Постанова

від 14.07.2015 по справі 805/1853/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року Справа № 805/1853/15-а

приміщення суду за адресою: м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Постановлено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013»

про

стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6186,42 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6186,42 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 85400, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Чайковського,5, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи у скороченому провадженні. За таких обставин суд вважає, що юридична особа ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» отримало копію ухвали про відкриття скороченого провадження, але в установлений законодавством строк заперечення та необхідні документи до суду не надало.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6186,42 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума заборгованості, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків сум заборгованості з податку на додану вартість. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з банківських рахунків відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» - є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 38539997, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість від 12.01.2015 за грудень 2014 року, у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 6105 гривень.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо податку на додану вартість такі строки встановлені статтею 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 203.1 цієї статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом та підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку, відповідач протягом зазначених строків суми податкових зобов'язань, визначені у поданій ним податковій декларації, до бюджету не сплатив.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Реалізуючи вимоги п. 59.1 ст.59 ПК України, на юридичну адресу відповідача надіслано податкові вимоги від 01.07.2005 №1/92 на суму 47662577,06 гривень, від 05.08.2005 №2/103 на суму 81629904,39.

З цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Згідно приписів пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, із змісту наведених законодавчих норм випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Прийняті Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області заходи на сьогоднішній час не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, керуючись підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 6186,42 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків - задовольнити.

Стягнути з рахунків ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Схід-вугілля 2013» (код ЄДРПОУ 38539997, адреса: 85400, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Чайковського,5) у банках, обслуговуючих платника податків, податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6186(шість тисяч сто вісімдесят шість) гривень 42 копійки до Державного бюджету України.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 14 липня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.