Рішення

від 13.04.2009 по справі 7/27-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "13" квітня 2009 р.                                                      

по справі  № 7/27-38

за

позовом підприємця

ОСОБА_1, м. Ковель

до

відповідача:

Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія», м.Ковель

про стягнення 150539,82 грн.

Суддя      Шум М.С.

          за участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2,

представник (дов. у справі)

          від відповідача: Шевчук В. В., представник (дов. у

справі)

Відповідно

до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін

роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки.

Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть

спору: позивач

-підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача Волинського обласного

санаторію матері і дитини «Турія»136467,05грн. заборгованості за поставлений

товар на підставі договору від 26.06.2008р., 11121,01грн. інфляційних втрат,

2951,76грн. 3% річних та судові витрати.

Представник

позивача позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача

137955,97грн. основного боргу, 13653,24грн. інфляційних нарахувань, 1855,93грн.

3% річних та судові витрати.

Представник

відповідача позовні вимоги визнає частково у розмірі 137955,97 грн. основного

боргу, проте просить суд відмовити у позові, посилаючись на те, що на виконання

умов договору підприємцем ОСОБА_1 поставлено товару на суму 137955,97 грн.

В

зв'язку з і складним матеріальним становищем, а також відсутністю фінансування

можливість виконання зобов'язань утруднена.

23.02.2009р.

між Волинським обласним санаторієм матері і дитини «Турія»та приватним

підприємцем ОСОБА_1 підписано додаткову угоду щодо порядку погашення боргу на підставі

договору поставки продуктів харчування.

З

метою врегулювання спору щодо погашення заборгованості, відповідачем

запропоновано розстрочити виконання зобов'язання в сумі 137955,97 грн. на три

календарних місяці рівними частинами в сумі 45985 грн. щомісячно та було

затверджено наступний графік погашення боргу: 27.05.2009р. -45985,97 грн.;

25.06.2009р. - 45985грн.; 25.07.2009р. - 45985грн.

Враховуючи

зазначену угоду, представник відповідача вважає, що строк виконання

зобов'язання за договором не настав.

У

поданому поясненні позивач заперечив обставини на які посилається відповідач,

посилаючись на ст. ст. 651,654 ЦК України, ст. 188 ГК України  та просить задовольнити позовні вимоги

повністю.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

          26.06.2008р. між підприємцем ОСОБА_1

та Волинським обласним санаторієм матері і дитини «Турія»укладено договори

купівлі-продажу товару.

Відповідно

до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки

суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з

угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У

відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного

кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

          Відповідно до п. 1.1 договору

продавець (позивач) зобов'язується передавати у власність покупця продукти

харчування в асортименті, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати

продукцію та оплачувати її на умовах договору.

На

виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно представлених

накладних (а.с. 21-29) на загальну суму 147518,05грн.

У

відповідності до п. 5.2 договору відповідач зобов'язувався оплатити отриманий

товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товарної партії.

Вартість

отриманого товару, відповідачем оплачено частково.

В

силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не

допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених

законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що

зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Залишок

заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 137955,97грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач

суду не подав, підтверджується видатковими накладними, актом звірки взаємних

розрахунків та не заперечується відповідачем.

Посилання

відповідача на те, що між сторонами у справі укладено додаткову угоду,

відповідно до якої строк виконання зобов'язане не настав, судом до уваги не

береться, оскільки відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання

договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або

розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із

звичаїв ділового обороту.

Судом

встановлено, що між сторонами у справі додаткова угода з дотриманням вимог ст.

654 ЦК України не укладалася.

Враховуючи

наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 137955,97грн.

заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Разом

з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не

звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На

цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 13653,24грн.

інфляційних нарахувань та 1855,93грн. 3% річних згідно представленого

розрахунку.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в

сумі 1505,39грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118 грн. слід віднести на нього 

відповідно до ст.49 ГПК України.

Крім

того, з відповідача підлягає стягненню в дохіж Державного бюджету України

державне мито у розмірі 29,27грн. оскільки у процесі розгляду справи позивачем

змінено позовні вимоги які фактично збільшились від заявленої суми. На момент

подачі позову позивачем заявлено до стягнення 150539,82грн. відповідно сплачено

державне мито у розмірі 1505,39 грн., на день розгляду справи позовні вимоги

збільшились до 153465,14грн.

Враховуючи

вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України,

ст.ст. 509. 526, 625, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Волинського обласного

санаторію матері і дитини «Турія»(м. Ковель, вул. Володимирська, 137, код

ЄДРПОУ 13366151) на користь підприємця ОСОБА_1 (м. Ковель, АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1) 137955,97грн. заборгованості, 13653,24грн. інфляційних нарахувань,

1855,93грн. 3% річних, 1505,39грн. в повернення витрат по сплаті державного

мита, 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу.

          3. Стягнути з Волинського обласного санаторію матері і

дитини «Турія»(м. Ковель, вул. Володимирська, 137, код ЄДРПОУ 13366151) в доход

Державного бюджету України 29,27 грн. державного мита.

                    Суддя                                                                                      

М.С. Шум

Дата виготовлення

повного тексту рішення

17.04.2009р.