Рішення

від 08.04.2009 по справі 09/766

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "08" квітня 2009 р.                                                                         

Справа №  09/766

Господарський

суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при

секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача -Сопільняк Д.В. за

довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом   товариства з обмеженою

відповідальністю "ФК Факторинг", м. Київ до підприємця ОСОБА_1, м.

Черкаси (перший відповідач) та приватного підприємство "Балтія-1", м.

Черкаси (другий відповідач) про 

стягнення 158085,59 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено

позов, у якому позивач просить:

стягнути з відповідачів як солідарних боржників 158085,59 грн., у тому числі:

142857,15 грн. основного боргу;  6821,87

грн. договірної пені; 3410,99 грн. процентів за користування чужими грошовими

коштами;  852,72 грн. три проценти

річних;  4142,86 інфляційне збільшення

суми боргу та судові витрати.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що  на підставі Генерального договору факторингу

від 12 листопада 2007 року №38-07 з урахуванням додаткових угод до нього,

укладених з ПП «Балтія»(другий відповідач), позивач  має дійсні грошові вимоги до фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1(перший відповідач) за грошовими зобов'язаннями, які виникли

відповідно до договору поставки від 01 квітня 2007 року №22, укладеного з

другим відповідачем, та до нього як солідарного боржника. Відповідачі не

виконали договірних зобов'язань, тому на підставі договору, статей 526, 692,

1082 ЦК України просить стягнути вищевказані суми солідарно.           

Відповідачі

відзиви на позовну заяву не подали,

представників у судове засідання не направили, не повідомивши про причини, хоча

були повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленнями

про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_114.03.2009 року;

уповноваженій особі ПП «Балтія-1»16.03.2009 року.

Не

з'явлення представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору по суті,

згідно ст.75 ГПК України справу вирішено за наявними у ній матеріалами.

Ухвалами

суду від 12 березня 2009 року та 02 квітня 2009 року задоволено клопотання

позивача про забезпечення позову, відповідно до ст.66,67 ГПК України накладений

арешт на грошові кошти та індивідуально визначене майно на суму  158085,59 грн.          

У

судовому засіданні

представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх  задовольнити.

          Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні

оголошувалась перерва з 02 квітня по 08 квітня 2009 року для підготовки повного

тексту рішення.

Заслухавши

пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено

наступне.

           12 листопада 2007 року між позивачем та другим

відповідачем укладено генеральний договір факторингу № 38-07 Ф (далі -Договір),

за умовами якого Фактор (позивач у справі) зобов'язався передати грошові кошти

у розпорядження Клієнта (другого відповідача у справі) за плату, а Клієнт

(другий відповідач у справі) зобов'язався відступити Факторові (позивачу у

справі)  своє право майбутніх грошових

вимог до Боржників, найменування та реквізити яких вказуються у Додаткових

угодах до цього Договору, які є його невід'ємною частиною та здійснювати

Факторові (позивачу у справі) оплату за надане фінансування.

          Відповідно до п.2.3. договору Клієнт

відступає Факторові свої грошові вимоги до Боржників з метою забезпечення

виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. При цьому, Клієнт зобов'язується

повернути Факторові грошові кошти, надані йому у розпорядження Фактором, у

випадку, якщо Боржник/Боржники не виконають грошові вимоги, право яких

відступається Клієнтом під фінансування і які пред'явлені до виконання

Фактором.

          Відповідно до п. 2.4. Договору разом

з фінансуванням Фактор зобов'язується надавати Клієнтові інформаційні послуги

щодо стану дебіторської заборгованості Клієнта по вимогам, переданих Факторові,

а саме:

-

надання звітів Клієнтові щодо погашення дебіторської заборгованості Боржниками

станом на кінець поточного місяця;

-

інформування Боржників про наближення  строку

сплати Договірної суми.

