

Договору).

Позивачем

у виконання своїх зобов'язань за Договором у період з серпня 2008 р. по

вересень 2008 р. було поставлено відповідачу відповідний товар, що

підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними та

рахунками - фактурами (а.с.12-21,62-66).

Проте,

відповідачем була проведена лише часткова сплата вартості отриманого товару та

не була сплачена вартість поставленого товару у відповідності до умов договору

у розмірі 43280,66 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в

результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 43280,66

грн., що і стало підставою для звернення Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 з позовом до суду про стягнення вказаної суми

заборгованості в примусовому порядку.

Згідно

з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно

до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення

міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно

до статті  530 Цивільного кодексу України

якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно

підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею

525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно

до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за

поставлений позивачем товар. 

За

такими обставинами,  матеріалами справи

підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 43280,66

грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Приватного

підприємства «Аврора - Крим» заборгованості у розмірі 43280,66  грн. підлягають задоволенню.

Крім

того, позивач просить суд стягнути з відповідача  22938,75 грн. штрафних санкцій.

Стаття

611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення

зобов'язання як сплата неустойки.

Частина

2 статті 549 Цивільного кодексу  України

визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно

до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних

санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом

2.2 Договору сторони узгодили, що за прострочення платежу Покупець сплачує

Постачальнику штраф у розмірі 0,5 % від всій суми за кожний день прострочення.

Суд

вважає, що положення даного пункту договору не суперечить нормам законодавства,

так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу

виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань, що не має нічого

спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання

грошового зобов'язання.

Таким

чином, заявлений позивачем розмір штрафу 22938,75 грн., нарахований за період з

01.10.2008 р. по 14.01.2009 р. підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованим,

а тому підлягає задоволенню.

Державне

мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського

процесуального кодексу України.

У

судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно

зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний

текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України 

27.03.2009 р.

З

урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства

«Аврора - Крим», (98600 АР Крим, м. Ялта, вул.. Кірова, 39; ідентифікаційний

код 33476655) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1, (98100 АР Крим, м. Феодосія, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

р/р НОМЕР_2 в КРУ ЗАТ КБ Приватбанк м. Феодосія, МФО НОМЕР_3) 43280,66 грн.

основного боргу,   22938,75 грн. штрафу,

662,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Колосова Г.Г.