Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/0470/360/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/360/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування до кооператива по виробництву, переробці та реалізації сільськогосппродукції "Восток" про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у сумі 985,36 грн., -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до кооператива по виробництву, переробці та реалізації сільськогосппродукції «Восток» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у сумі 985,36 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III відповідач має прострочену заборгованість зі сплати пені та штрафних санкцій у розмірі 985,36 гривень. У добровільному порядку суму боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 20.02.2012 року. Позивач надав до суду 14.03.2012р. клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 24.01.2012р. та від 24.02.2012 року. До суду від відповідача заяв, клопотань, заперечень проти позову не надходило.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як страхувальник у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III (далі - Закон України за № 2240-III) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4-5 ст. 13 Закону України за № 2240-III Виконавча дирекція Фонду забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

21.10.2011р. уповноваженими особами Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності нарахування, перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2001 року по 30.09.2011 року. За результатами перевірки складено акт за № 1083.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог Закону України за № 2240-III, а саме: несвоєчасну сплату страхових внесків у загальній сумі 1457,01 грн., що зафіксовано в акті від 21.10.2011р. за № 1083.

Згідно з п. 2 ч. 2. ст. 27 Закону України за № 2240-III страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України за № 2240-III страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 21 Закону України за № 2240-III розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України за № 2240-III відповідач не повністю перерахував до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нараховані ним страхові внески у сумі 9433,96 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до абз. 3-4 ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно з п. ч. 1 ст. 28 Закону України за № 2240-III страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України за № 2240-III право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Згідно з п.п.15.14.5 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 за матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника. Рішення приймається за встановленою формою (додаток 1) відповідно до ст. 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». У рішенні вказуються суми фінансових санкцій, які належить зарахувати до бюджету Фонду, шляхом відображення у звіті страхувальника по коштах Фонду (за формою Ф4-ФСС з ТВП. Облік рішень проводиться за встановленою формою (додаток 2). В рішенні, яке надсилається страхувальнику зазначаються строки, передбачені цією Інструкцією для можливого оскарження нарахованого зобов'язання (штрафних санкцій і пені за їх наявності) по коштах Фонду.

На підставі зазначених норм щодо відповідача були прийняті рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника від 26.10.2011р. за № 254 та за № 254/1, якими накладено штраф та нарахована пеня у загальній сумі 985,36 гривні.

Відповідно до п.п. 15.14.6 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій та зарахування їх до бюджету Фонду, вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Згідно з п.п.15.14.7 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 страхувальник у визначені строки інформує в письмовій формі робочий орган Фонду про усунення недоліків, виявлених ревізією, а також щодо виконання рішення по накладанню штрафних і фінансових санкцій.

Відповідачем не було сплачено визначені у рішеннях про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника від 26.10.2011р. за № 254 та за № 254/1 суми штрафу та пені.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. за № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України за № 2464-VI) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України за № 2240-III не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ст. 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України за № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника 26.10.2011р. за № 254 та за № 254/1 не оскаржені - відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до кооператива по виробництву, переробці та реалізації сільськогосппродукції «Восток» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у сумі 985,36 грн. - задовольнити.

Стягнути з кооператива по виробництву, переробці та реалізації сільськогосппродукції «Восток» (код ЄДРПОУ 19096304) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25602007551003 в ПАТ «КБ НАДРА», МФО 306016, одержувач - Криворізька міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, код ЄДРПОУ 35397172) суму боргу по сплаті фінансових санкцій у розмірі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 36 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В ОСОБА_1