          Згідно п. 3.1. Договору Клієнт

відступає Факторові майбутні грошові вимоги до Боржників за грошовими

зобов'язаннями, які виникли згідно з Основним договором, за узгодженими

Фактором накладними та рахунками-фактурами, номери та дати яких вказуються у

Додаткових угодах до цього Договору, укладених між сторонами, які є його

невід'ємною частиною.

          Згідно п. 3.3. Договору строк

платежу  Договірної суми визначається з

урахуванням умов Основного договору, за яким виникло грошове зобов'язання

Боржника перед Клієнтом, та вказується у Додаткових угодах до цього Договору,

укладених між сторонами.

          Згідно п. 3.12. якщо Боржник/Боржники

не здійснюють платежі Факторові у строк, вказаний у додаткових угодах до цього

Договору, укладених між сторонами, Клієнт протягом 5 (п'яти) банківських днів з

моменту настання строку платежу Договірної суми, повертає Факторові суму боргу

Клієнта перед Фактором у повному обсязі та здійснює Факторові оплату за надане

фінансування. Після отримання вказаної суми боргу та оплати від Клієнта, фактор

передає Клієнтові відступлене ним раніше право грошової вимоги шляхом передачі

документів, у порядку визначеному цим Договором, та повідомляє Боржника

/Боржників про зворотне відступлення права грошової вимоги Клієнтові.

          Відповідно до п.7.3 Договору Клієнт

відповідає перед Фактором за невиконання або неналежне виконання Боржником

грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання

Фактором.

          Відповідно до п.7.5. Договору у

випадку несплати Боржником Договірної суми у визначений строк, Фактор має право

повернути Клієнту право грошової вимоги, а Клієнт зобов'язаний повернути

Фактору суму фінансування та зобов'язаний здійснити переказ плати за

користування фінансуванням. Крім того Клієнт зобов'язаний сплатити Факторові

неустойку та відшкодувати збитки Фактора, що виникли у зв'язку з невиконанням

або неналежним  виконанням Клієнтом

зобов'язань за цим Договором.

          Відповідно до п. 7.6. Договору у

випадку прострочки перерахування Клієнтом суми фінансування та/або одноразового

платежу за користування Клієнтом фінансуванням наданим фактором відповідно до

умов цього Договору, та/або щомісячної плати за користування фінансуванням

Клієнтом, та/або плати за адміністрування дебіторської заборгованості та/або

інших грошових коштів відповідно до умов цього Договору Клієнт сплачує

Факторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої

заборгованості за кожен день прострочки. Крім того, Клієнт відшкодовує збитки,

завдані Факторові невиконанням зобов'язань. Сплата пені не звільняє Клієнта від

відшкодування збитків та погашення заборгованості за Договором. Збитки

підлягають стягненню в повній сумі понад суми пені. У період прострочки

виконання зобов'язань Клієнтом  продовжує

нараховуватись плата за користування фінансуванням виходячи із фактичного

строку користування фінансуванням та відповідно до умов цього Договору. Разом

із сумою фінансування Клієнт зобов'язаний сплатити Факторові щомісячну плату за

користування фінансуванням.

          Відповідно до п. 10.1. Договору усі

правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов даного Договору і не

врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства.

          12 листопада 2007 року позивач

надіслав першому відповідачу Генеральне повідомлення про відступлення права

грошової вимоги факторові.

У

відповідності з Додатковою угодою від 27.10.2008  № 14 

до Генерального договору факторингу № 38-07 Ф від 12.11.2007 року Клієнт

(другий відповідач у справі) відступив Факторові (позивачу) майбутню грошову

вимогу до Боржника (першого відповідача) за грошовими зобов'язаннями, які

виникли відповідно до Договору поставки № 22 від 01 квітня 2007 року. У п. 1.2.

даної Додаткової угоди сторони встановили, що сума грошового зобов'язання

Боржника за вказаними накладними згідно вказаного Основного договору складає

всього з ПДВ -125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч грн. нуль коп.) грн.

27

жовтня 2008 року позивач надіслав першому відповідачу Повідомлення про відступлення

права грошової вимоги факторові (позивачу у справі).

У

відповідності з Додатковою угодою від 27.10.2008 № 15 до Генерального договору

факторингу № 38-07 Ф від 12.11.2007 року Клієнт (другий відповідач у справі)

відступив Факторові (позивачу) майбутню грошову вимогу до Боржника (першого

відповідача) за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до Договору

поставки № 22 від 01 квітня 2007 року. У п. 1.2. даної Додаткової угоди сторони

встановили, що сума грошового зобов'язання Боржника за вказаними накладними

згідно вказаного Основного договору складає всього з ПДВ - 17 857,15

(сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім грн. п'ятнадцять коп.) грн.

27

жовтня 2008 року позивач надіслав першому відповідачу Повідомлення про

відступлення права грошової вимоги факторові (позивачу у справі).

Відповідно

до договору купівлі-продажу № 22 від 01 квітня 2007 року Продавець (другий

відповідач) поставив Покупцю (першому відповідачу) товар, а останній отримав

товар на загальну суму 142 857,15 грн. Факт поставки підтверджується

видатковими накладними від 24.10.2008 року № Б-1- 00030453 на суму 25000,00

грн. , № Б1-00030455 на суму 25 000,00 грн., № Б1-00030458 на суму 25 000,00

грн., № Б1-00030456 на суму 25 000,00 грн., № Б1-00030454 на суму 25 000,00

грн., від 27.10.2008 року № Б1-00030477 на суму 17857, 15 грн. та довіреностями

ЯОС № 654025 від 24.10.2008, ЯОС № 654014 від 27.11.2008.

Відповідно

до п. 6.2. договору купівлі -продажу № 22 від 01 квітня 2007 року  Покупець зобов'язується провести повний

розрахунок за отриманий товар по факту прийняття не пізніше двох місяців з

моменту прийому товару відповідно до розділу 3 Договору.

Відповідно

до п. 7.3. договору купівлі -продажу № 22 від 01 квітня 2007 року за

невиконання або неповне виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 7.1.

Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від

вартості партії товару за кожний день несвоєчасного (прострочки) платежу.

          Факт наявності боргу першого

відповідача в сумі 142 857,15 грн. підтверджується договором поставки,

вищенаведеними видатковими накладними, довіреностями на отримання

товарно-матеріальних цінностей, розрахунками.

Оцінюючи

докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими

частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Договір,

укладений між позивачем та другим відповідачем за своєю правовою природою є

господарським договором факторингу загальні положення щодо якого врегульовані

ст.350 Господарського кодексу України (ГК України) та главою 73 Цивільного

кодексу України (ЦК України).

Відповідно

до ст.350 ГК України загальні умови та порядок здійснення факторингових

операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим кодексом, законом про

банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими

актами Національного банку України.

Згідно

статті 1077 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором

факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона

(фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження

другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується

відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт

може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення

виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно

ч. 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право

грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право

вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно

до Додаткових угод від 27.10.2008  № 14

та № 15  до Генерального договору

факторингу № 38-07 Ф від 12.11.2007 року другий відповідач у справі відступив

позивачу майбутню грошову вимогу до першого відповідача за грошовими

зобов'язаннями, які виникли відповідно до Договору поставки № 22 від 01 квітня

2007 року за вищевказаними накладними.

Згідно

ч. 2 статті 1078  ЦК України майбутня

вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається

переданим з моменту настання цієї події.

У цих

випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не

вимагається.

Згідно

п. 3.3.Договору строк платежу  Договірної

суми визначається з урахуванням умов Основного договору, за яким виникло

грошове зобов'язання Боржника перед Клієнтом, та вказується у Додаткових угодах

до цього Договору, укладених між сторонами.

Відповідно

до пункту 6.2. договору купівлі -продажу № 22 від 01 квітня 2007 року  Покупець зобов'язується провести повний

розрахунок за отриманий товар по факту прийняття не пізніше двох місяців з

моменту прийому товару відповідно до розділу 3 Договору.

Факт

прийняття товару першим відповідачем підтверджується видатковими накладними від

24.10.2008 року № Б-1- 00030453, № Б1-00030455, № Б1-00030458, № Б1-00030456,№

Б1-00030454, строк оплати по яких, відповідно, настав 24.12.2008 року,

видатковою накладною від 27.10.2008 року № Б1-00030477, строк оплати по якій

настав 27.12.2008 року.

Згідно

ч. 1 статті 1082  ЦК України боржник

зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта

або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги

факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає

виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Вимоги

даної статті позивачем виконані, оскільки 12 листопада 2007 року та 27 жовтня

2008 року позивач надіслав першому відповідачу Генеральне повідомлення та

Повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Згідно

ч. 3 статті 1081 ЦК України Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне

виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена

до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно

до п.7.3 Договору Клієнт відповідає перед Фактором за невиконання або неналежне

виконання Боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена

до виконання Фактором.

Відповідно

до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський

договір є підставою для виникнення 

господарських зобов'язань, які 

згідно зі статтями  193, 202 ГК

України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного

законодавства; одностороння відмова від зобов'язання  не допускається, якщо інше не передбачено

договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним

належним чином.   

Статтею

193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК

України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно

ч. 1 статті 512  ЦК України кредитор у

зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:  передання ним своїх прав іншій особі за

правочином (відступлення права вимоги).

Згідно

статті 514 до нового кредитора переходять права первісного кредитора у

зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,

якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно

статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у

випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності

предмета зобов'язання.

Відповідно

до п.7.3 Договору Клієнт відповідає перед Фактором за невиконання або неналежне

виконання Боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена

до виконання Фактором.

Згідно

ч. 1 статті  543 ЦК України  у разі солідарного обов'язку боржників

(солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково

або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них

окремо.

За

вищевикладених обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно

з відповідачів боргу в сумі  142857,15

грн. є правомірною, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачами,

отже підлягає задоволенню.

Згідно

стаття 229 ГК України  учасник

господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не

звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний

відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити

штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими

законами.

Згідно

статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом.

Відповідно

до п. 7.3. договору купівлі -продажу № 22 від 01 квітня 2007 року за

невиконання або неповне виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 7.1.

Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від

вартості партії товару за кожний день несвоєчасного (прострочки) платежу.

Відповідно

до п. 7.6. Договору у випадку прострочки перерахування Клієнтом суми

фінансування та/або одноразового платежу за користування Клієнтом фінансуванням

наданим фактором відповідно до умов цього Договору, та/або щомісячної плати за

користування фінансуванням Клієнтом, та/або плати за адміністрування

дебіторської заборгованості та/або інших грошових коштів відповідно до умов

цього Договору Клієнт сплачує Факторові пеню у розмірі подвійної облікової

ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки. Крім

того, Клієнт відшкодовує збитки, завдані Факторові невиконанням зобов'язань.

Сплата пені не звільняє Клієнта від відшкодування збитків та погашення

заборгованості за Договором. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад

суми пені.

Позивачем

обґрунтовано нарахована договірна пеня у розмірі подвійної облікової ставки

НБУ, що діяла у період прострочення, починаючи з дати настання оплати за

вищевказаними накладними (24.12.2008; 27.12.2008) по дату складання позовної

заяви (06.03.2009), що становить 6 821,87 грн.

          Таким чином, суд вважає

доведеним право позивача на стягнення солідарно з відповідачів 6 821,87 грн.

договірної  пені.

Згідно

статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник

зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між

фізичними особами.

Розмір

процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом

або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно

до ч. 5 статті  694 ЦК України якщо

покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти

відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений,

до дня його фактичної оплати.

Обґрунтовуючи

правові підстави та розмір  нарахованих

процентів за користування чужими коштами 

в сумі  3410,99 грн., позивач

послався на ч.6 ст.231 ГК України.

          Частина 6 статті 231 ГК України

передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються

у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку

України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків

не передбачено законом або договором.

          Суд не погоджується в цій частині з вимогами

позивача, оскільки ч.6 ст.231 ГК України, на яку він посилається, як на правову

підставу стягнення процентів за користування чужими коштами, є господарською

санкцією за порушення договірних грошових зобов'язань, відповідальністю у сфері

господарювання, а не процентами в розумінні ст.536 ЦК України. Оскільки ні

нормами закону про факторингові послуги (ст.350 ГК України, ст.ст.1077 -1086 ЦК

України), ні договором  не передбачений

розмір процентів за користування чужими коштами, то вони не підлягають

нарахуванню та стягненню  на підставі ст.

536, ст. 694 ЦК України.

          З огляду на викладене, суд вважає

безпідставною вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів 3410,99

грн. процентів за користування чужими коштами, тому в цій частині позов

задоволенню не підлягає.

          Згідно ч. 2 стаття 625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач

просить стягнути суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за

період 24 грудня 2008 року по 06 березня 2009 року, від суми простроченого

боргу 125000,00 грн. У розрахунку позивача середній індекс інфляції за вказаний

період -102, 9 %,  сума боргу з

врахуванням індексу інфляції за період 24 грудня 2008 року по 06 березня 2009

року збільшується на 3 625,00 грн. За розрахунком суду середній індекс інфляції

за вказаний  період  - 1.044, сума боргу з врахуванням індексу

інфляції за період 24 грудня 2008 року по 06 березня 2009 року збільшується на

5500,00 грн.

Позивач

просить стягнути суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за

період 27 грудня 2008 року по 06 березня 2009 року, від суми простроченого

боргу 17 857,15 грн. У розрахунку позивача середній індекс інфляції за вказаний

період -102, 9 %,  сума боргу з

врахуванням індексу інфляції за період 27 грудня 2008 року по 06 березня 2009

року збільшується на 517,86 грн. За розрахунком суду середній індекс інфляції

за вказаний  період  - 

1,044, сума боргу з врахуванням індексу інфляції за період 27 грудня

2008 року по 06 березня 2009 року збільшується на 785,71 грн.

Таким

чином, загальна сума інфляційних за розрахунком позивача становить 4 142,86

грн., за розрахунком суду 6285,71 грн.

Враховуючи

те, що суд не вправі збільшувати позовні вимоги, з відповідачів солідарно  підлягає стягненню сума інфляційних

розрахована позивачем, тобто 4142,86 грн.

          Відповідно до ст.625 ЦК України

позивачем обґрунтовано нараховані 3 % річних від простроченої суми оплати за

поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу № 22 від 01 квітня

2007 року  за період, починаючи з дати

настання оплати за вказаними накладними (24.12.2008; 27.12.2008) по дату

складання позовної заяви (06.03.2009), що становить 852,72 грн. 

Таким

чином, суд вважає доведеним право позивача на стягнення солідарно з

відповідачів 852,72 грн. трьох процентів річних.

З

огляду на викладене з відповідачів солідарно підлягають стягненню: 142857,15

грн. основного боргу, 6821,87 грн. договірної пені, 4142,86 гр. інфляційних,

852,72 грн. трьох процентів річних, а всього: 154 674,60 грн. Таким чином,

позов підлягає частковому задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України з

відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню судові витрати

понесені  ним при поданні позову

пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1546,75 грн. з оплати

державного мита та 115,45 грн. з витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, а всього: 1662,20 грн.

Керуючись

ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В

И Р І Ш И В :

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та приватного підприємства «Балтія-1», м.

Черкаси, вул. Громова, 188, ідентифікаційний код 31782589 на користь товариства

з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг», м. Київ, вул. Саксаганського, 120,

оф. 17, ідентифікаційний код 34532977 - 

142857,15 грн. основного боргу, 6821,87 грн. договірної пені,  4142,86 гр. інфляційних, 852,72 грн. трьох

процентів річних, 1662,20 грн. судових витрат.

В решті

позовних вимог відмовити.

Рішення

може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського

суду.

Суддя                                                                               

Н.М.Курченко